Постанова № 35967840, 11.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа № 924/1017/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.13 р. у справі № 924/1017/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Шепетівський буто-щебеневий кар'єр"

про стягнення 629 052, 39 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Куценко Т.В - директор; Дубина В.В., Брагинська С.В. - представники, довіреності в справі;

від відповідача: Мелянчук В. А. - представник, довіреність в справі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2013 р. у справі № 924/1017/13 (суддя Субботіна Л.О.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" до Публічного акціонерного товариства "Шепетівський буто-щебеневий кар'єр" та стягнуто з відповідача на користь позивача 86 881,91 грн. заборгованості і 1 737,44 грн. судового збору; у стягненні 542 170,48 грн. заборгованості відмовлено. При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідачем не подано в матеріали справи доказів повної оплати заборгованості та не спростовано факту виконання робіт; зобов'язання з оплати 292 170,48 грн. припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнум" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.2013 р. у справі № 924/1017/13 та задоволити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись не те, що суддею було допущено значних, як матеріальних так і процесуальних порушень при розгляді справи. Відповідно до договору з виконання робіт підприємство ТзОВ "Магнум" виконало роботи, а відповідач ПАТ "Шепетівський буто-щебеневий кар'єр" прийняв вказану роботу, але оплата за виконану роботу в повному обсязі не проведена. Суд без жодних правових та фактичних підстав, зарахував та вирахував із загальної заборгованості відповідача перед позивачем по поданому позову суму 292 170,48 грн., ніби-то за поставлене паливо. Предметом позову ТзОВ "Магнум" була сплата за виконанні роботи по договору КТВ 101301 від 10.04.2013 р., питання щодо розгляду будь-яких інших "питань", а саме щодо ПММ, інших договірних стосунків (враховуючи що не договірні відносини відсутні) не виникало. В законодавстві України встановлено законні підставі зарахування зустрічних вимог, чи взагалі розгляд таких вимог, відповідно стаття 601, 602 ЦК України, стаття 203 ГК України визначають "законні" умови та підстави розгляду зустрічних вимог. В даному випадку відсутні будь-які підстави розглядати зустрічні вимоги та їх зараховувати, не дотримано законної форми виставлення таких вимог. Суддя не мала права та зобов'язана була відмовити в будь якому розгляді питань що не відносяться до предмету позову та зобов'язати відповідача в разі його бажання розглядати питання по ПММ шляхом подачі зустрічної позовної заяви в порядку статті 60 ГПК. Сторони не мали жодних письмових, визначених та зафіксованих домовленостей по поставці будь-яких паливно мастильних матеріалів. Підприємство ПАТ "Шепетівський буто-щебеневий кар'єр" не має права реалізовувати відповідні ПММ, адже не має відповідного визначеного виду економічної діяльності. Під час розгляду справи та прийняття рішення, допущено ряд помилок, що призвело до прийняття не обґрунтованого та незаконного рішення по справі. Згідно акту звірки взаєморозрахунків загальна заборгованість по наданим послугам становить 629 627,26 грн. Акт підписаний обома сторонами та проставлено печатки обох підприємств. Жодних претензій по договору, по умовам договору, щодо переміщення техніки на майданчик та забір техніки з майданчика немає, під час співпраці не виникали претензії щодо зарахування коштів. Всі платежі здійснювались відповідно до положень договору, договір між сторонами є погоджений і жодних заперечень сторони не мають і в суді не заявляли. Замовник завжди оплачує виконавцю як переміщення техніки на майданчик так і забір техніки з майданчика, адже це дуже великі затрати. Ці кошти були використанні для переміщення техніки на майданчик та забір техніки з майданчика, про що надані докази від підприємства ТОВ "ІФ-10 Лайнер" перевізника. Рахунки на оплату за виконання робіт виставлялись відповідачу, він їх не оплачував тому було й зупинено виконання робіт, борг складав 629 000,00 грн. Сума 50 000,00 грн. перерахована авансово для виконання робіт по дробінню та просіювання гірської маси в період з 04.07.2013 р. по 09.07.2013 р., врахована в заборгованість за даний період та із розрахунками подана в наступній позовній заяві, а також підтверджується актом, надісланим відповідачем на адресу позивача. Суд порушив норми матеріального та процесуального права, не провів належної оцінки доказів, не провів всебічного, повного і об'єктивного розгляду та не з'ясував обставин справи у їх сукупності. Усі обставини справи не були взяті судом до уваги, справа досліджена неповно і не об'єктивно, рішення по справі є незаконним і не обґрунтованим.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Шепетівський буто-щебеневий кар'єр", правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався. не скористався.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник позивача (скаржника) Дубина В.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в ній, вважає рішення господарського суду незаконним та необгрунтованим; пояснив, що згідно договору з виконання робіт позивач виконав роботи, а відповідач прийняв вказану роботу, однак, послуги були оплачені не повністю; суд неправомірно зарахував та вирахував із загальної заборгованості відповідача перед позивачем суму 292 170,48 грн., ніби-то за поставлене паливо, проте, предметом позову була сплата за виконанні роботи по договору КТВ 101301 від 10.04.2013 р., а не зустрічний позов по паливно-мастильних матеріалах; суд першої інстанції без законних підстав розглянув зустрічні вимоги та зарахував їх, недотримавши законної форми виставлення таких вимог; просив рішення господарського суду скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представник апелянта Куценко Т.В. підтримала представника Дубину В.В. у повному обсязі та додала, що під час підписання актів звірки взаєморозрахунків, у жодної зі сторін претензій не було.

