Ухвала суду № 35973484, 07.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р.Справа № 818/5255/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 818/5255/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області , Великописарівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області , Головнеого управління Державної казначейської служби України у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стчгнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до УМВС України в Сумській області, Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області в якому з урахуванням уточнень просив: визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області №254 о/с від 17 грудня 2011 року в частині звільнення позивача з посади слідчого слідчого відділення Великописарівського РВ УМВС України в Сумській обл.; зобов'язати УМВС України в Сумській області поновити позивача в органах внутрішніх справ України на посаді слідчого слідчого відділення Великописарівського РВ УМВС України в Сумській обл. в спеціальному званні лейтенанта міліції, про що внести відповідний запис до трудової книжки; зобов'язати Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області виплатити позивачу заробітну плату за грудень 2011 року в сумі 969 грн.; зобов'язати Великописарівський РВ УМВС України в Сумській області виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2011 року по 17 грудня 2012 року в сумі 21214 грн. 92 коп.; стягнути з Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області на користь позивача моральну шкоду в сумі 5000 грн. Також позивачем подано заяву про поновлення строку для звернення до суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 р. залишено без розгляду зазначений позов.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог КЗпП України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції при розгляді справи було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у 2010 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ та був направлений для проходження служби до Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області, де він і проходив службу на різних посадах.

З грудня 2011 року позивач припинив виконувати свої посадові та службові обов'язки та взагалі не цікавився своє роботою в органах внутрішніх справ, у зв'язку з низькою заробітною платою та відсутністю коштів на проїзд до місця служби У Великописарівському РВ УМВС України в Сумській області.

12 квітня 2013 року позивач отримав позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення з нього фактичних витрат, пов'язаних з його навчанням, а саме: грошових коштів в розмірі 33146 грн. 96 коп. В позовній заяві було зазначено, що позивач наказом УМВС України в Сумській області №254 о/с від 17 грудня 2011 року був звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 (за власним бажанням).

22 квітня 2013 року позивач звернувся з запитом до УМВС України в Сумській області в якому просив надати йому копію положення УМВС України в Сумській області, копію рішення державної комісії з персонального розподілу фахівців 2010 року, копію направлення на роботу, копію наказу №254 о/с від 17 грудня 2011 року та копію рапорту ОСОБА_1 від 19 вересня 2011 року.

21 травня 2013 року листом №2/5-С-75 було надіслано позивачу копію рапорту та витяг з наказу.

Судовим розглядом встановлено, що позивач зазначає, що він не знав про його звільнення, оскільки відповідач не знайомив його з наказом про звільнення та не видавав трудову книжку в день звільнення, у зв'язку з чим, позивач вказує, що про порушення свої прав він дізнався з листа УМВС України в Сумській області від 21 травня 2013 року №2/5-С-75.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що клопотання про поновлення строку звернення до суду необґрунтоване та зазначений позов необхідно залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Позивач у 2010 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ та був направлений для проходження служби в ОВС до Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області, де він і проходив службу на різних посадах.

19 вересня 2011 року позивач написав рапорт в якому просив звільнити його з ОВС за власним бажанням у зв'язку з низькою заробітною платою, ненормованим робочим днем та не належними умовами праці. Матеріали про його звільнення просив розглядати на засіданні кадрової комісії без його участі (а.с.11).

17 грудня 2011 року наказом начальника УМВС України в Сумській області №254 о/с, позивача, на підставі його рапорту від 19 вересня 2011 року, було звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 (за власним бажанням).

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.99, ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як встановлено судовим розглядом, позивач фактично перестав виконувати свої посадові обов'язки та відвідувати робоче місця з грудня 2011 року та з цього періоду припинив отримувати заробітну плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Посилання позивача на те, що він дізнався про своє звільнення з позову, який отримав 25 квітня 2013 року і тому звернувся до суду з цим позовом колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки до суду першої інстанції позивач звернувся лише 27 червня 2013 року тобто з порушенням строку звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що посилання позивача на ч. 2 ст. 233 КЗпП України в частині позовних вимог щодо стягнення на його користь заробітної плати за грудень 2011 року в сумі 969 грн. з зазначенням того, що дана вимога не обмежена будь-якими строками звернення до суду, необґрунтовані та позовні вимоги позивача і цій частині підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Приписи вказаної норми застосовуються до правовідносин, коли право особи на отримання такої виплати не оспорюється й спірна виплата була їй нарахована, проте з якихось підстав не виплачена, й така позиція знайшла відображенні у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999р. №13.

Як встановлено, судовим розглядом позивач починаючи з 30 листопада 2011 року перестав фактично виконувати свої посадові обов'язки та відвідувати роботу, у зв'язку з чим, начальник Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області 19 грудня 2011 року прийняв наказ №106, в якому зазначалось, що у зв'язку з невиходом на службу без поважних причин з 30 листопада 2011 року по 17 грудня 2011 року не виплачувати грошове забезпечення позивачу за вказаний період.

Відповідно до п. 1.6. "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. N 499, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №205/14896, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 818/5255/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.