Рішення № 3596823, 21.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.09р.

Справа № 33/152-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок К", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 25 567 грн. 00 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Перетятько О.О., довіреність № 17 від 06.04.09 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролісок К" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" про стягнення 25 567 грн. 00 коп. - основної заборгованості і витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у засіданні на 07.04.2009 року.

07.04.09р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні.

В судове засідання 07.04.09р. з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документи витребувані ухвалою від 19.03.2009 року суду не надав.

Ухвалою суду від 07.04.2009 року справу відкладено на 21.04.2009 року та зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 19.03.2009 року.

17.04.2009 року від представника відповідача до господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну, в якому останній визнає заборгованість перед позивачем та просить виконання рішення відстрочити на 6 місяців.

В судове засідання 21.04.2009 з’явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 21.04.2009 року.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 21.04.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

На підставі усної домовленості Товариством з обмеженою відповідальністю "Пролісок К" (позивач по справі) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (відповідач) партію товару на загальну суму 34 295 грн. 40 коп.

Факт отримання відповідачем вказаної партії товару підтверджується видатковою накладною № ПР-0000887 від 03.10.2008 року на суму 34 295 грн. 40 коп. та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОХ № 322148/414 від 03.10.2008 року (а.с. 22).

Фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами відносин купівлі - продажу, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобов’язання по сплаті вартості отриманого товару.

Оскільки термін оплати поставленого позивачем товару сторонами не визначений, в силу статті 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредитором. Доказом такої вимоги є претензія № 1017 від 17.10.2008 р. (а.с. 23) , яка отримана відповідачем 25.10.2008 року, але залишена без розгляду (а.с.63).

05.11.2009 р. та 06.11.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26 271 грн. 60 коп., що підтверджується видатковими накладними № ПР-0000999 від 06.11.2008 р. на суму 13 442 грн. 00 коп., № ПР-0000992 від 05.11.2008 р. на суму 4 676 грн. 80 коп., № ПР-0000991 від 05.11.2008 р. на суму 8 152 грн. 80 коп. (а.с. 71-73) та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОХ № 322148 від 03.10.2008 року (а.с. 62).

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, сплативши позивачу кошти в розмірі 35 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 69-70).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 25 567 грн. 00 коп. повністю підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд , приймаючи рішення , має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав :

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно Роз’яснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання відстрочки виконання рішення.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4, код ЄДРПОУ 20239861, р/р 26006301008573 в ВАТ «ВТБ Банк»Дніпропетровська філія, МФО 306931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок К" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграду, 72, р/р 26004107343001 в Приватбанк, МФО 305299, м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 20195299) 25 567 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот шістдесят сім) грн. 00 коп. –основної заборгованості, 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. 67 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" про відстрочку виконання рішення на шість місяців –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

І.А. Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України –27.04.2009 р.