Ухвала суду № 35971421, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №805/13885/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Борисова А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Бальчевська Т.С. - за довір. від 10.10.2013 року, Мальований К.Г. - за довір. від 03.05.2013 року

від відповідача - Грищенко А.О. - за довір. від 01.07.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 805/13885/13-а за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Артемвугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2013 року № 0001301500, № 0001311500.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 805/13885/13-а (суддя Спасова Н.В.) позовна заява задоволена у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 17.06.2013 року № 0001301500 та № 0001311500, прийняті Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області про збільшення Державному підприємству «Артемвугілля» грошового зобов'язання за штрафними санкціями з авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 123028,43 грн. та 60962,09 грн. відповідно.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що станом на 20.02.2013 року в обліковій картці ДП «Артемвугілля» надмірно сплачені суми у розумінні ст. 43 ПК України відсутні, рахується лише сума зменшення податку на прибуток, що нарахована згідно «Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» за 2012 рік у сумі 4288114 грн.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає правомірним оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечували представники позивача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Державне підприємство «Артемвугілля», зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 19.02.2003 року, ідентифікаційний код 32270533 що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 298084. (а.с.30)

Перебуває на податковому обліку в Центрально-Міському відділенні Горлівської ОДПІ з 06.03.2003 року за № 2941, згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 28.11.2012 року № 29272/18-0149 форми 4-ОПП, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість 08378042 НВ №394454. (а.с.30-32)

09.11.2012 року позивачем було подано відповідачу звітну податкову декларацію № 9070479189 з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року. Відповідно до вказаної декларації податок на прибуток за звітний (податковий) період складає 6982012,00 грн. (а.с.33)

11.02.2013 року позивачем було подано відповідачу звітну податкову декларацію № 9087335284 з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, відповідно до якої загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) рік складає 2693898,00 грн. (а.с.35)

Станом на 01.01.2013 року позивач мав недоїмку у розмірі 31369,93 грн., що вбачається з облікової картки за платежем податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності.

04.01.2013 року зазначений борг був розстрочений на підставі Договору про реструктуризацію, внаслідок чого в обліковій картці відповідачем зроблені відповідні коригування про відсутність у позивача недоїмки.

Протягом січня-лютого 2013 року ДП «Артемвугілля» сплачувало грошові кошти, які йшли на погашення розстрочених сум. При цьому, за даними облікової картки, протягом зазначеного терміну, за рахунок сплачених сум позивач мав переплату з податку на прибуток у розмірі до 500 тис.грн.

19.02.2013 року відповідачем на підставі поданої позивачем декларації з податку на прибуток за 2012 рік № 9087335284 від 11.02.2013 року в обліковій картці позивача відповідачем збільшено розмір переплати до 4268350,19 грн. (а.с. 48-68)

Протягом січня - лютого 2013 року за позивачем рахувалась заборгованість у сумі від 70 тис. грн. до 800 тис. грн., як вбачається з облікової картки ДП «Артемвугілля» за платежем авансові внески з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності. (а.с.36-47)

18 лютого 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив переплату з податку на прибуток у сумі 776 000,00 грн. перерахувати на погашення грошових зобов'язань з авансових внесків по цьому податку. (а.с.69)

21.02.2013 року відповідач листом № 1612/10/20-0, посилаючись на Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої Наказом ДПС України від 21.12.2012 року №1171 та вказуючи, що переплата ДП «Артемвугілля» по податку на прибуток утворилась не внаслідок надміру сплачених сум, відмовив позивачу у перерахуванні наявних в нього сум переплати з податку на прибуток на погашення авансових внесків з цього податку. (а.с.70)

03.06.2013 року відповідачем на підставі вимог п.п.20.1.4 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету Державним підприємством «Артемвугілля».

За результатами зазначеної перевірки податковим органом був складений акт від № 522/15-0/32270533 та встановлені порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме встановлено, що платником протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток підприємства (11023100) нарахованого згідно декларації підприємства за 9 місяців 2012 року та за 2012 рік.

Згідно додатків до акта перевірки від 03.06.2013 року № 522/15-0/32270533 відповідачем були проведені наступні розрахунки штрафних санкцій:

- період знаходження у складі податкового боргу - 19.04.2013 року по 21.09.2013 року; нараховано згідно з декларацією від 09.11.2012 року № 9070479189; кількість днів затримки - 58; 20 % ставки; сума сплаченого боргу - 483683,15 грн.; сума штрафних санкцій - 96736,63 грн.;

- період знаходження у складі податкового боргу - 14.05.2013 року по 01.04.2013 року; нараховано згідно з декларацією від 11.02.2013 року № 9087335284; кількість днів затримки - 44; 20 % ставки; сума сплаченого боргу - 131459 грн.; сума штрафних санкцій - 26291,80 грн.;

- період знаходження у складі податкового боргу - 22.03.2013 року по 21.02.2013 року; нараховано згідно з декларацією від 09.11.2012 року № 9070479189; кількість днів затримки - 30; 10 % ставки; сума сплаченого боргу - 292095,90 грн.; сума штрафних санкцій - 29209,59 грн.;

- період знаходження у складі податкового боргу - 19.04.2013 року по 01.04.2013 року; нараховано згідно з декларацією від 11.02.2013 року № 9087335284; кількість днів затримки - 19; 10 % ставки; сума сплаченого боргу - 93033,00 грн.; сума штрафних санкцій - 9303,30 грн.;

- період знаходження у складі податкового боргу - 21.05.2013 року по 03.05.2013 року; нараховано згідно з декларацією від 11.02.2013 року № 9087335284; кількість днів затримки - 19; 10 % ставки; сума сплаченого боргу - 224492,00 грн.; сума штрафних санкцій - 22449,20 грн. (а.с.10-11)

17 червня 2013 року Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі акту перевірки, згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України прийнятті податкові повідомлення-рішення № 0001311500 та № 0001301500, якими, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності ДП «Артемвугілля» було зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 60 962,02 грн. та штраф у розмірі 20% у сумі 123 028,43 грн., відповідно.(а.с.7-8.)

Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до Державної податкової служби у Донецькій області та до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 07.08.2013 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга залишена без задоволення.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 12.09.2013 року скарга позивача залишена без розгляду.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, податкова інспекція вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Особливості справляння податку на прибуток підприємств передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 2 зазначеного підрозділу з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно пп. 14.1.115. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За приписами пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платники податків мають право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків і зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.87.1 п.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що за наявності у платника податку надміру сплачених сум, які обліковуються в його особовій картці з певного податку як «переплата», тобто сума коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, мають бути за заявою платника податків спрямовані (перераховані) податковим органом на погашення податкового зобов'язання (боргу) цього платника податків з іншого платежу, крім того, можливість перерахування надміру сплачених коштів не ставиться в залежність від підстав їх виникнення (реально сплачені, утворились внаслідок перерахунку, внаслідок розстрочення чи відстрочення сплати зобов'язань тощо).

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у перерахуванні наявної у позивача переплати з податку на прибуток підприємств в погашення податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затверджену Наказом Державної податкової служби України від 21.12.2012 року № 1171, оскільки вона не зареєстрована в Міністерстві юстиції України та не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 805/13885/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 805/13885/13-а за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 11.12.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 16.11.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська