Ухвала суду № 35977487, 10.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"10" грудня 2013 р. Справа № 806/6180/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Хаюка С.М.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача Крамаренка С.М.,

представника відповідача Курдиляса Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ді Груп Плюс" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Житомирській області №0000262200 від 31.05.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 6472 грн. Позов обґрунтовано тим, що податковий кредит сформовано на підставі господарських операцій по отриманню послуг від ПАТ "Інститут паперу", які підтверджені належними первинними документами.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року скасовано податкове повідомлення-рішення Лугинської ОДПІ №0000262200 від 31.05.2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив відмовити в задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що уповноваженою особою Лугинською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Ай Ді Груп Плюс" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, що декларувався у січні 2013 року, за результатами якої складено акт №29/22-16/38181989 від 16.05.2013 року.

Перевіркою встановлено зокрема порушення п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "Ай Ді Груп Плюс", яким завищено податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 6472 грн. за лютий 2013 року.

До такого висновку податковий орган дійшов з підстав невикористання в господарській діяльності отриманих інформаційних послуг, витрати за які позивач включив до складу податкового кредиту в лютому 2013 року.

31.05.2013 Лугинською МДПІ винесено податкове повідомлення - рішення форми "В4" №0000262200 від 31.05.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 6472 грн.

Згідно п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд встановив, що між ТОВ "Ай Ді Груп Плюс" (Замовник) та ПАТ "Інститут паперу" (Виконавець) укладено договір на виконання науково-технічної роботи № ІІ 086-12 від 12.09.2012 року (а.с.54-57). Згідно вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання провести науково-технічну роботу "Організація виробництва гофрованого картону на виробничих площах Олевського фарфорового заводу", а замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконану роботу, термін дії договору до 30.09.2014 року.

Крім того, встановлено, що до договору № ІІ 086-12 від 12.09.2012 року, складено календарний план робіт щодо організації виробництва гофрованого картону, згідно якого встановлено термін їх виконання до вересня 2014 року.

ПАТ "Інститут паперу" проведено пошук інформаційних матеріалів щодо ринку та розвитку галузі виробництва картону, гофрокартону, гофрящиків, провів наукове дослідження щодо ефективного використання сировини, хімікатів, допоміжних матеріалів у виробництві гофрокартону, надав звіт з наукового дослідження "Рекомендовані характеристики сировини, хімікатів, допоміжних матеріалів для виробництва гофрокартону". Сторонами підписані про вказане акти виконаних робіт від 28.12.2012 р., та від 29.03.2013 року.

Позивачем від ПАТ "Інститут паперу" отримані податкові накладні №123 від 08.02.2013 року та №149 від 28.02.2013 року.

Податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Ді Груп Плюс" (Замовником) ПАТ "Інститут паперу" (Виконавця) за надані послуги підтверджується банківською випискою за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно статуту ТОВ "Ай Ді Груп Плюс" предметом діяльності підприємства, в тому числі, є організація виробництва та збуту товарів народного призначення, відповідно до довідки Головного управління статистики у Житомирській області №АБ 810524 видом діяльності позивача за КВЕД - 2010 є також виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.

В подальшому, з використанням отриманих послуг, позивачем укладено договір постачання №135 від 15.10.2013 року з ТОВ "Металіст ОЗЕФ". Згідно укладеного договору позивач зобов'язаний постачати і передавати у власність Покупцю товар, та зобов'язання Покупця прийняти цей товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умов даного Договору. Згідно специфікації №1 від 15.10.2013 року до зазначеного договору предметом постачання є гофро-картонний короб 4-х клапанний в кількості 3000 штук.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що укладений договір датується 15.10.2013 року та не може бути доказом використання у господарській діяльності послуг та робіт отриманих у лютому 2013 року, колегія суддів зазначає наступне. Договір на виконання науково-технічної роботи від 12.09.2013 року містить календарний план з жовтня 2012 року по вересень 2014 року. Послуги контрагентом надаються поетапно та полягають в організації виробництва від огляду та дослідження ринку до розробки документації. В лютому 2013 року виконані роботи саме по дослідженню використання сировини, хімікатів у виробництві гофрокартону. На підставі отриманих послуг впродовж дії договору, позивач організовує господарську діяльність, про що свідчить укладений договір з ТОВ "Металіст ОЗЕФ".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки, оскільки формування податкового кредиту здійснене на підставі сплачених сум податку на додану вартість за підтвердженими господарськими операціями та підтвердженеі належним чином оформленими податковими накладними.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна

С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Ді Груп Плюс" вул. Гетьмана Виговського, 36, м.Олевськ, Житомирська область, 11001

3- відповідачу/відповідачам: Лугинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирської області вул. Горького, 8/42, смт.Лугини, Лугинський район, Житомирська область,11301