Рішення № 35971049, 10.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 р. Справа № 914/4342/13

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів

до відповідача: Державного підприємства "Львівський державний цирк", м. Львів

про: стягнення 271 833,77 грн. заборгованості

Суддя Деркач Ю.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: Мисак В.О. - представник (довіреність №НЮ-30 від 01.01.2013р.)

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця", м. Львів до Державного підприємства "Львівський державний цирк", м. Львів про стягнення 271 833,77 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 18.11.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.12.2013р.

10.12.2013 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 52767/13, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Державного підприємства «Львівський державний цирк» у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу.

В судовому засіданні 10.12.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав зазначених у позовній заяві, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог та поданої в судовому засіданні довідки про стан заборгованості станом на 10.12.2013 року.

Відповідач у судове засідання 10.12.2013р. не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника за вх. № 52533/13 від 09.12.2013 року.

Однак, доказів в обґрунтування поважності причин нез'явлення представника в судове засідання не подав. Тому вказане клопотання відхиляється судом як документально необґрунтоване. Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути, як керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, так і особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.01.2013р. між позивачем (Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1) та відповідачем (Державним підприємством «Львівський державний цирк») укладено договір № 5 про постачання теплової енергії.

Відповідно до умов вказаного договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами).

Позивач стверджує, що протягом 2013 року вчасно та справно надавав послуги теплопостачання відповідачу; за надані послуги теплопостачання у лютому-квітні 2013 року позивачем виставлено до оплати відповідачу наступні рахунки: рахунок №2 від лютого 2013 року за спожиту теплову енергію у лютому 2013 року на суму 64745,80 грн., рахунок №2/а жкд від лютого 2013 року на доплату у зв'язку зі збільшенням тарифів на теплову енергію на суму 46524,71 грн., рахунок №2/а жкд від березня 2013 року за спожиту теплову енергію у березні 2013 року на суму 120505,13 грн., рахунок №4 від 25.04.2013 року за спожиту теплову енергію у квітні 2013 року на суму 57626,12 грн.

Проте, позивач заявляє, що відповідач лише частково оплатив вартість спожитої теплової енергії за лютий 2013 року і зовсім не оплатив вартість спожитої теплової енергії у березні та квітні 2013 року, відтак, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем, становить 250000,00 (двісті п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.). Крім того, за прострочення грошового зобов'язання позивач нараховує відповідачу 4356,09 грн. - 3% річних та пеню за кожен день прострочення в сумі - 17477,68 грн.

В судовому засіданні 10.12.2013 року представник позивача заявив, що відповідачем сплачено частину основного боргу в сумі 162 999,7 гривень.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема, вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

01.01.2013р. позивач (Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1) та відповідач (Державним підприємством «Львівський державний цирк») уклали договір № 5 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами).

Відповідно до п. 4.2.2 даного договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Як зазначено у п. 3.6 договору споживач сплачує Енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії до 15 числа, наступного за звітним місяця.

За надані послуги теплопостачання у лютому-квітні 2013 року позивачем виставлено до оплати відповідачу наступні рахунки: рахунок №2 від лютого 2013 року за спожиту теплову енергію у лютому 2013 року на суму 64745,80 грн., рахунок №2/а жкд від лютого 2013 року на доплату у зв'язку зі збільшенням тарифів на теплову енергію на суму 46524,71 грн., рахунок №2/а жкд від березня 2013 року за спожиту теплову енергію у березні 2013 року на суму 120505,13 грн., рахунок №4 від 25.04.2013 року за спожиту теплову енергію у квітні 2013 року на суму 57626,12 грн.

Порушуючи умови договору, а саме п. 4.2.2 та п. 3.6, відповідач не здійснив повної оплати за спожиту теплову енергію у встановлені терміни, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 271 833,77 грн.

Проте, розглянувши в судовому засіданні заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 52767/13 від 10.12.2013 року та довідку відповідно до якої станом на 10.12.2013 року сума заборгованості Державного підприємства «Львівський державний цирк» перед Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» становить 108 834,07 грн. (в тому числі 87 000,30 грн., 4 356,09 грн. 3% річних та 17 477,68 грн. пені), суд прийшов до наступного висновку.

На підтвердження сплати частини боргу відповідачем, позивач подав через канцелярію суду копії банківських виписок, відповідно до однієї з них відповідачем 11.11.2013 року сплачено 45 197,88 грн. на рахунок позивача.

Так як, позовна заява датована12.11.2013 року (надійшла на адресу суду 15.11.2013 року), а вищезазначена частина боргу сплачена позивачем 11.11.2013, тобто до подання позовної заяви, у задоволенні позову в частині стягнення в сумі 45 197,88 грн. боргу слід відмовити, оскільки відповідачем дану суму сплачено до заявлення позову, а відтак право позивача в цій частині не порушено.

Заява позивача щодо зменшення розміру позовних вимог судом приймається та спір розглядається в межах сум зазначених в заяві.

Отже, на день розгляду справи несплаченою залишилася основна сума заборгованості у розмірі 87 000,30 грн. за надані послуги теплопостачання.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог встановлених Кодексом та іншим законом.

Позивач нараховує відповідачу три проценти річних за прострочення оплати за послуги теплопостачання надані у лютому-квітні 2013 року в сумі 4356,09 грн.

Розглянувши вказану вимогу, суд вважає її підставною та такою що підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 7.3.3 Договору Споживач за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію - сплачую пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ на день сплати, за кожен день прострочення. Тобто пеня нарахована за послуги надані у лютому 2013 року з 16.03.2013 року по 15.09.2013 року, за послуги надані у березні 2013 року з 16.04.2013 року по 15.10.2013 року, за послуги надані у квітні 2013 року з 16.05.2013 року по 11.11.2013 року.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, загальний розмір якої становить 17 477,68 грн.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд, зокрема, бере до уваги майновий стан сторін і ступінь виконання зобов'язання боржником.

Враховуючи те, що відповідач Державне підприємство «Львівський державний цирк» фінансується з державного бюджету, та сплату останнім значної частини боргу до початку розгляду справи, та керуючись статтею 83 ГПК України, вважає підставним зменшити суму пені на 50%, тобто до 8738,84 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 307 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 83, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Львівський державний цирк", м. Львів (79016, м. Львів, вул Городоцька, 83, код ЄДРПОУ 02174626) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) 87 000,30 грн. основного боргу, 4 356,09 грн. 3% річних 8738,84 грн. пені та 4458,08 грн. судового збору.

3. Провадження в частині стягнення 126 540,66 грн. припинити.

4. В частині стягнення 45 197,88 грн. відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.12.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.