Постанова № 35971526, 05.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р.Справа № 815/4126/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Півень М.О.

за участю представника позивача - Кононенкової Т.В.

за участю представника відповідача - Дімітрієва О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт -Промсистеми», Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт -Промсистеми» до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Адепт-Промсистеми», звернувся з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Саратської МДПІ Одеської області від 15.01.2013р.: №0000042200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 47 393грн., в тому числі за основним платежем на 46 250грн., за штрафними санкціями на 1143грн., №0000032200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 54 181грн., в тому числі за основним платежем на 53 429 грн., за штрафними санкціями на 752 грн., посилаючись на безпідставність висновків акту перевірки щодо заниження податкових зобов'язань. Фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Адепт-Промсистеми» та TOB «Плазма Тех Сервіс-Україна», TOB «Укрвебконсалтинг», ТОВ «Центроспав Україна» та їх реальність підтверджується відповідними первинними документами. Недійсність укладених позивачем із контрагентами угод не встановлена судовими рішеннями, визнання правочинів нікчемними не відноситься до компетенції податкових органів. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Факт фіктивного підприємництва щодо контрагентів позивача та щодо пов'язаності з діяльністю позивача не підтверджений вироком суду. Позивач не може нести будь-яку відповідальність за дії його контрагентів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року - позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Саратської МДПІ Одеської області ДПС від 15.01.2013р. №0000032200 в частині збільшення суми податкового зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 4 248 (чотири тисячі двісті сорок вісім)грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Саратської МДПІ Одеської області ДПС від 15.01.2013р. №0000042200 в частині збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3 484 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири)грн. за основним платежем та 1142(одна тисяча сто сорок дві)грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ «Адепт-Промсистеми», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 12.09.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, Саратська МДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 12.09.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Адепт-Промсистеми» підлягає задоволенню, апеляційна скарга Саратської МДПІ - задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи частково в задоволенні позову відносно реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Укрвебконсалтинг», виходив з того, що, оскільки первинні документи з боку ТОВ «Укрвебконсалтинг» не підписувались від імені останнього його директором, який, будучи допитаним в якості свідка в межах кримінальної справи, дав відповідні показання, то це є належним і достатнім доказом щодо нікчемності угоди.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 18.01.2013р. по 28.01.2013р. на підставі наказів Саратської міжрайонної державної податкової інспекції №33 від 18.01.2013р. та від 24.01.2012р. №46, направлення №26 від 18.01.2013 року, посадовою особою Саратської МДПІ на підставі абз.3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1, ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Адепт-Промсистеми" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків TOB «Плазма Тех Сервіс-Україна», TOB «Укрвебконсалтинг», ТОВ «Центроспав Україна» за період з 01.04.2010р. до 01.01.2011р. та за період з 01.04.2011р. по 01.10.2011р, їх реальності та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт №62/2200/36212009 від 04.02.2013.р «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB "Адепт-Промсистеми" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків TOB «Плазма Тех Сервіс-Україна», TOB «Укрвебконсалтинг», ТОВ «Центроспав Україна» за період з 01.04.2010р. по 01.01.2011р. та за період з 01.04.2011р. по 01.10.2011р., їх реальності та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства».

На підставі акту перевірки МДПІ прийняті: податкове повідомлення - рішення від 15.01.2013р. №0000042200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 47393грн., в тому числі за основним платежем на 46250грн., за штрафними санкціями на 1143грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.1.3, п.1.8 ст.1., пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, та ч.1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України; податкове повідомлення - рішення від 15.01.2013р. №0000032200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 54181грн., в тому числі за основним платежем на 53429грн., за штрафними санкціями на 752грн, у зв'язку з порушенням позивачем п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", абз.1 п.138.1.1 п.138.1 абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України, та ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для висновку про заниження позивачем податку на прибуток, заниження податку на додану вартість (завищення валових витрат та завищення податкового кредиту) за відповідні періоди, вказується наступне.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва складено акт від 16.10.2012 № 3112/15-419/33896841 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ПлазмаТехСервіс-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платником податків контрагентом-постачальником ТзОВ „Центроспав Україна" та контрагентами-покупцями за період квітень - грудень 2010р., серпень 2011р., вересень 2011р. встановлено перелік суб'єктів господарювання, які сформували податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання товарів (послуг) у TOB «ПлазмаТехСервіс-Україна».

