Постанова № 35971236, 10.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2013 року 11:54 № 826/18255/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Карманнікова М.О.,

представника відповідача - Калашнікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Авто Логістик» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що висновки відповідача щодо неправомірності віднесення позивачем до витрат підприємства у податковому обліку витрат за нарахованими процентами за договорами позики є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству.

У позовній заяві позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форма «П» №0002872203, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6084221,00грн.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржуване податкове рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем безпідставно завищено задекларовані витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування внаслідок віднесення відсотків за користування кредитними коштами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Мега Авто Логістик» (код за ЄДРПОУ 37974430) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.11.11р. по 31.12.12р. за результатами якої складено акт від 13.09.13р.№ 1021/26-56-22-03-09/37974430.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Мега Авто Логістик»: п.п.14.1.27, 14.1.257, 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.п. 135.5.4, 135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.4, 138.6, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 6 084 221,00 грн., та занижено податок на прибуток на загальну суму 525 870грн.

На підставі акту перевірки від 13.09.13р.№ 1021/26-56-22-03-09/37974430, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форма «П» №0002872203 від 24 вересня 2013р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6084221,00грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Мега Авто Логістик» за період з 30.11.2011р. по 31.12.12р. уклало договори на отримання поворотної фінансової допомоги, а саме: з ПАТ «ЗНВКІФ «Богдан Капітал», який діє від імені ТОВ «КУА Фюжн Капітал Партнерс», ТОВ «Мега Авто Логістик» уклало договори: №12/12 від 12.12.11р., №28/03-4 від 28.03.12р., №26/06-1 від 26.06.12р.

Відповідно до відомостей витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування, до витрат було включено відсотки за користування позикою в загальній сумі 6 656 028грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пп. 136.1.20 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України , до складу доходів, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відноситься основна сума отриманих кредитів, позик та інших доходів, що визначені нормами розділу III Кодексу, які не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Згідно з пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 12.07.2001 N 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон N 2664) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону N 2664).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 N 448/96-ВР (далі - Закон N 448) професійні учасники ринку цінних паперів - особи, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльність з управління активами - професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від власного імені або на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інституційним інвесторам на праві власності (п. 5 ст. 4 Закону N 448).

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» внесене до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, що підтверджується Свідоцтвом .

Фінансовий кредит - кошти, що надаються банком - резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент (пп. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

Відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Кодексу до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями визначені п. 141.1 ст. 141 Кодексу. До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно по положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Нормами Кодексу передбачені обмеження у врахуванні у складі витрат нарахованих процентів за борговими зобов'язаннями, зокрема за отриманими кредитами, позиками, у разі отримання їх: або від нерезидентів, які мають офшорний статус, або платником податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), при нарахуванні процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб (п. 141.2 ст. 141 Кодексу), або при наявності кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, або якщо нарахування процентів не пов'язане із господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із відсутністю перелічених законодавчих обмежень за наведеними у зверненні операціями товариство має право на віднесення до складу витрат звітного періоду нарахованих на користь інвестиційного фонду процентів за отриманими борговими зобов'язаннями (кредитами, позиками тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами на користь венчурного інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, відносяться позичальником до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем норм податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві не надало доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що воно підлягають скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «П» №0002872203, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6084221,00грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов