Ухвала суду № 35969472, 20.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 р.Справа № 820/546/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 820/546/13-а

за позовом Приватного підприємства "Парфюм"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ПП "Парфюм" звернулося до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у якому з подальшими уточненнями просило: скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000031542, № 0000021542 та № 0000011542 від 10 січня 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 р. Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби замінено належним відповідачем правонаступником Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги,заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 15 грудня 1998 р. та перебуває на податковому обліку та відповідно до свідоцтва № 100141311 від 25 вересня 2008 р. був платником податку на додану вартість.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності декларування сум бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за серпень 2012 року.

За результатми зазначеної перевірки був складений акт № 3220/15-404/30236144 від 20 грудня 2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 33.1, 33.2, 33.3 статті 33, статті 46, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.11, 201.12, 201.15 статті 201 Податкового Кодексу України та Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21 грудня 2010 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 гркудня 2010 року № 1401/18696, а саме: завищено податковий кредит за серпень 2012 року на суму 219903 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 173773 грн. та до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 46130 грн.

Висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтується на підставі того, що позивачем неправомірно та безпідставно завищено податковий кредит за серпень 2012 року на суму 219903 грн. за рахунок подвійного включення вантажної митної декларації № 807070005/2011/338912 від 06 грудня 2011 року у двох звітних податкових періодах: грудень 2011 року та серпень 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2013 року № 0000011542, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 54037 грн., № 0000021542 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55242 грн., № 0000031542, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що 05 вересня 2011 р. між позивачем та фірмою "Hi-Tech Avionics Inc.", CША, (продавець) укладено контракт № НХМ/ПР/0911 на поставку пакувальної машини РК100SP.

Сума податку на додану вартість сплаченого митному органу за поставки вищезазначеного обладнання становить 219903, 06 грн., що підтверджується копією вантажної митної декларації № 807070005/2011/338912 від 06 грудня 2011 року, яка внесена позивачем до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, позивачем в декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 р. в рядок 12.1 декларації «ПДВ , сплачений митним органом» не було включено обсяг придбання 1099515, 30 грн. та податковий кредит 219903, 06 грн. за поставкою обладнання по вищезазначеній вантажній митній декларації .

18 січня 2012 року позивачем до відповідача надано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, в якій у рядку 12.2 "погашені податкові векселі (для підприємств суднобудування)" відображено суму податкового кредиту 219903 грн.

Як встановлено судом першої інстанції зазначена відображення є бухгалтерською помилкою, яка в подальшому позивачем не виправлена.

В рядку 12.1 "обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам" зазначеної декларації за грудень 2011 року суми коштів не відображені.

З 10 липня 2012 року по 06 серпня 2012 року відповідачем проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березень 2012 року за результатми якої складено акт перевірки № 1350/22-104/30236144 від 06 серпня 2012 року, висновками якого встановлені порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року № 1401/18696: 2.1. завищення податку на додану вартість на суму 127171 грн., за рахунок у т.ч. грудень 2011 року -127171 грн. 2.2. зменшення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд.24,26 Декларації) всього в сумі 111732 грн., у т.ч. за грудень 2011 року у сумі 111732 грн. в результаті:2.2.1 безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних, які були оформленні неналежним чином на суму 19000 грн. 2.2.2 безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суму по погашеним податковим векселям у загальній сумі 219903 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2012 року № 0000982212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 127171 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 31793 грн. Податкове повідомлення-рішення в частині 111732 грн. ПДВ податковим органом не приймалось.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 р. по справі за позовом ПП "Парфюм" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2012 року № 0000982212, № 0000972212 та стягнення коштів, позовні вимоги задоволено частково: податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2012 року № 0000982212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 127171 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 31793 грн. - скасовано.

11 вересня 2012 року позивач надав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року, в рядку 12.1 якої "обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам" відобразив суму податкового кредиту в розмірі 353106 грн., в тому числі 219903 грн. згідно вантажної митної декларації № 807070005/2011/338912 від 06 грудня 2011 року.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно пункту 187.8 статті 187 датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що Податковим кодексом України визначено момент, з якого у платника податку виникає право на формування податкового кредиту: в даному випадку у позивача таке право виникло з дати сплати податку за податковим зобов'язанням відповідно до вантажної митної декларації від 06 грудня 2011 року, яка оформлена належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства, та на підставі якої позивачем сплачена сума податку в повному обсязі, а відтак сплативши митному органу по даній декларації у грудні 2011 року податкове зобов'язання, у позивача виникло право на формування податкового кредиту з грудня 2011 року.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість по спірній вантажній митній декларації в податкову декларацію з податку на додану вартість у серпні 2012 року та відсутні порушення діючого законодавства при формуванні податкового кредиту у серпні 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 820/546/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 27.08.2013 р.