У вказаному акті також зазначено, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС отримано акт Новолинської ОДПІ від 17.02.2012р. №177/14/2301/34261611 «Про результати позапланової виїзної документально перевірки ТзОВ „Центроспав Україна»" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «ТКФ «Імперія-М» за період 04-07 2010року, ТзОВ „Мівісс" за період 11-12.2010 року», ТзОВ «Строймаркет» за період 08.2011року», яким встановлено, що постачальники ТзОВ „Центроспав Україна»" - ПП «ТКФ «Імперія-М» та TOB «Мівісс» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного; не встановлено факт передачі товарів (послуг) цими підприємствами контрагентам-покупцям. Виходячи з зазначеного зроблено висновок, що правочини укладені між ТОВ „Центроспав Україна" та ПП «ТКФ «Імперія-М» і TOB „Мівісс", TOB «ПлазмаТехСервіс-Україна» та ТОВ „Центроспав Україна" не спричинили реального настання юридичних наслідків; укладання цивільно-правових відносин та проведення операцій спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту; встановлено обставини, які спростовують реальність проведення господарських операцій; а отже укладені правочини мають ознаки нікчемності.

Як вбачається з матеріалів справи, до Саратської МДПІ надійшла постанова про порушення кримінальної справи прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 20.04.2012 року, в якої було постановлено порушити кримінальну справу стосовно невстановлених осіб за ознаками складу злочину, передбаченого ч.З ст.27, ч.2 ст.205 КК України - за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності до складу яких входить TOB «Укрвебконсалтинг». Постановою від 29.04.2013року старшого слідчого з ОВС ДПС в Одеській області кримінальну справу було закрито у зв'язку з відсутністю у діянні службових осіб складу кримінального злочину.

Стосовно цього слід зазначити, що господарські операції між ТОВ «Адепт-Промсистеми» та TOB "Укрвебконсалтинг" позивач обґрунтовує наявністю договорів поставки №0805/11 від 08.05.2011р., №0404/11 від 04.04.2011р. Поставка товарів за вказаними договорами оформлена видатковими накладними №118 від 08.04.2011р. на суму 117882,28грн. (у т.ч. 98235грн. - валові витрати, 19647,05грн. - ПДВ), №РН-200511 від 20.05.2011р. на суму 138714,19грн. (у т.ч. 115595грн. - валові витрати, 23119,03грн. - ПДВ). На отримання ТМЦ працівникам позивача оформлено довіреності №200503 від 20.05.2011р., №№080411 від 08.04.2011р. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі згідно платіжних доручень: №276 від 18.05.2011р на суму 117882,28 грн., №289 від 21.06.2011р. на суму 714,19 грн., №288 від 20.06.2011р. на суму 138000,00 грн. Вказані операції відображені у бухгалтерському обліку позивача. На поставку ТМЦ TOB "Укрвебконсалтинг" були виписана податкові накладні №118 від 08.04.2011р. на суму 6479,40грн. на суму 117882,28грн. (у т.ч. 98235грн. - валові витрати, 19647,05грн. - ПДВ) та №1017 від 20.05.2011р. 138714,19грн. (у т.ч. 115595грн. - валові витрати, 23119,03грн. - ПДВ).

