Ухвала суду № 35969121, 04.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р.Справа № 815/4447/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Лава» до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міністерства доходів і зборів України Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2013 року №0000412210, №0000402210, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Лава» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про:

- скасування податкового повідомлення-рішення №0000412210 від 04 червня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 183 901 грн. 50 коп. за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України, п.201.1 ст. 201 ПК України;

- скасування податкового повідомлення-рішення №0000402210 від 04 червня 2013 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 193 098грн., за порушення п.п.138.1 п.138.1, п.138.2 п.п. 138.8.1 п. 138.4 п.138.8 п.п. 138.10. п. 138.10 ст. 138, п.139.1 ст. 139 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що вимоги для формування податкового кредиту виконані, а отже правомірно включено ПДВ по відносинам з ПП «Гарт» до податкового кредиту травня, липня 2012 року; ТОВ «АВ метал групп» до податкового кредиту серпня 2012 року; ТОВ «Славута» до податкового кредиту березень та червень 2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року позов задоволено.

Скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Одеській області Державної податкової служби від 04.06.2013 року №0000412210, №0000402210.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що в період з 18.04.2013 р. по 16.05.2013 року проведено планову виїзну перевірку позивача, результати якої оформлені актом №1659/22-1/24770168 "Про результати планової виїзної перевірки ПП «Лава» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.12 р. по 31.12.12 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12 р. по 31.12.12 р. ".

За актом перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.3 п.138.4 п.138.8 п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України; п.198.1 ст.198, п.198.2 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту від 22 травня 2013 року №1659/22-1/24770168 державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 04.06.2013 року:

№0000412210, яким ПП «Лава» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 122601,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 61300,50 грн.;

№0000402210, яким ПП «Лава» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 128732,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 64366,00 грн..

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи не містять порушень, щодо форми, змісту або походження та свідчать про реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.139.1 ст. 139).

Статтею 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій під час здійснення підприємством господарської діяльності. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Основною господарською діяльністю позивача, зокрема є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства.

У перевіряємий період ПП «Лава» було укладено договір №1/2 від 01.02.2012 року з ПП «Гарт», згідно якого «Продавець (ПП «Гарт») зобов'язується передати у власність покупцю (ПП «Лава») полосу лемішну 142 С1 та інший металопрокат, в подальшому товар, на умовах договору, фактичне виконання якого підтверджено належним чином, а саме накладними: №7 від 07.05.2012 року та №13 від 09.07.2012 року; податковими накладними; товаро - транспортними накладними; сертифікатами якості.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Щодо посилання податкової на відсутність документів на транспортне перевезення обумовленого договором товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «АВ металл групп» та ПП «Лава» укладено договір постачання №77/01М від 31.01.2011 року, предметом якого є: «Постачальник зобов'язується у порядку та строки, встановлені Договором, передати металопродукцію у власність Покупцю».

Факт отримання ПП «Лава» від ТОВ «АВ металл групп» відповідно до умов зазначеного вище договору металопродукції підтверджується такими первинним документами: податкова накладна; видаткова накладна, а також товаро - транспортна накладна.

Таким чином колегія суддів вважає, що висновки суду апелянта щодо неможливості встановлення факту поставки товару позивачу, у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних є помилковими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості твердження відповідача про завищення ПП «Лава» адміністративних витрат, в зв'язку з укладенням договору надання консультативних послуг №8 від 11 жовтня 2011 року між ТОВ «Славута» та ПП «Лава», оскільки законодавством не ставиться умова щодо ведення бухгалтерського обліку лише штатним бухгалтером, підприємство має право самостійно обирати форму ведення бухгалтерського обліку, чи долучати до цієї діяльності сторонні організації, чи вести бухгалтерський облік самостійно.

Відтак, витрати позивача, в зв'язку з провадженням господарської діяльності з вищезазначеним контрагентам, підтверджені первинними документами, які в свою чергу підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 ПК України).

На підтвердження виконання умов договорів ПП «Лава» з контрагентами: ПП «Гарт», ТОВ «АВ металл групп» та ТОВ «Славута», позивачем надано всі первинні документи, серед яких належним чином оформлені податкові накладні.

Крім того, судом першої інстанції у судовому засіданні було досліджено, копії податкових накладних, виданих позивачу ПП «Гарт»: від 04.05.2012 року №1 , від 09.07.2012 року №2 , яким доводи відповідача з приводу відсутності в лівій частині податкових накладних помітки - оригінал були спростовані.

Отже, відповідачем жодних доказів на підтвердження порушення ПП «Лава» п.198.1, п. 198.2 та п.198.3 ПК України не надано ані в суді першої інстанції , ані в суді апеляційної інстанції.

Більш того, самим актом перевірки не спростовується наявність у ПП «Лава» податкових накладних отриманих від ПП «Гарт», ТОВ «АВ металл групп» та ТОВ «Славута».

Таким чином, висновки суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення №0000412210 від 04 червня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 183 901 грн. та №0000402210 від 04 червня 2013 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 193 098грн не ґрунтуються на нормах закону, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: