Постанова № 35971326, 26.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2013 року 16 год. 45 хв. № 826/16383/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Бутенка В.Б. (довіреність від 01.02.2012р. б/н), відповідача - Пятковського А.М. (довіреність від 28.08.2013р. № 12508/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомДержавного підприємства «Льодові арени» доДержавної податкової інспекції у місті Хмельницькомупро скасування податкового повідомлення-рішення від 08 травня 2013 року № 0002121505/1032,-В С Т А Н О В И В:

Державним підприємством «Льодові арени» (далі - ДП «Льодові арени», позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (далі - ДПІ, відповідач) про Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 травня 2013 року № 0002121505/1032.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправність висновків Акта ДПІ від 16.04.2013р. № 1449/15-5/37264681 «Про результати документальної перевірки ДП «Льодові арени» (код з питань неподання податкових декларацій з плати за землю за 2011, 2012, 2013 роки» та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення від 08.05.2013р. № 0002121505/1032. На думку позивача, факт наявності у ДП «Льодові арени» державного акта серії ЯЯ № 333896, виданого на підставі рішення Хмільницької міської ради від 09.02.2011р. № 62 на право постійного користування земельною ділянкою в м. Хмельницькому, вул. Прибузька, 7/3А, не зумовлює виникнення у підприємства обов'язку подавати до податкового органу податкові декларації (розрахунки) з плати за землю та сплачувати суми податку, за умови невикористання такої земельною ділянки за її цільовим призначенням з моменту отримання державного акта.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 12.11.2013р. б/н та додаткові документи В обґрунтування своїх заперечень ДПІ посилається на те, що в ході проведення документальної перевірки позивача (акт від 16.04.2013р. № 1449/15-5/37264681) працівником податкової інспекції встановлено, що ДП «Льодові арени» відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №333896 від 14.04.2011р. (реєстраційний номер 681010003000009) надано в постійне користування земельну ділянку площею 25000 м2 по вул. Прибузькій, 7/ЗА, м. Хмельницький, для будівництва нової сучасної критої спортивної споруди із штучним льодовим покриттям. Згідно із нормами Податкового кодексу України з дати отримання відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку у ДП «Льодові арени» відповідно виник обов'язок подання податкової звітності по платі за землю (земельному податку). Разом з тим, в порушення вимог п. 286.2 і п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України підприємство протягом 2011 - 2013 років такої податкової звітності до ДПІ не подала. З огляду на це та керуючись нормами пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ДПІ самостійно визначило платнику податків (позивачу) суму грошового зобов'язання по земельному податку за податкові періоди 2011 - 2013 роки в розмірі 76 977, 76 грн. і штрафні (фінансові) санкції в сумі 19 754, 00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 08.05.2013р. № 0002121505/1032.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях по даній справі проти позовних вимог ДП «Льодові арени» заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Льодові арени» (ідентифікаційний код 37264681) зареєстроване як юридична особа 16 серпня 2010 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, та 17 серпня 2010 року взяте на податковий обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва як платник податків за № 57082.

14 квітня 2011 року на підставі рішення IV сесії Хмельницької міської ради від 09.02.2011р. № 62 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та надання її в постійне користування державному підприємству «Льодові арени», позивачу (ДП «Льодові арени», місцезнаходження: м. Київ, вул. Спортивна площа, 1, ідентифікаційний код 37264681) виданий державний акт серії ЯЯ № 333896 на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 2,5000 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 7/3 літ. «А», - для будівництва нової сучасної критої спортивної споруди із штучним льодовим покриттям.

В серпні 2011 року ДП «Льодові арени» звернулося до ДПІ із листом від 03.08.2011р. № 45, в якому просило податкову інспекцію вжити заходів щодо взяття підприємства на облік як платника земельного податку. Підприємство було взято на податковий облік в ДПІ у м. Хмельницькому 09 серпня 2011 року.

Надалі, 16 квітня 2013 року працівником ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Льодові арени» (ідентифікаційний код 37264681) з питання неподання податкових декларацій з плати за землю за 2011 - 2013 роки, за результатами якої складений Акт від 16.04.2013р. за № 1449/15-5/37264681.

При перевірці були використані наступні документи: лист Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області від 10.04.2013р № 4-1- 5/1273 з відомостями про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Прибузькій, 7/3А; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 333896 від 14.04.2011р., рішення позачергової третьої сесії Хмельницької міської ради від 12.01.2011р. № 25 «Про встановлення пільги щодо земельного податку та орендної плати за землю на 2011 рік», рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради від 14.12.2011 р. № 46 «Про встановлення пільги щодо земельного податку та орендної плати за землю на 2012 рік».

В ході проведення вказаної документальної перевірки працівником відповідача встановлено, що ДП «Льодові арени» відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 333896 від 14.04.2011р. (реєстраційний номер 681010003000009) надано в постійне користування земельну ділянку площею 25000 м2 по вул. Прибузькій, 7/3 літ «А» в м. Хмельницькому для будівництва нової сучасної критої спортивної споруди із штучним льодовим покриттям. На підставі вказаних документів та норм пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України перевіряючий прийшов до висновку, що ДП «Льодові арени» є платником земельного податку.

Разом з тим підприємство в порушення вимог п. 286.2, п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України податкові декларації з плати за землю (земельний податок) до ДПІ протягом 2011 - 2013 років не подавало та відповідно суму земельного податку до сплати не декларувало та не сплачувало.

За результатами перевірки працівником ДПІ встановлено порушення позивачем норм п. 286.2, п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України та заниження ДП «Льодові арени» податкового зобов'язання по земельному податку на суму 76 977, 76 грн.

08 травня 2013 року ДПІ у м. Хмельницькому на підставі вказаного Акта від 16.04.2013р. № 1449/15-5/37264681 та згідно розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій до цього Акта перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0002121505, яким згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 286.2, п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України, визначила ДП «Льодові арени» суму грошового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» в розмір 96 732,20 грн., в тому числі 76 977, 76 грн. - основного платежу, 19 754, 44 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

З наявних матеріалів справи та усних пояснень представника ДП «Льодові арени» судом вбачається, що позивачем заперечується факт виникнення у нього обов'язку по сплаті земельного податку та поданні податкової звітності по такому податковому платежу в цілому, натомість безпосередньо правомірність дій працівників ДПІ при проведенні документальної перевірки та обрахунку суми земельного податку в розмірі 76 977, 76 грн., Державним підприємством не оскаржуються.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Починаючи з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким регулюються правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (в т.ч. земельного податку), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із нормою частини 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків і зборів.

В розумінні норми пп. 14.1.72 та пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України «земельним податком» являється обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; «землекористувачем» - юридична та фізична особа (резидента і нерезидента), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

В силу норм п. 269.1 ст. 269 цього Кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Пунктом 286.1 і пунктом 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому нормою ст. 125 Земельного кодексу України (в редакцій чинній на день отримання позивачем державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України).

Згідно п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що з моменту отримання державного акта на право постійного користування земельної ділянки ДП «Льодові арени» набуло статусу землекористувача та відповідно платника земельного податку з відповідними правами та обов'язками (в т.ч. обов'язком подачі податкової звітності по земельному податку) незалежно від цільового використання земельної ділянки, що вказує на правильність висновків відповідача в цьому контексті, які не були спростовані позивачем в ході розгляду справи, в тому числі іншими доводами.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно абз. 1 і 2 п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Також абз. 1 і 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України передбачено, що разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Льодові арени» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова