Ухвала суду № 35981755, 24.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 р.Справа № 820/4201/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Сиротенко С. Є.

представника відповідача Яришкіної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2013р. по справі № 820/4201/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якій, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000131504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 148425 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 37106,25 грн. (форма "В1").

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" до Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000131504 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117100,11 грн. та штрафних санкцій у сумі 29275,03 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги в межах вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" (код за ЄДРПОУ 35073156) зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.06.2007 року, взято на облік в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з 16.06.2007 року за № 451, перебуває на обліку у Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва № 100054249 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.07.2007 року.

Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби згідно направлення №344 від 19.02.2013р. та наказу від 19.02.13 р. №349 з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 960076,0 грн. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №1665/15-408/35073156 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Грінпауер", код ЄДРПОУ 35073156 щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період грудень 2012 року від 21.03.2013 року (т. 1 а.с. 25-55).

Перевіркою встановлено порушення п. 201.10, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.5 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищення податкового кредиту за листопад 2012 року у сумі 148425,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2012р.

На підставі вказаного акту перевірки Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2013р. №0000131504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 148425 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 37106,25 грн. (т. 1 а.с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000131504 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117100,11 грн. та штрафних санкцій у сумі 29275,03 грн., суд першої інстанції виходив з його протиправності в цій частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000131504 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2012 року у розмірі 148425 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення грунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем п.201.10, п.201.4, 201.6, 201.5 ст.201, п.198.6, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2012 року та відповідно до завищення від'ємного значення ПДВ за листопад 2012 року.

Згідно матеріалів справи, ТОВ "Грінпауер" до складу податкового кредиту за листопад 2012 р. було включено суми ПДВ по податковим накладним, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме за постачальником ТОВ «УПМК»: податкова накладна №1 від 03.09.2012 р. на суму 7505,0 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року; податкова накладна №13 від 04.09.2012 р. на суму 9374,26 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року; податкова накладна №40 від 10.09.2012 р. на суму 8333,33 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року; податкова накладна №148 від 25.09.2012 р. на суму 5144,67 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року, тобто до податкового кредиту включено суму 30357,26 грн., чим порушено п. 201.10, п. 201.4 п. 201.6 ст.201, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення за листопад 2012 р. та заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.

Згідно п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України реєстрація податкових накладних платниками податків-продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сумах податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Виходячи зі змісту п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних з 1 січня 2012 року запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.

Разом з тим, сума жодної з вказаних вище податкових накладних не перевищує 10 тис. грн. в зв'язку з чим колегія суддів вважає, що вони не повинні реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обов'язку включення до Єдиного реєстру податкових накладних, виданих постачальником ТОВ «УПМК» покупцю ТОВ «Грінпауер» №1 від 03.09.2012 р. на суму 7505,0 грн., №13 від 04.09.2012 р. на суму 9374,26 грн., №40 від 10.09.2012 р. на суму 8333,33 грн., №148 від 25.09.2012 р. на суму 5144,67 грн.

Відповідно до абзаців першого, другого п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у передбачений законом способів. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. перший п. 201.10. ст.201 ПК України). Відповідно до абз. першого п. 201.10. ст.201 ПК України) відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про правомірність включення до податкового кредиту листопада 2012 року суми ПДВ по податковим накладним не зареєстрованим в Єдиного реєстру податкових накладних.

Також, як вбачається з матеріалів справи, завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2012 року та відповідно завищення від»ємного значення ПДВ за листопад 2012 року податковий орган обґрунтовує тим, що позивачем до податкового кредиту включено суми ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ "БК Уровень", сума ПДВ 1626,91 грн. - у січні 2012 р.; ТОВ "Ангстрем Континенталь", сума ПДВ 3816,0 грн. - у червні 2012 р.; ТОВ "Ангстрем Континенталь", сума ПДВ 3816,0 грн. - у серпні 2012 р.; ТОВ "Матадор", сума ПДВ 5224,71 грн. - у серпні 2012 р.; ТОВ "Старт-Д", сума ПДВ 3473,31 грн. - у жовтні 2012 р.; ТОВ "Матадор", сума ПДВ 5224,71 грн. - у жовтні 2012 р. на підставі договорів, укладених з позивачем.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Грінпауер" та ТОВ "БК "Уровень" було укладено договір поставки від 16.01.2012 р. щодо поставки листа нержавіючого 430 у кількості 432,0 кг, що підтверджено накладною на відпуск товару №30 від 25.01.2012 р. на суму 9761,47 грн., документом про прийняття товару на склад позивача та його використання при виготовленні кінцевого товару. Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі (п/д від 02.02.2012 р. №121 на суму 9761,47 грн.), у зв'язку з поставкою товару була видана податкова накладна №543 від 25.01.2012 р.