Представник апелянта Брагинська С.В., яка підтримала представників Куценко Т.В. та Дубину В.В. у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим; пояснив, що судом першої інстанції встановлені усі обставини справи, тому немає жодних підстав для задоволення апеляційної скарги; просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

10 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Шепетівський буто-щебеневий кар'єр" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнум" (виконавець) було укладено договір з виконання робіт № КТВ 101301, згідно пункту 1 розділу "Предмет договору" якого замовник доручає на власному кар'єрі, а виконавець зобов'язується подрібнювальним та просіювальним обладнанням та обслуговуючим персоналом, з власною навантажувальною технікою (екскаватор та фронтальний навантажувач) на власний ризик виконати роботи з дробіння гірської маси (каміння) та наступне його просіювання спеціально пристосованими для цього механізмами, а замовник зобов'язується прийняти роботи та їх оплатити (а.с.207-213).

Початок робіт відповідно до договору визначається як 07.05.2013 р. (пункт 6 розділу "Предмет договору").

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу договору "Порядок передачі готової продукції", гірська маса, надана для подрібнення замовником виконавцю підписується актом на підставі документів, підтверджуючих підірвану гірську масу підривниками. В кінці кожної зміни обов'язково вивезений (передроблений та просіяний) матеріал від дробарної та просіючої установки, має бути зафіксований в актах фактично переробленого матеріалу (тони). Форма актів погоджується сторонами.

Пунктами 1, 2 розділу "Ціна та порядок розрахунків за виконання робіт" передбачено, що ціни за перероблений матеріал узгоджені сторонами і складають за 1 (одну) тону переробленого матеріалу 35,83 грн. без ПДВ, оплата за виконані роботи перераховується в безготівковому розрахунку, в прив'язці до долару США вартість орієнтовно складає 5,38 доларів; оплата проводиться тільки за фракцію 5-20 та 20-40, кількість подробленої продукції встановлюється на ваговому контролі при вивезенні продукції та являються остаточними.

Ціна за роботи по дробінню включає в себе: роботу механізмів, призначених для дробіння та просіювання разом із обслуговуючим персоналом; заправку дизельним паливом обладнання виконавця; роботу супроводжувальних механізмів - екскаватора, фронтального навантажувача (пункт 4 розділу "Ціна та порядок розрахунків за виконання робіт").

Згідно пункту 6 розділу договору "Ціна та порядок розрахунків за виконання робіт" після підписання договору, для вступу його в юридичну силу, замовник сплачує аванс в розмірі 200 000,00 грн. на розрахунковий рахунок виконавця. Дана авансова сума коштів являється фактичним підтвердженням виконавця намірів по переробленню гірської маси по завданню замовника. Необхідно врахувати, що після перерахування даної суми коштів виконавець припиняє будь-які переговори по роботі комплексу з іншими контрагентами до 31 грудня 2013 року, і в разі якщо замовник відмовиться від виконання робіт до 1 червня 2013 року, договір автоматично припиняє свою силу, та сума коштів в розмірі 200000,00 грн. не повертається. В подальшому ця сума використовується для переміщення техніки на дробарний майданчик.

Пунктом 7 цього ж розділу передбачено, що замовник зобов'язаний провести перший підрив гірської маси та підготувати матеріал і майданчик до початку робіт; за 7 днів до запланованої замовником дати початку робіт надати письмове підтвердження щодо готовності майданчика та матеріалу для його переробки; одночасно з письмовим підтвердженням, перерахувати додатково суму в розмірі 200 000,00 грн. на розрахунковий рахунок виконавця, дана сума визначається, як оплата за забір техніки з майданчика замовника; в разі відмови замовника від виконання робіт до початку переміщення техніки на майданчик замовника, дана сума коштів призначена для забору техніки з майданчика замовника повертається замовнику.

