Постанова № 35967844, 12.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 грудня 2013 р. №820/11361/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області , з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1) заборгованість до бюджету зі сплати єдиного податку в сумі 4910,82 грн. (розрахунковий рахунок № 31517970700388, одержувач: Первомайське УДКСУ у Харківській області, код отримувача-37327442, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на теперішній час за ФОП ОСОБА_1 лічиться заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 4910,82 грн. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених чинним законодавством України.

Відповідачу було направлено, за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано надати заперечення на позов. Ухвалу було отримано відповідачем 30.11.2013 року, згідно поштового повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи. Відповідач письмових заперечень, щодо поданого позову до суду не надав, про те, що справа буде розглянута в скороченому провадженні у відповідності до ст. 182-3 КАС України був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1. Як платник податків, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, перебуває на обліку в Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (Первомайське відділення) з 28.02.2003 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, наявної в матеріалах справи.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за другою групою платника єдиного податку, згідно заяви №2057/10 про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.01.2012 року, відповідно до якої видами діяльності відповідача є: роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

ФОП ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 23.05.2012 року, що підтверджується корінцем свідоцтва.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 299.1 ст.299 ПКУ свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Судом встановлено, що відповідач подав до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (Первомайське відділення) заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та отримав свідоцтво платника єдиного податку, таким чином погодився на сплату єдиного податку.

Пунктом 293.1 ст.293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку відповідно до п.293.2 ст.293 ПКУ встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Так, рішенням Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області 15 сесія 6 скликання від 14.12.2011 року "Про перегляд та затвердження ставок єдиного податку для фізичних осіб-підприємців" затверджено розмір фіксованих ставок єдиного податку на 2012 рік, зокрема, для другої групи платників єдиного податку у розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

Отже таким чином розмір ставки єдиного податку у 2012 року складає 215,00 грн., а у 2013 році щомісячно складає 229,40 грн.

Відповідно з абзацом 1 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. Пунктом 294.2 статті 294 кодексу встановлено, що податковий період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.

Згідно з п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкове зобов'язання відповідача з єдиного податку не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, відповідно до облікової картки, що міститься в матеріалах справи ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку з фізичних осіб за серпень-грудень 2012 року та січень - жовтень 2013 року в сумі 3369,00 грн.

Первомайським відділенням Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби були проведені камеральні перевірки своєчасності сплати податків ФОП ОСОБА_1, за результатами яких складено акти від 18.07.2012 року №373/1728/НОМЕР_1, від 11.09.2012 року №576/1728/НОМЕР_1, від 25.10.2012 року №705/1728/НОМЕР_1, від 26.11.2012 року №780/1728/НОМЕР_1, від 29.12.2012 року №881/1728/НОМЕР_1, від 08.04.2013 року №72/1728/НОМЕР_1, від 15.07.2013 року №210/1728/НОМЕР_1, від 04.10.2013 року №210/1728/НОМЕР_1.

В ході перевірок встановлено порушення п. 293.1, пп. 1 п. 293.2 ст. 293, п. 295.1 п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України, а саме: не сплачено єдиний податок за лютий, березень,травень 2012 року в сумі 215,00 грн.; за липень, серпень 2012 року в сумі 215,00 грн., за вересень - 215,00 грн., жовтень 2012 року в сумі 215,00 грн.; за листопад 2012 року в сумі 215,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 215,00 грн.; за січень 2013 року - 229,00грн., за лютий 2013 року в сумі 229,00 грн.; за травень 2013 року - 229,00грн., за червень 2013 року в сумі 229,00 грн.; за липень 2013 року - 229,00грн., за серпень 2013 року в сумі 229,00 грн.

Таким чином, щодо встановлених в актах порушень, суд зазначає, що відповідач, не сплативши єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, порушив вимоги п 295.1 статті 295 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 122.1. ст. 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Отже, у зв'язку з виявленими порушенням, на підставі висновків актів перевірок податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення №0014591728 від 23.07.2012 року, №0020761728 від 11.09.2012 року, №0030661728 від 25.10.2012 року, №0033141728 від 26.11.2012 року, №0036051728 від 29.12.2012 року, №0001010 від 08.04.2013 року, №0002510 від 15.07.2013 року, №000961728 від 04.10.2013 року, якими відповідачу визначено суми штрафних санкцій на загальну суму 1464,45 грн.

Податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 23.07.2012 року, 11.09.2012 року, 25.10.2012 року, 26.11.2012 року, 29.12.2012 року, 08.04.2013 року, 15.07.2013 року, 04.10.2013 року відповідно, що підтверджується підписами на корінцях податкових повідомлень - рішень.

Згідно картки особового рахунку податковий борг залишається несплаченим.

Відповідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми, орган податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, Первомайським відділенням Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби було винесено податкову вимогу №39 від 06.03.2012 р., яка отримана відповідачем 06.03.2012 року, згідно підпису на корінці податкової вимоги.

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новоутворену суму податкового боргу " і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З картки особового рахунку, наявної в матеріалах справи, вбачається, що податковий борг не переривався, отже судом не встановлено обставин за яких органом податкової служби повинно бути направлено нову податкову вимогу.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаних податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги до суду не подано.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь місцевого бюджету внаслідок втрати податковою вимогою юридичної дії внаслідок оскарження винесених контролюючим органом правових актів індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обов'язку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Таким чином, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного податку в сумі 4910,82 грн., яка підтверджується приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 4910,82 грн. не сплатив.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 4910,82 грн. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 8-14, 71, 94, 159, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, 163, 167, 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до місцевого бюджету (розрахунковий рахунок № 31517970700388, одержувач: Первомайське УДКСУ у Харківській області, код отримувача-37327442, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011) заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 4910.82 грн. (чотири тисячі дев'ятсот десять грн. 82 коп.)

3.Постанова суду підлягає негайному виконанню.

4.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волошин Д.А.