Ухвала суду № 35982310, 22.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 р. Справа № 2011/2а-8125/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.08.2011р. по справі № 2011/2а-8125/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

14.06.2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.08.2011 року Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації по призначенню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 120 грн. - неправомірними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради призначити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010 та 2011 роки відповідно до положень ст. 48 Закону України „Про, статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру чотирьох мінімальних заробітних плат, згідно із Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік", з урахуванням виплаченої суми.

Зобов'язано Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010 та 2011 роки відповідно до положень ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру чотирьох мінімальних заробітних плат, згідно із Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік", з урахуванням виплаченої суми.

Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та стверджуючи, що Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради не може бути належним відповідачем по справі, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії захворювання якого пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та згідно з висновком МСЕК є інвалідом другої групи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу допомога на оздоровлення за 2010 та 2011 роки повинна виплачуватися в розмірі, встановленого ч. 4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

При ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 14.06.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 2010 року та 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З врахуванням вказаних норм Закону без обмеження будь-яким строком мають виплачуватися лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоотриманої та не нарахованої пенсії, а тому вищевказані норми Закону до цих правовідносин застосовуватись не можуть.

Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких Кодексом адміністративного судочинства передбачено шість місяців.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 14.12.2010 року.

Як вбачається з довідок (а.с 12) виплата допомоги на оздоровлення відбулася в 2010 році 01.11.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що правовідносини по даній категорії справ розглядаються, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій органу владних повноважень, строк оскарження яких передбачений КАС України, а тому положення ст. 76 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995 року, яким встановлено що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, строком давності не обмежується, до даних правовідносин не застосовується.

Отже позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік підлягає залишенню без розгляду.

Між тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання дій протиправними та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради призначити щорічну допомогу на оздоровлення, а Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік з наступних підстав.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 3 групи, захворювання яких пов'язано з аварією на ЧАЕС виплачується щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Таким чином, відповідач повинен виплачувати позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2011 році відповідачем було виплачено позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 120 грн. (а.с. 13).

Водночас Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року N 2017-III (з наступними змінами та доповненнями) визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Статтею 19 якого встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір заробітної плати.

Так, мінімальний розмір заробітної плати, з розрахунку якої виплачується щорічна допомога на оздоровлення, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" значно більший ніж встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення.

Таким чином, аналіз наведених норм правових актів дає підстави дійти висновку, що встановлений Постановою № 562 від 12.07.2005 року фіксований розмір щорічної допомоги на оздоровлення суперечить статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено першочергово більший розмір такої допомоги з розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат.

Окрім того, відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

В 2005 році Кабінету Міністрів України не було надано права встановлювати розмір щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України N 796-XII.

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, яка істотно звужує обсяг встановлених Конституцією та Законами України прав, застосуванню не підлягає.

Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, щорічна допомога на оздоровлення повинна бути виплачена позивачу відповідно до ст. 48 Закону України N 796-XII, тобто в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати допомоги на оздоровлення за 2011 рік підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального , що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції - підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до 14.12.2010 року з прийняттям в цій частині ухвали про залишення позовних вимог без розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.08.2011р. по справі № 2011/2а-8125/11 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 згідно ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2010 рік та прийняти в цій частині ухвалу, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.08.2011 року по справі № 2011/2а-8125/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.