Ухвала суду № 35982826, 21.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р. Справа № 820/5712/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5712/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецмаш"

до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "СПЕЦМАШ" (позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0000582223 від 03.07.2013 року, прийняте Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області;

- скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0000592223 від 03.07.2013 року, прийняте Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "СПЕЦМАШ" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення за № 0000582223 від 03.07.2013 року, прийняте Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

Скасовано податкове повідомлення-рішення за № 0000592223 від 03.07.2013 року, прийняте Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "СПЕЦМАШ" зареєстровано як юридична особа 15.02.2008 року (а.с. 29), є платником податку на додану вартість з 25.03.2008 року (а.с. 32) та перебуває на обліку в Дергачівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (а.с. 31).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "СПЕЦМАШ" за КВЕД-2010 є: будівництво житлових і нежитлових будівель, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, покрівельні роботи, інші будівельно-монтажні роботи, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (а.с. 30).

ТОВ "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "СПЕЦМАШ" має ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (а.с. 33-34).

Фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Торговий будинок "Спецмаш" (податковий номер 35617176) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із платником податків ТОВ "Виробнича компанія "Віконні системи" (податковий номер 33972398) їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2013 року № 567/221-07/35617176, яким встановлено такі порушення:

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.188, ст.198, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Торговий будинок "Спецмаш" із ТОВ "Віконні системи", їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

- ст. 185, ст. 188, ст. 198 ПК України - занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 75162 грн., у тому числі за вересень 2012 року у сумі 21258 грн., за листопад 2012 року у сумі 53904 грн.;

- п. 138.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого ТОВ "Торговий будинок "Спецмаш" занижено податок на прибуток за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 на загальну суму 78920,0 грн. в т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 22321,0 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 56599,0 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.8-9) від 03.07.2013 року:

- № 0000592223 на суму 98650,00 грн., в тому числі штрафні санкції - 19730,00 грн.;

- № 0000582223 на суму 93953,00грн., в тому числі штрафні санкції - 18791,00грн.

Позивач не погодився із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями і оскаржив їх у судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки відповідача про нереальність господарських операцій, проведених на підставі договорів, укладених з ТОВ «ВК Віконні системи», які ґрунтувалися на висновках акту перевірки, проведеної відносно ТОВ «ВК Віконні системи», відповідно до якого не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій ТОВ «ВК Віконні системи» з контрагентами-покупцями, та, як наслідок, відсутній факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Торговий будинок «Спецмаш». Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сум ПДВ, відображених у податкових накладних, сплачених у ціні товарів (послуг) до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

У перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничою компанією "ВІКОННІ СИСТЕМИ" (далі - ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ").

Так, позивачем (замовник) було укладено з ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" (підрядник) договір підряду № 27 від 27.07.2012 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами, відповідно до умов договору та кошторису своєчасно виконати роботи - ремонт приміщень в будівлі по вул. Полтавський шлях, 4.

Виконання зазначеного договору підтверджується локальним кошторисом, відомістю ресурсів, розрахунком, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, податковою накладною.

Роботи, отримані за вказаним договором, позивачем були використані під час виконання договору № 04/120727-4 від 27.07.2012 року, укладеного між УРА ТОВ - підприємством "Спец" (замовник) та ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" (виконавець), що підтверджується договором № 04/120727-4 від 27.07.2012 року та первинними документами складеними під час його виконання, що містяться в матеріалах справи.

Також, між ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" (замовник) та ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" (підрядник) було укладено договір підряду № 199 від 19.09.2012 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту Ч. Баварського колектора та участку самопливного каналізаційного колектора по пр. Ілліча від КК-7 до КК-9.

Виконання зазначеного договору підтверджується локальним кошторисом, відомістю ресурсів, розрахунком, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними.

Роботи, отримані за вказаним договором, позивачем були використані під час виконання договору від 19.09.2012 року № 5719-кс/12, укладеного між Комунальним підприємством "Харківводоканал" (замовник) та ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" (підрядник), що підтверджується договором від 19.09.2012 року № 5719-кс/12 та первинними документами складеними під час його виконання, що містяться в матеріалах справи.

Також, ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" (замовник) було укладено з ТОВ "Виробнича компанія "ВІКОННІ СИСТЕМИ" (підрядник) договір підряду № 30/10-12 від 30.10.2012 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити роботи з поточного ремонту санвузла за адресою м. Харків, вул. Ахсарова, 2.

Виконання зазначеного договору підтверджується локальним кошторисом, відомостями ресурсів, розрахунками, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт, податковою накладною.

Роботи, отримані за вказаним договором, позивачем були використані під час виконання договору від 30.10.2012 року № Н52/12, укладеного між Службою автомобільних доріг в Харківській області (замовник) та ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" (підрядник), що підтверджується договором від 30.10.2012 року № Н52/12 та первинними документами складеними під час його виконання, що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки за зазначеними договорами проводились в безготівковій формі, що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку (т.2 а.с. 33-43) та платіжними дорученнями (т.2 а.с. 46-57).

Отже, враховуючи, що ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" виконало свої зобов'язання за даними договорами, а ТОВ "Торговий будинок "СПЕЦМАШ" прийняло виконані роботи та оплатило їх, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача, колегія суддів приходить до висновку про реальне виконання спірних правочинів.

Колегія суддів також зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на акт перевірки проведеної відносно ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ", згідно якого відповідач прийшов до висновку про нереальність спірних господарських операцій, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області щодо проведення перевірки ТОВ ВК «ВІКОННІ СИСТЕМИ», за результатами якої було складено акт №7212/224/33972398 від 21.12.2012 р.

Реальність господарських операцій за спірними договорами підтверджена документами первинного та бухгалтерського обліку,оформленими належним чином.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" податкових накладних.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено статтями 138, 139 ПК України.

Згідно з п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" за спірними договорами підтверджено документально, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати виконаних підрядних робіт правомірно віднесені останнім до витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5712/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.