Рішення № 3596706, 29.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче підприємство "Укрпромвпровадження",

м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський

тепловозоремонтний завод",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 32 517,70 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Стеренчук Р.П., представник, дов.№184 від 03.03.2009р. від відповідача - Кошман О.В., юрисконсульт, дов.№19/7 від 26.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача станом на 13.03.2009р. пеню - 15 448,15 грн, 3% річних - 1 931,03 грн, інфляційні втрати - 15 138,52 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №35/272-08 з відповідача була стягнена заборгованість в сумі 228 099,13 грн, яку відповідач до цього часу не сплатив та зазначає, що зобов’язання припиняється виконанням, а винесення судового рішення щодо стягнення боргу не припиняє зобов’язання, а, отже, і нарахування санкцій за його невиконання.

Представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що твердження позивача, що ним не вчинено жодних дій спрямованих на погашення боргу, безпідставні, оскільки відповідач, в залежності від надходження коштів на розрахунковий рахунок, одразу перераховує їх позивачу та станом на 31.03.2009р. перераховано 988 430,94 грн. Також зазначає, що згідно домовленості між керівниками підприємств відповідач зобов’язався сплачувати виниклу заборгованість по мірі надходження грошових коштів, а саме –в період з квітня по травень –заборгованість має бути сплачена. В свою чергу, позивач зобов’язався по вже розгляну-тим справам і прийнятим рішенням господарського суду Дніпропетров-ської області не звертатися з новими позовами, враховуючи скрутне фінансово-економічне становище підприємства. Не погоджується з розрахунком пені, вважає, що пеня повинна складати 14 096,52 грн. Крім того просить зменшити розмір штрафних санкцій та відстрочити виконання рішення суду згідно п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2008р. у справі №35/272-08, яке набрало законної сили, між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" - постачальник (надалі позивач) та ВАТ "Дніпропетровський тепловозо-ремонтний завод" –замовник (надалі –відповідач) було укладено договір поставки №18/804т від 24.01.2008р. строком дії до 31 грудня 2008р. та Специфікація №1 до нього на загальну суму поставки 603 048,35 грн.

Відповідно до умов договору позивач здійснив поставку електрообладнання на суму 550 131,95 грн за видатковими накладними:

-          №У-0638 від 24.04.2008р. на загальну суму 63 087,60 грн;

- №У-0931 від 11.06.2008р. на загальну суму 35 568,00 грн;

-          №У-0955 від 17.06.2008р. на загальну суму 137 056,94 грн;

- №У-1021 від 26.06.2008р. на загальну суму 18 000,00 грн;

-          №У-1054 від 02.07.2008р. на загальну суму 33 207,67 грн;

-          №У-1244 від 25.07.2008р. на загальну суму 98 550,00 грн;

-          №У-1360 від 07.08.2008р. на загальну суму 99 175,20 грн;

-          №У-1607 від 17.09.2008р. на загальну суму 51 652,80 грн;

-          №У-1699 від 29.09.2008р. на загальну суму 13 833,74 грн,

заборгованість за якими склала 228 099,13 грн та була стягнена з відповідача вище названим рішенням суду.

Вказані факти являються преюдиційними та в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення при розгляді цієї справи.

Вказаним рішенням суду з відповідача на користь позивача була також стягнена пеня за період прострочення платежів з 25.05.2008р. по 01.12.2008р. –5 224,16 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 25.05.2008р. по 01.12.2008р. –2 176,74 грн, інфляційні втрати з врахуван-ням індексу інфляції за травень-жовтень 2008р.–6 767,79 грн, збитки –4 696,17 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Станом на 13.03.2009р. (час звернення позивача до суду) відповідач не виконав зобов’язання щодо сплати боргу, пені, 3% річних, втрат від інфляції та збитків, стягнених за вище зазначеним рішенням суду.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто сплатою заборгованості.

На час звернення позивача з цим позовом до суду спірне зобов’язання відповідача не було виконано.

Зважаючи на це та умови п. 11.4. договору відповідач повинен сплатити позивачу пеню за прострочення платежів з 01.12.2008р. по 13.03.2009р., яка з врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України складає 14 413,06 грн. В частині стягнення пені в сумі 1035,09 грн слід відмовити, виходячи з наступного. Фактично залишилася несплаченою заборгованість за видатковими накладними №У-1360 від 07.08.2008р. на суму 99 175,20 грн; №У-1607 від 17.09.2008р. на суму 51 652,80 грн; У-1699 від 29.09.2008р. на суму 13 833,74 грн та частково за видатковою накладною №У-1244 від 25.07.2008р. на суму 68 437,39 грн. Нарахування пені щодо оплати поставки за накладними №У-1244 від 25.07.2008р.та №У-1360 від 07.08.2008р. відповідно припиняється 24.02.2009р. та 08.03.2009р., тобто через шість місяців, коли зобов’язання повинно бути виконано. Позивач розраховує пеню до 13.03.2009р., тобто за межами шестимісячного строку, що не відповідає положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за грудень 2008р. - лютий 2009р. включно становлять 15 138,52 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 01.12.2008р. по 13.03.2009р. –1 931,03 грн.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі пені –14 413,06 грн, інфляційних втрат –15 138,52 грн, 3% річних –1 931,03 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. За приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою може розстрочити або відстрочити виконання рішення. Оскільки відповідачем не надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач почав частково сплачувати борг лише після повторного звернення позивача до суду, клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення судом відхиляється. При цьому відповідач не позбавлений права звернутися до суду із такою заявою в порядку, встановленому ст. 121 Господарського процесуального кодексу України. З тих же підстав судом відхиляється і клопотання відповідача про зменшення неустойки.

Відповідачем не підтверджено доказами (додатковими угодами, тощо) твердження щодо домовленості із позивачем про інші терміни сплати заборгованості, тому ці його доводи судом до уваги не приймаються.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"–49038, м. Дніпропетровськ, вул. Червоно-заводська, 7, код ЄДРПОУ 00659101 (п/р 26004105342004 в ЦВ ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпро-вадження" - 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, оф.400, код ЄДРПОУ 35141676 (п/р 26008105332101 в ВАТ "КБ "Експобанк" м. Київ, МФО 322294) пеню – 14 413,06 грн (чотирнадцять тисяч чотириста тринадцять грн 06 коп), 3% річних –1 931,03 грн (одна тисяча дев’ятсот тридцять одна грн 03 коп), інфляційні втрати –15 138,52 грн (п’ятнадцять тисяч сто тридцять вісім грн 52 коп), витрати по сплаті державного мита –314,83 грн (триста чотирнадцять грн 83 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –114,22 грн (сто чотирнадцять грн 22 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.