Після вступу в юридичну силу даного договору та початку робіт, перед плановим закінченням робіт, сумісної співпраці та при умові відсутності будь-яких претензій з боку сторін, сума коштів в розмірі 200 000,00 грн. перерахована для забору техніки з майданчика замовника, йде в залік подальшого виконання робіт виконавцем. По факту приходу механізмів на дробарний майданчик та переробки 3 000 тон гірської маси, замовник зобов'язаний перерахувати одноразово 430 000,00 грн., які в подальшому рахуються як аванс на подальше виконання робіт по дробінню та просіюванню (пункт 8 розділу "Ціна та порядок розрахунків за виконання робіт").

Після завершення робіт на перераховану авансову суму в розмірі 430 000,00 грн., підтверджену підписаними з проставлянням печаток актів вивезеної з дробарного майданчика готової продукції загальним об'ємом 10 000 тон, замовник перераховує авансову суму в розмірі 430 000,00 грн. на наступну роботу комплексу (пункт 9).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р., але до повного виконання сторонами взятих за цим договором зобов'язань (пункт 1 розділу договору "Заключні положення").

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками.

Додатком від 20.05.2013 р. до договору з виконання робіт № КТВ 101301 внесено зміни до пункту 1 - предмет договору та визначено дату заїзду техніки - 22.05.2013 р. і дату початку робіт - 23.05.2013 р. (а.с.214).

Додатком № 2 від 20.05.2013 р. до договору визначено вартість готової продукції фракції 20 + мм в сумі 32,44 грн. без ПДВ за тону продукції (а.с.215).

На виконання умов договору позивач виконав роботи з дробіння гірської маси (каміння), загальною вартістю 1 059 052,39 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МА-0000023 від 29.05.2013 р. на суму 18 201,18 грн., № МА-0000022 від 31.05.2013 р. на суму 99 656,99 грн., № 0000024 від 02.06.2013 р. на суму 43 227,20 грн., № МА-0000025 від 02.06.2013 р. на суму 19 731,72 грн., № МА-0000030 від 06.06.2013 р. на суму 12 332,39 грн., № МА-0000027 від 09.06.2013 р. на суму 48 027,40 грн., № МА-0000028 від 09.06.2013 р. на суму 45 517,73 грн., № МА-0000029 від 09.06.2013 р. на суму 27 420,11 грн., № МА-0000031 від 17.06.2013 р. на суму 110 962,36 грн., № МА-0000032 від 17.06.2013 р. на суму 13 800,76 грн., № МА-0000033 від 17.06.2013 р. на суму 67 734,79 грн., № МА-0000034 від 20.06.2013 р. на суму 71 094,74 грн., № МА-0000037 від 20.06.2013 р. на суму 162 164,57 грн., № МА-0000039 від 30.06.2013 р. на суму 139 478,16 грн., № МА-0000040 від 30.06.2013 р. на суму 72 167,06 грн., № МА-0000041 від 30.06.2013 р. на суму 7 711,63 грн., № МА-0000042 від 01.07.2013 р. на суму 4 435,45 грн., № МА-0000044 від 04.07.2013 р. на суму 36 981,72 грн., № МА-0000045 від 04.07.2013 р. на суму 3 943,40 грн., № МА-0000046 від 04.07.2013 р. на суму 54 463,03 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін (а.с.19-38), а також актом звірки взаєморозрахунків, складеним станом на 04.07.2013 р. (а.с.17-18).

Крім того, 22.05.2013 р. між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт № МА-0000021 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з переміщення техніки на дробарний майданчик згідно договору № КТВ 101301 від 10.04.2013 р. пункт 6, вартістю 200 000,00 грн. (а.с.79, 174).

Оскільки, як вбачається з апеляційної скарги, під час співпраці жодних претензій по договору, умовам договору, щодо переміщення техніки на майданчик та забору техніки з майданчика не було, не виникали претензії щодо зарахування коштів, роботи були розпочаті.

Враховуючи пункт 8 розділу "Ціна та порядок розрахунків за виконання робіт" договору від 10.04.2013 р., всього було виконано робіт на суму 1 259 052,39 грн. (1 059 052,39 + 200 000,00 = 1 259 052,39).

Відповідно до платіжних доручень № 23 від 10.04.2013 р. на суму 140 000 грн., № 26 від 12.04.2013 р. на суму 60 000 грн., № 46 від 30.04.2013 р. на суму 100 000,00 грн., № 58 від 15.05.2013 р. на суму 100 000,00 грн., № 90 від 30.05.2013 р. на суму 200 000,00 грн., № 128 від 10.06.2013 р. на суму 50 000,00 грн., № 132 від 11.06.2013 р. на суму 100 000.00 грн. відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 750 000,00 грн. з призначенням платежу "аванс на виконання робіт з дробіння гірської маси (каміння) та наступне його просіювання згідно договору з виконання робіт № КТВ 101301 від 10.04.2013 р." (а.с.64-67,217-220).