Господарські операції між ТОВ «Адепт-Промсистеми» та TOB «ПлазмаТехСервіс-Україна» будувалися на підставі усної угоди про поставку товарів згідно виставлених рахунків. Отримання товару протягом червня, липня, листопада 2010р. здійснено за видатковими накладними №25 від 04.06.2010р. на суму 3427,92грн. (у т.ч. 2855грн. - валові витрати, 571,32грн. - ПДВ), №31 від 12.07.2010р. на суму 4720,20грн. (у т.ч. 3935грн. - валові витрати, 786,70грн. - ПДВ), №45 від 30.11.2010р. на суму 6274,44грн. (у т.ч. 5230грн. - валові витрати, 1045,74грн. - ПДВ). На підтвердження перевезення товару позивачем надано до позовної зави копії товарно-транспортних накладних. Розрахунки здійснювались шляхом оплати грошовими коштами у сумі 14422,56 грн. з банківського рахунку згідно платіжних доручень: №268 від 02.06.2010р. на суму 3427,92грн.; №307 від 12.07.2010р. на суму 4720,20грн.; № 475 від 26.11.2010р. на суму 6274,44грн. Вказані операції відображені у бухгалтерському обліку позивача. У зв'язку із відвантаженням товарів, ТОВ «Плазма Тех Сервіс-Україна» були виписані наступні податкові накладні №37/3 від 02.06.2010р. на суму 3427,92грн. (у т.ч. 2855грн. - валові витрати, 571,32грн. - ПДВ), №45/32 від 12.07.2010р. на суму 4720,20грн. (у т.ч. 3935грн. - валові витрати, 786,70грн. - ПДВ), №69/31 від 26.11.2010р. на суму 6274,44грн. (у т.ч. 5230грн. - валові витрати, 1045,74грн. - ПДВ).

Господарські операції між ТОВ «Адепт-Промсистеми» та ТОВ „Центроспав Україна" будувалися на підставі договору поставки №2908/11 від 29.08.2011р. товарів (механізмів) за асортиментом, кількістю та ціною визначеною у специфікаціях та/або видаткових накладних. Поставка товару вказаним контрагентом здійснювалася на підставі заявки №1 від 01.08.2001р.Поставка товару протягом серпня 2011р. здійснено за видатковою накладною №030808 від 03.08.2011р. на суму 6479,40грн. (у т.ч. 5400грн. - валові витрати, 1079,90грн. - ПДВ). Товар отримано працівником позивача ОСОБА_5 згідно довіреності №030803 від 03.08.2011р.Розрахунки здійснювались шляхом оплати грошовими коштами у сумі 6479,40 грн. з банківського рахунку згідно платіжних доручень: № 167 від 03.08.2011 року на суму 6479,40 грн. Вказані операції відображені у бухгалтерському обліку позивача. У зв'язку із поставкою товару, ТОВ „Центроспав Україна" була виписана податкова накладна №17 від 03.08.2011р. на суму 6479,40грн. (у т.ч. 5400грн. - валові витрати, 1079,90грн. - ПДВ).

Витрати на придбання товарів за вказаними угодами позивачем віднесено до валових у податкових деклараціях за II квартал 2010 р., III квартал 2011р., IV квартал 2010 р., II квартал 2011 р., III квартал 2010 р.; та суми ПДВ за зазначеними вище податковими накладними TOB "Адепт-Промсистеми" включено до складу податкового кредиту за червень 2010р., за липень 2010р., за листопад 2010р., квітень 2011р., серпень 2011р.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час перевірки та у судовому засіданні відповідач підтвердив дотримання позивачем вимог ПК України під час формування витрат та податкового кредиту по відносинам з TOB «Плазма Тех Сервіс-Україна», TOB «Укрвебконсалтинг», ТОВ «Центроспав Україна», зауваження щодо оформлення первинних бухгалтерських документів відсутні. Валові витрати та податковий кредит позивача зменшені у зв'язку з визнанням нікчемними (недійсними) правочинів позивача із згаданими контрагентами.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даному випадку повно і всебічно з'ясував обставини справи, однак дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині визнання протиправними і скасуванні податкових повідомлень - рішень, нарахованих по операціях позивача з ТОВ «Укрвебконсалтинг».

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 12 вересня 2013 року з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, яка підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт -Промсистеми» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Адепт -Промсистеми» до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Адепт -Промсистеми» - задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Саратської МДПІ Одеської області від 15.01.2013р. : №0000042200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 47393грн., в тому числі за основним платежем на 46250грн., за штрафними санкціями на 1143грн., №0000032200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 54181грн., в тому числі за основним платежем на 53429грн., за штрафними санкціями на 752грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текс постанови виготовлено 10 грудня 2013 року.

Головуючий:

Судді: