Постанова № 35969150, 09.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

09 грудня 2013 р. Справа № 814/4909/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Коблево", доМиколаївського управління Спеціалізованої державної інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, про за участю представників: від позивача:Бандиш Г.І. від відповідача:Платонов Ю.М. скасування податкового повідомлення - рішення, На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Миколаївського управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 27.08.2013 року № 0000141510 та № 0000151510.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства "Коблево" (код 00413966) сплачений судовий збір в сумі 458,81 (чотириста п"ятдесят вісім) гривень.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 грудня 2013 р. справа № 814/4909/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Коблево» до Миколаївського управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управліннч Міндоходів за участю представників: від позивача: Бандиш Г.І. від відповідача: Платонов Ю.М. про скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось з позовом до адміністративного суду з вимогами скасувати податкове повідомлення-рішення, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 161458,75 гривень та податку на прибуток в сумі 201822,50 гривень.

Свій позов товариство обґрунтувало тим, що має всі первинні документи по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Інвесттрейд», а податковий орган безпідставно зняв податковий кредит.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свої заперечення обґрунтував відсутністю реальних поставок цукру від ТОВ «Інвесттрейд» на адресу позивача.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ВАТ «Коблево» зареєстровано в якості юридичної особи 13.08.98 Березанською районною державною адміністрацією. Основним видом діяльності ВАТ «Коблево» є вирощування зернових та технічних культур, овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, виробництво напоїв і прянощів, виробництво виноградних вин та ін.

В липні 2010 року ВАТ «Коблево» придбало у підприємства ТОВ «Інвесттрейд» 100 т цукру на загальну суму 775000 гривень.

ВАТ «Коблево» перерахувало на користь постачальника 775000 гривень, з яких 129166,67 гривень податку на додану вартість.

В свою чергу ТОВ «Інвесттрейд» надав позивачу податкову накладну №388 від 15.07.10 (арк.спр.65).

Зазначені витрати товариство відобразило у власному податковому обліку за липень 2010 року (податок на додану вартість) та за 3 квартал 2010 року (податок на прибуток підприємств).

В серпні 2013 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеса Державної податкової служби провела документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Коблево» з питань взаємовідносин з ТОВ «Інвесттрейд», про що було складено Акт №131/15-1/00413966 від 12.08.13 (арк.спр.14).

Під час перевірки ревізори дійшли висновку, що товариство не може віднести кошти, сплачені ТОВ «Інвесттрейд» за цукор до валових витрат та податкового кредиту, оскільки реальної господарської операції не було, правочин між ПАТ «Коблево» та ТОВ «Інвесттрейд» є нікчемним. В свою чергу, такі висновки ревізори зробили на тій підставі, що, по-перше, в товарно-транспортній накладній маються суперечливості та неточності, а по-друге, у ланцюгу постачальника є підприємство ТОВ «Кондитерська фабрика «Ласощі», яке має сумнівну податкову репутацію.

27 серпня 2013 року уповноваженою особою Миколаївського управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одеса Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів прийняті податкові повідомлення-рішення №0000151510 про визначення ПАТ «Коблево» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 161458,75 гривень та №0000141510 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 201822,50 гривень (арк.спр.46, 48).

Суд не погоджується з висновками податківців щодо нікчемності правочину між ПАТ «Коблево» та ТОВ «Інвесттрейд».

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках, передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договору між ПАТ «Коблево» та ТОВ «Інвесттрейд».

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок(п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договір на поставку цукру за своїм змістом не направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Та обставина, що в ланцюгу постачальників ТОВ «Інвесттрейд» було підприємство, яке не виконувало своїх податкових зобов'язань не може бути підставою для визнання нікчемними правочинів, укладених ПАТ «Коблево» та ТОВ «Інвесттрейд».

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та валовим витратам тим, що, на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнані фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.

Під час перевірки податківці підтвердили, що товарно-транспортні накладні на перевезення цукру від постачальника в наявності у позивача є. Висловлені ними зауваження щодо недостатньої конкретизації місць навантаження, розвантаження (вулиця, будинок), власника автотранспорту, суд вважає дріб'язковими, несуттєвими, та такими, що не можуть вплинути на недійсність цих товарно-транспортних накладних. В накладних зазначений державний реєстраційний номер автомобіля, за яким завжди можливо встановити власника автотранспорту.

Взагалі, для підтвердження факту купівлі-продажу товару, товарно-транспорті накладні не є обов'язковими документами. Товарно-транспорті накладні є, перш за все, документами, які підтверджують факт виконання робіт з перевезення або надання інших транспортних послуг. Оскільки, позивач сплачував своїм контрагентам кошти не за перевезення або інші транспортні послуги, а саме за товар, то і товарно-транспортна накладна має не обов'язкове, а факультативне значення, а дрібні недоліки у її оформленні не можуть позбавити покупця від права на податковий кредит та врахування валових витрат.

Законами України «Про податок на додану вартість», «Про податок на прибуток підприємств», а також прийнятим їм на заміну Податковим кодексом України, не передбачається солідарної відповідальності для всіх учасників господарської діяльності по всім ланцюгам постачальників.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов'язань зі сплати податків.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

За наявності всіх необхідних відповідно до Законів України «Про податок на додану вартість», «Про податок з прибутку підприємств», Податкового кодексу України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, валові витрати і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та валові витрати.

Крім того, судом також враховується, що з моменту подання позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, до моменту прийняті спірних податкових повідомлень-рішень, пройшло більше ніж 1095 днів, що відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.102 Податкового кодексу України унеможливлює прийняття податкового повідомлення-рішення.

Позов задовольнити, спірні податкові повідомлення-рішення скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Миколаївського управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 27.08.2013 року № 0000141510 та № 0000151510.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства "Коблево" (код 00413966) сплачений судовий збір в сумі 458,81 (чотириста п"ятдесят вісім) гривень.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі

Суддя В.В.Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 12.12.2013

Суддя В.В. Біоносенко