Ухвала суду № 35972159, 17.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р.Справа № 816/3637/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

за участю: представників позивача, третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 816/3637/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "АКБ Банк"

до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області треті особи: Приватне підприємствл "Будівельний дім "Кременчук" , Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови, зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "АКБ Банк" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 лютого 2010р. ВП№16231786 в частині накладення арешту на предмет іпотеки - будинку по АДРЕСА_1, зняття арешту з вказаного майна.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 р. задоволено вищезазначений позов, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №16231786 від 03 лютого 2010 р. в частині накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна ОСОБА_1, а саме: магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та знято арешт зі вказаного майна.

Третя особа ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції визнати нечинною постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 р. та закрити провадження у справі з тих підстав, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 25 квітня 2007р. між ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (правонаступником якого є ПАТ "АКБ Банк") та ПП "Експортер" (позичальник) укладено кредитний договір №27, на підставі якого позичальник отримав кредит в сумі 460 000,00 грн. доларів США на строк до 24 квітня 2008 р. включно на умовах щомісячної оплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 15% річних (а.с. 21-23).

05 серпня 2008 р. між ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (правонаступником якого є ПАТ "АКБ Банк") та ПП "Експортер" (позичальник) укладено договір про кредитну лінію №41, за яким банк передав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної "відкличної" мультивалютної кредитної лінії з загальним лімітом користування 1 000 000,00 грн. на строк до 04 серпня 2009 р. включно (а.с. 18-20). Позичальник зобов'язувався щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом із розрахунку 23% річних у гривні та 16% річних у доларах США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаними кредитними договорами, між ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (іпотекодержатель), фізичною особою ОСОБА_1 (іпотекодавець - майновий поручитель) та ПП "Експортер"(позичальник) укладено іпотечний договір №27-І/02, що посвідчений 08 травня 2007 р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстраційним номером 2166 (з урахуванням договорів про внесення змін №1 від 15 січня 2008 р. та №2 від 19 серпня 2008 р. до іпотечного договору №27-І/02 від 08 травня 2007р.) (а.с. 12-17).

На підставі вказаного іпотечного договору в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме, двоповерховий магазин, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1.

На користь позивача були зареєстровані відповідні обтяження на предмет іпотеки, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №12411707 від 08 травня 2007 р. та витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №12415345 від 08 травня 2007 р. (а.с. 71-73).

В зв'язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, ПАТ "АКБ Банк" звернулось до суду для захисту своїх прав з позовною заявою про звернення стягнення на заставлене майно.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30 липня 2012 р. у справі №22ц-/1690/2809/2012 рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 серпня 2011 р. скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "АКБ Банк" до ОСОБА_1 задоволено (а.с. 27-32).

Так, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №27 від 25 квітня 2007 р. в розмірі 4 797 756,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - двоповерховий магазин загальною площею - 617,4 кв.м., що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09 липня 2009 р., зареєстрованого Комунальним підприємством "Кременчуцьке МБТІ" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 27741977, шляхом надання ПАТ "Автокразбанк" права продажу предмета іпотеки за договором купівлі-продажу іншій особі-покупцю за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Постановою Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 04 грудня 2009 р. відкрито виконавче провадження №16231786 з примусового виконання судового наказу №13/18, виданого 26 жовтня 2009 р. Господарським судом Полтавської області, про стягнення з СПД-ФО ОСОБА_1 на користь ПП "Будівельний дім "Кременчук" 44886,00 грн (а.с. 111).

У подальшому, при здійсненні виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №16231786, державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Полтавець Н.Ю. 03 лютого 2010 р. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на магазин в будинку АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (а.с. 24).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова державного виконавця порушує права та законні інтереси позивача. Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що позивач має право іпотеки на нерухоме майно, про зняття арешту з якого заявлено позовні вимоги, яке виникло у позивача 08 травня 2007р. - з моменту нотаріального посвідчення іпотечного договору №27-І/02, укладеного 08 травня 2007 р. між позивачем, позичальником - ПП "Експортер" та ОСОБА_1 (іпотекодавцем - майновим поручителем).

Права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки захищено Законом України "Про іпотеку", стаття 3 якого передбачає, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Розглядаючи спір в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції виходив з того, що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглядаючи справу в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів зауважує, що апелянт посилається на порушення судом першої інстанції підсудності справи, оскільки, на його думку, спір мав розглядатися в порядку господарського судочинства . Інших доводів в обґрунтування незаконності та необґрунтованості постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 р. апеляційна скарга не містить.

Проте колегія суддів вважає наведені доводи апеляційної скарги необґрунтованими та зазначає, що відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідач в даній справі - Автозаводський відділ Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління є суб'єктом владних повноважень а сенсі статті 3 КАС України, пункт 7 якої визначає суб'єкта владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач в даній справі - Публічне акціонерне товариство "АКБ Банк" не є учасником виконавчого провадження, в межах якого прийнято оскаржувану постанову.

Таким чином, слід врахувати, що публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 816/3637/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.09.2013 р.