Між ТОВ "Грінпауер" та ТОВ "Ангстрем Континенталь" було укладено договір поставки від 01.06.2012 р. №100612 щодо поставки товару, а саме мати мінералізовані у кількості 57,6 куб.м, що підтверджено накладними на відпуск товару №1918 від 06.06.2012 р. на суму 22896,0 грн. та №3596 від 16.08.12р. у кількості 57,6 куб.м на суму 22896,0 грн., документами про прийняття товару на склад позивача та його використання при виготовленні кінцевого товару. Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі (п/д від 06.06.2012 р. №672 на суму 22896,0 грн., від 09.08.12 р. №966 на суму 22896,00 грн.), у зв'язку з поставкою товару були видані податкові накладні №93 від 06.06.2012 р. та №188 від 09.08.12 р.

Також матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Грінпауер" та ТОВ "Старт-Д" було укладено договір відповідно до рахунку-фактури від 04.10.12 р. №410 на поставку товару, а саме - мати мінералізовані в асортименті у кількості 34,56 куб.м та 17,3 куб.м, що підтверджено документами про прийняття товару на склад позивача та його використання при виготовленні кінцевого товару. Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі (п/д від 10.10.2012 р. №1249 на суму 20839,88 грн.), у зв'язку з поставкою товару була видана податкова накладна №192 від 10.10.2012 р.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З урахуванням вищевикладеного про фактичне виконання умов вказаних договорів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Отже, реальність господарських операцій за спірними договорами підтверджена документами первинного та бухгалтерського обліку, оформленими належним чином.

Єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження щодо неспричинення реального настання правових наслідків, та наявності правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства щодо постачальників ТОВ "БК "Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт-Д" є висновки актів, складених іншими податковими органами, а саме від 13.04.2012 р. №50/23/34469785, складеного ДПІ у Московському районі м. Харкова, від 21.12.12 р. №7208/224/33906299, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, від 21.12.12 р. №7203/224/32694059, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акти перевірки контрагентів позивача, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів не сприймає та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Колегія суддів також зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Такі висновки узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.13 р. по справі № 804/1259/13-а за позовом ТОВ "Старт-Д" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 р., якою було визнано протиправними дії податкового органу, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "Старт Д", в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Старт-Д" від 21.12.12 р. №7203/224/32694059, а також ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.13 р. по справі №804/1260/13-а за позовом "Ангстрем Континенталь" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 р., якою було визнано протиправними дії податкового органу, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "Ангстрем Континенталь", в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки "Ангстрем Континенталь" від 21.12.12 р. №7208/224/33906299.

Отже, посилання представників відповідача в акті перевірки №1665/15-408/35073156 про отримання від інших податкових органів актів щодо неможливості документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальність та повноти відображення в обліку за відповідні місяці 2012 року, до уваги прийняті бути не можуть.

Таким чином, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ"БК Уровень", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Старт-Д" за спірними договорами, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Крім того, висновок про завищення від'ємного значення в декларації з ПДВ за серпень, жовтень 2012 р. по взаємовідносинам ТОВ "Грінпауер" з ТОВ "Матадор" грунтується лише на тому, що вказаний контрагент припинено й неможливо здійснити зустрічну перевірку, інші фактичні дані, акти перевірки тощо, які були б підставою для зазначеного висновку в акті перевірки, відсутні.

Таким чином, висновки акту перевірки, зроблені відповідачем щодо взаємовідносин ТОВ "Грінпауер" з ТОВ "Матадор" нічим не мотивовані та не ґрунтуються на будь-яких фактичних відомостях.

Також, як вбачається з матеріалів справи, завищення податкового кредиту за листопад 2012 року податковий орган обґрунтовує включенням до його складу податкових накладних, виписаних за період грудень 2011 р.- жовтень 2012 р. по контрагентам ТОВ "Метал Холдінг трейд", ТОВ "Актем", ТОВ "МТД Профіль групп".

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не доведено зазначене порушення виходячи з наступного.

Відповідно до п.86.1. ст. 86 Податкового кодексу України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, про що зазначено у п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984.

Згідно п. 4,5,6 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Висновок акту документальної перевірки складається з опису виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень, про що зазначено у п.6 Порядку.

З наведених норм права вбачається, що викладення в акті перевірки фактів виявлених під час перевірки порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства повинно здійснюватися з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В акті перевірки відсутні посилання податкового органу на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку по кожному контрагенту, по податковим накладним яких відповідач вважає завищеним податковий кредит, а тому колегія суддів вважає недоведеними висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2012 року в зв'язку з включенням до його складу податкових накладних, виписаних за період грудень 2011 р.- жовтень 2012 р. по контрагентам ТОВ "Метал Холдінг трейд", ТОВ "Актем", ТОВ "МТД Профіль групп".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 28 березня 2013р. №0000131504 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117100,11 грн. та штрафних санкцій у сумі 29275,03 грн.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2013р. по справі № 820/4201/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2013 р.