Ухвала суду № 35982924, 28.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 р.Справа № 820/4910/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Гримайло Н.Р.

представника позивача Довидченко К.М.

представника позивача Статівко Л.В.

представника відповідача Калініна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 820/4910/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі за текстом - ПАТ «УкрСиббанк», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі за текстом - СДПІ ОВП у м. Харкові, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013 року № 0000065001 (форма «П») Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби від 23.04.2013 року № 0000065001 (форма "П").

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, що діяли в момент виникнення спірних правовідносин,, а саме: п.п.14.1.159 п.14.1 ст. 14, п. 150. 1ст. 150, абз. 2 п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апелянта полягають в тому, що оскільки ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» перебувають під спільним контролем та є пов'язаними особами, а договір факторингу за своїм змістом є однією із форм заміни кредитора у зобов'язанні поряд з договором купівлі продажу права вимоги та прав кредитора, тому формування витрат позивача по операціях факторингу з пов'язаною особою має здійснюватись з урахуванням положень п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, а саме: сума по відступленій заборгованості у складі витрат не може перевищувати суму коштів, отриманих від такого відступлення, у складі доходів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби з 12.02.2013 по 02.04.2013 р. проводилась перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено Акт №198/50.1-11/09807750 від 09.04.2013 р. «Про результати документальної планової перевірки Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код за ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012.» (т. 1 а.с. 11-71).

Перевіркою встановлено порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, в тому числі по податку на прибуток: на порушення п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України АТ «УкрСиббанк» по операціям переуступки права вимоги боргу з пов'язаною особою ТОВ «Кей-Колект» завищено інші витрати, відображені по рядку 05.9 Додатку ОВ до рядка 05 Податкових декларацій за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 1 006 053 489 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 267 652 935 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 453 796 501 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 284 604 053 грн.; на порушення п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, внаслідок вищезазначеного порушення, банком у Податковій декларації за 2012 рік завищено суму збитків минулих періодів за 1 квартал 2012 - на 267 652 935 грн., 1 півріччя 2012 - на 66 913 234 грн., 3 квартали 2012 - на 66 913 234 грн., 2012 рік - на 66 913 234 грн. (т. 1 а.с.70-71).

На підставі вказаного акту перевірки №198/50.1-11/09807750 від 09.04.2013 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013 р. № 0000065001 (форма «П»), яким позивачу біло зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 072 966 723 грн. (т.1 а.с.10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невідповідності податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства, оскільки положення абз. 2 пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України не розповсюджуються на позивача, з огляду на отримання, а не надання ним фінансових послуг, як визначено вказаною нормою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з урахуванням наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «УкрСиббанк» до складу інших витрат, прямо пов'язаних зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг, включено суму 1 006 053 489 грн. по договорах факторингу, укладених з ТОВ «Кей-Колект», у т.ч. по договору № 1 від 12.12.2011 суму 267 652 934,67 грн. - різницю між сумою заборгованості 356870579,56 грн. та вартістю відступлення 89217644,89 грн., по договору № 2 від 13.02.2012 суму 453 796 501 грн. - різницю між сумою заборгованості 675 290 570 грн. та вартістю відступлення 221 494 069 грн., по договору № 3 від 26.04.2012 суму 306,33 грн. - різницю між сумою заборгованості 1175,94 грн. та вартістю відступлення 869,61 грн., по договору № 4 від 11.06.2012 суму 284 603 746,45 грн. - різницю між сумою заборгованості 391 007 626,45 грн. та вартістю відступлення 106 403 880 грн.

Також, матеріали справи свідчать, що засновником ПАТ «УкрСиббанк» є BNP Paribas S.A., частка участі якого у статутному капіталі Банку у періоді здійснення вищезазначених операцій з ТОВ «Кей-Колект» становить 84,88 відсотків. Засновником ТОВ «Кей-Колект» є BNP Paribas S.A.

Відповідно п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак - юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку.

Таким чином, ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» перебувають під спільним контролем, а тому є пов'язаними особами в розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що не заперечується позивачем.

Між тим, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу, що оскільки сторони договорів факторингу є пов'язаними особами, то формування витрат по даних операціях має здійснюватись з урахуванням положень абз. 2 п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, тобто сума по відступленій заборгованості у складі витрат не може перевищувати суму коштів, отриманих від такого відступлення, у складі доходів.

Згідно п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

За змістом ст.. 153 Податкового кодексу України встановлені вимоги щодо "Оподаткування операцій особливого виду".

Так, приписами п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України визначено особливості оподаткування операцій з відступлення права вимоги, зокрема, з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу.

До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Різниця між сумою відступленої на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості та сумою грошових коштів, що надійшла від такого відступлення позивачем відображалась у складі витрат по рядку 05.9 додатку ОВ до рядка 05 Податкової декларації з податку на прибуток банку.

В свою чергу особливості оподаткування операцій з пов'язаними особами встановлені п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України.

Згідно з абз. 2 п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, на яку посилається відповідач, витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Між тим, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що положення абз. 2 пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України не розповсюджуються на вищезазначені операції позивача та ТОВ «Кей-Колект» з відступлення останньому права вимоги, з огляду на наступне.

Аналіз положень абз. 2 п.п. 153.2.6 ст. 153 Податкового кодексу України у застосуванні до спріних правовідносин вказує, що дана норма розповсюджується виключно на операції ПАТ «УкрСиббанк» з продажу/обміну товарів, виконання робіт, надання послуг ТОВ «Кей-Колект» або за операціями з давальницькою сировиною.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Положеннями п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Також, колегія суддів зазначає, що договір факторингу, з огляду на положення чинного законодавства є договором про надання фінансових послуг, згідно якого одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, ПАТ «УкрСиббанк» є клієнтом і отримує послуги від ТОВ «Кей-Колект», а тому, в даному випадку, абз. 2 пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України регулює оподаткування застосовуватись саме до фактора, а не до позивача.

При цьому, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги, що відступлення права вимоги є операцією з постачання товару у зв'язку з порівнянням передачі права вимоги отримання грошей з передачею права отримати товар, з огляду те, що таке порівняння не обумовлено приписами закону.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи положення ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 23.04.2013 року № 0000065001.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 820/4910/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2013 р.