Платіжними дорученнями № 152 від 18.06.2013 р. на суму 80 000,00 грн. та № 197 від 04.07.2013 р. на суму 50 000,00 грн. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 130 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за виконання робіт з дробіння гірської маси (каміння) та наступне його просіювання згідно договору з виконання робіт № КТВ 101301 від 10.04.2013 р." (а.с.67-68,220-221).

Отже, всього відповідачем на користь позивача перераховано 880 000 грн. (750 000,00 + 130 000,00 = 880 000,00).

Довідкою Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" № 191813.5/1119 від 18.09.2013 р. також підтверджується, що за період з 10.04.2013 р. по 17.09.2013 р. від ПАТ "Шепетівський буто-щебеневий кар'єр" на рахунок ТзОВ "Магнум" надійшли кошти в сумі 880 000 грн. (а.с.88-91).

На виконання умов пункту 4 розділу договору "Ціна та порядок розрахунків за виконання робіт", щодо включення в ціну за роботи по дробінню заправку дизельним паливом обладнання виконавця, згідно накладних № 4 від 31.05.2013 р. на суму 77 694,96 грн., № 8 від 10.06.2013 р. на суму 104 268,36 грн., № 9 від 17.06.2013 р. на суму 52 940,16 грн., № 17 від 21.06.2013 р. на суму 37 923,48 грн., № 21 від 28.06.2013 р. на суму 19 343,52 грн., на підставі довіреностей № 56 від 31.05.2013 р., № 57 від 10.06.2013 р., № 58 від 17.06.2013 р., податкової накладної № 4 від 31.05.2013 р. відповідач відпустив, а позивач одержав дизельне паливо, загальною вартістю 292 170,48 грн. (а.с.69-77,222-229).

31.07.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в сумі 700 042,73 грн. станом на 30.07.2013 р. (а.с.39-41,57).

Відповідач 02.08.2013 р. надіслав на адресу позивача листа про зарахування вартості дизельного пального в сумі 292 170,48 грн. при визначенні заборгованості за виконані роботи за договором з виконання робіт № КТВ 101301 від 10.04.2013 р., який отриманий позивачем 09.08.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.167-171).

Таким чином, враховуючи умови пунктів 4, 8 розділу договору "Ціна та порядок розрахунків за виконання робіт" щодо того, що ціна за роботи по дробінню включає в себе заправку дизельним паливом обладнання виконавця та що після вступу в юридичну силу даного договору та початку робіт, перед плановим закінченням робіт, сумісної співпраці та при умові відсутності будь-яких претензій з боку сторін, сума коштів в розмірі 200 000,00 грн. перерахована для забору техніки з майданчика замовника, йде в залік подальшого виконання робіт виконавцем, сума боргу відповідача перед позивачем складає 86 881,91 грн. (1 259 052,39 - 880 000,00 - 292 170,48 = 86 881,91).

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку між сторонами виникли зобов'язання з договору з виконання робіт, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 598 та статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи умови договору та вимоги чинного законодавства, суд першої інстанції правомірно прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог та прийшов до правильного висновку, що основний борг в сумі 86 881,91 грн. доведений матеріалами справи і підлягає до стягнення.

В стягненні суми 542 170,48 грн. (629 052,39 - 86 881,91 = 542 170,48) слід відмовити.

Пояснення представника позивача по перерахованим та зарахованим коштам, які зареєстровані судом першої інстанції 24.09.2013 р. та додані до них докази, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, самі пояснення представником не підписані (а.с.82-84), а додані ксерокопії рахунків-фактур, транспортних замовлень-договорів, актів здачі-прийняття робіт та податкових накладних зовсім не засвідчені, що є порушенням вимог статті 36 ГПК України.

Судом першої інстанції правомірно зроблено висновок щодо того, що в акті звірки взаєморозрахунків вартість частини виконаних позивачем робіт, яка відображена в ньому, не співпадає із відомостями, що містяться в самих актах здачі-приймання виконаних робіт, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним доказом в розумінні статтей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також щодо того, що кошти в сумі 200 000 грн. безпідставно зараховані позивачем в рахунок оплати послуг по забору техніки і тому вони повинні бути враховані при визначенні заборгованості за виконані роботи з дробіння гірської маси та правомірно не прийнято до уваги доводи позивача з приводу неврахування коштів в сумі 50 000,00 грн., перерахованих згідно платіжного доручення № 197 від 04.07.2013 р., при визначенні суми заборгованості, оскільки позов до суду подано тільки 09.08.2013 р.

Однак, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що зобов'язання з оплати 292 170,48 грн. за виконані роботи з дробіння гірської маси та її просіювання припинилися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вартість заправки дизельним паливом обладнання позивача згідно умов договору включена в ціну робіт по дробінню. Але такий висновок суду не вплинув на правильність прийнятого рішення.

За таких обставин, підстав для скасування рішення не вбачається.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам чинного законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Отже, оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.2013 р. у справі № 924/1017/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнум" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк