Постанова № 35966139, 10.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року 810/5344/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Косяка О.В.,

представника відповідача - Завальської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Еркер» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

29 вересня 2008 року до Господарського суду Київської області звернулось Приватне підприємство «Еркер» (ПП «Еркер», підприємство) із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2013 року такі постанова Господарського суду Київської області від 27 листопада 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у цій справі у частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 квітня 2008 року №1205/000877232/0, від 3 липня 2008 року №1785/000877232/1, від 12 вересня 2008 року №2038/000877232/2 (в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5249334,50 грн.) скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

3 жовтня 2013 року вказана адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до вимог статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України передана на розгляд судді такого суду.

Протокольною ухвалою суду від 19 листопада 2013 року відповідача - Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області замінено на Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області у зв'язку із реорганізацією.

В обґрунтування позову підприємством зазначено, що твердження податкового органу про визнання заборгованості по векселям - безповоротною фінансовою допомогою, яка повинна бути віднесена до валового доходу та оподаткуватися є помилковими, оскільки відповідний борг було погашено позивачем шляхом видачі векселів, що, у свою чергу, потягло за собою виникнення зобов'язань по оплаті векселів та припинення зобов'язань по договорам підряду. Наголошено, що ліквідація першого векселедержателя без права правонаступництва не означає ліквідацію самого векселя та обов'язку по його оплаті. Крім того, законом не передбачена відповідальність однієї юридичної особи за дії та фінансову звітність іншої, зокрема за невідображення у бухгалтерському обліку отриманих векселів. Вказали, що у відносинах із третіми особами обмеження щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли така юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про відповідні обмеження. Стверджували, що дізналися про ліквідацію товариства «Будівельна фірма «Астрабуд» та про відсутність належних повноважень у ОСОБА_4, який діяв від імені такого контрагента, під час проведення перевірки позивача податковим органом.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, у відповідності з вимогами чинного законодавства, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, у тому числі і в письмових запереченнях, просила відмовити у задоволенні позову. Наголошувала, що ПП «Еркер» у складі валового доходу у 4 кварталі 2006 року не відобразило суму безоплатно виконаних робіт/отриманих послуг у розмірі 10498670 грн., наданих та виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Астрабуд», яке було ліквідовано у зв'язку із банкрутством, без правонаступництва. Звертала увагу, що векселі від імені контрагента позивача прийняті та підписані не уповноваженою на те особою, а також на факт порушення кримінальної справи щодо директора позивача за умисне ухилення від сплати податків. Стверджувала недійсність правочинів по передачі векселів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.

Як вбачається з Акта №953/23-2-032/24881850/115 від 14 квітня 2008 року, на підприємстві у період з 29 лютого по 4 квітня 2008 року проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Еркер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року.

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, ПП «Еркер» порушено, зокрема, вимоги частини першої підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 2629610 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 року на 1135 грн., за 4 квартал 2006 року на 2626069 грн., за 1 квартал 2007 року на 802 грн., за 2 квартал 2007 року на 802 грн., за 3 квартал 2007 року на 802 грн.

На підставі Акта перевірки та за результатами виявлення вказаного порушення, винесені податкові повідомлення-рішення щодо донарахування суми податку на прибуток і штрафних санкцій. За наслідками оскарження останніх у адміністративному порядку чинними залишилися податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2008 року №1205/000877232/0, від 3 липня 2008 року №1785/000877232/1, від 12 вересня 2008 року №2038/000877232/2, правомірність яких є предметом судового розгляду у цьому випадку.

Згідно статутних документів, Приватне підприємство «Еркер» є юридичною особою, зареєстроване 22 травня 1997 року та перебуває на податковому обліку в Білоцерківській ДПІ. Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основний вид діяльності підприємства - будівництво житлових та нежитлових будівель.

У ході судового розгляду встановлено, що 27 травня 2005 року між підприємством «Еркер» та ТОВ «БК «Астрабуд» укладено договір №27, за умовами якого замовник (ПП «Еркер») передає, а підрядник (ТОВ «БК «Астрабуд») - приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт із будівництва 117-квартирного житлового будинку по провулку Академічний, 3 в м. Біла Церква. Договірна ціна визначена згідно наданої документації і складає 9300 тис. грн. (т.1 а.с.130). Крім того, між тими ж сторонами укладено договір №33 від 5 вересня 2005 року по виконанню будівельно-монтажних робіт із будівництва 104-квартирного житлового будинку по вул. Піщаній у м. Біла Церква на аналогічних умовах. Договірна ціна складає 2100 тис. грн. (т.1 а.с.132).

У пункті 13 таких договорів передбачено право розраховуватися за відповідні роботи у вексельній формі, що полягає у видачі ПП «Еркер» Товариству з обмеженою відповідальністю «БФ «Астрабуд» простих безвідсоткових векселів на суму, яка дорівнює сумі загальної заборгованості за договором зі строком платежу до 29 вересня 2011 року (т.1 а.с.130,132).

Судом було витребувано у податкового органу усі документи стосовно реальності здійснення договорів підряду позиваем із ТОВ БФ «Астрабуд»; документи на підтвердження відображення/невідображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності ТОВ БФ «Астрабуд» отриманих від ПП «Еркер» векселів; документи на підтвердження або ж непідтвердження фактів подальшої передачі векселів, виданих ПП «Еркер» ТОВ БФ «Астрабуд», у тому числі із інформацією щодо передачі векселів їх пред'явникам.

Разом із тим, жодного із перерахованих доказів - відповідачем не надано, вказано, що відповідні документи у ДПІ відсутні.

Крім того, представник Інспекції надала пояснення, що претензії стосовно реальності операцій позивача із вказаним контрагентом як на момент проведення перевірки, так і на час судового розгляду у податкового органу - відсутні.

Позивачем також не було виконано вимоги ухвали суду від 3 жовтня 2012 року, якою його зобов'язано подати оригінали та належним чином засвідчені копії договорів між ПП «Еркер» та ТОВ БФ «Астрабуд», актів виконаних робіт, податкових накладних тощо; документи, які підтверджують проведення позивачем перевірки добросовісності ТОВ БФ «Астрабуд» та наявності повноважень у ОСОБА_4 діяти від імені такого товариства; документи на підставі яких було встановлено відповідні повноваження у такої особи. Натомість представником ПП «Еркер» надано усні та письмові пояснення про те, що оскільки строк зберігання цих документів, враховуючи положення статей 44 Податкового кодексу України та статті 257 Цивільного кодексу України, - сплив, їх надання є неможливим (т.2 а.с.47).

З метою повного розрахунку із ТОВ «БФ «Астрабуд» за виконані будівельні роботи позивачем було видано прості векселі такому контрагенту. Так, усього оформлено 35 простих векселів на суму заборгованості із згаданим товариством, що відображено у реєстрі виданих (переданих) та отриманих векселів ПП «Еркер» за період з 1 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року, складеному посадовими особами податкового органу під час перевірки (т.1 а.с.61).

Також Білоцерківською ОДПІ направлено запит від 20 березня 2008 року №8157/7/2302-2 до АКБ «Східно-Європейський банк» стосовно придбання ПП «Еркер» бланків простих векселів, у відповіді на який повідомлено, що ПП «Еркер» дійсно 29 вересня 2006 року придбало бланки простих векселів (т.1 а.с.35).

Під час проведення документальної перевірки Інспекцією встановлено, що ПП «Еркер» 29 вересня 2006 року (виписка банку №3411) перерахувало на адресу АКБ «Східно-Європейський банк» за придбання бланків простих векселів 600 грн. та сплатило державне мито у сумі 85 грн. (виписка банку №3400 від 29 вересня 2006 року). Згідно видаткового позабалансового ордеру АКБ «Східно-Європейський банк» від 29 вересня 2006 року №139164 бланки простих векселів серії АА №0379001-0379050 в кількості 50 штук видані головному бухгалтеру ПП «Еркер» Горопай І.В. У свою чергу, позивачем виписано довіреність на отримання бланків векселів в кількості 50 штук від 29 вересня 2006 року серії ЯМП №369132 на ім'я Горопай І.В. (т.1 а.с.35).

ДПІ також виявлено, що на підприємстві бланки отриманих від АКБ «Східно-Європейський банк» простих векселів обліковуються на позабалансовому рахунку №08 «Бланки суворої звітності: Векселя», які були списані у кількості 35 штук на суму 350 грн. у вересні 2006 року. Станом на 1 жовтня 2006 року на позабалансовому рахунку обліковувалися бланки простих векселів в кількості 15 штук на суму 150 грн. (т.1 а.с.35).

У ході судового розгляду, на підтвердження пред'явлення підприємству «Еркер» відповідних векселів до оплати та здійснення розрахунків згідно таких цінних паперів, позивачем надано засвідчені копії наступних документів:

- простий вексель серії АА0379012 на суму 366822 грн. від 29 вересня 2006 року (т.1 а.с.88), акт пред'явлення векселя до оплати ТОВ «Фінансова група «ІТЕЙЛ» від 25 липня 2008 року, підписаний таким товариством та ПП «Еркер» (т.1 а.с.90), акт прийому-передачі бланку векселя від 5 серпня 2008 року (т.1 а.с.89), платіжне доручення №1254 від 23 липня 2008 року на суму 110000 грн. (т.1 а.с.13), платіжне доручення №1288 від 25 липня 2008 року на суму 135000 грн. (т.1 а.с.14), платіжне доручення №1291 від 28 липня 2008 року на суму 121822 грн. (т.1 а.с.15);

- простий вексель серії АА 0379005 на суму 202140 грн. від 29 вересня 2006 року (т.1 а.с.91), акт прийому передачі векселя від 29 вересня 2006 року, підписаний ПП «Еркер» та ТОВ «БК «Астрабуд» (т.1 а.с.131), акт пред'явлення векселя до оплати від 15 вересня 2008 року, підписаний ПП «Еркер» та ТОВ «Фінансова група «ІТЕЙЛ» (т.1 а.с.107), акт прийому-передачі векселя від 18 вересня 2008 року, підписаний ПП «Еркер» та ТОВ «Фінансова група «ІТЕЙЛ» (т.1 а.с.108), платіжне доручення №1808 від 15 вересня 2008 року на суму 101070 грн. (т.1 а.с.11), платіжне доручення №1845 від 17 вересня 2008 року на суму 101070 грн. (т.1 а.с.12),

- простий вексель серії АА 0379020 на суму 300000 грн. від 29 вересня 2006 року (т.1 а.с.150), акт пред'явлення векселя до оплати ТОВ «АЛЬФА БОНУС» від 2 жовтня 2008 року, підписаний між цим товариством та позивачем (т.1 а.с.151), акт прийому-передачі бланку векселя від 7 жовтня 2008 року (т.1 а.с.152), платіжне доручення №2060 від 6 жовтня 2008 року на суму 150000 грн. (т.1 а.с.153), платіжне доручення №2020 від 2 жовтня 2008 року на суму 150000 грн. (т.1 а.с.154);

- простий вексель серії АА 0379036 на суму 120000 грн. від 29 вересня 2006 року (т.2 а.с.20), простий вексель серії АА 0379010 на суму 300000,20 грн. від 29 вересня 2006 року (т.2 а.с.21), простий вексель серії АА 0379034 на суму 250000 грн. від 29 вересня 2006 року (т.2 а.с.22), акт пред'явлення векселя до платежу товариством «ЛОТТА М» (векселі серії АА 0379036, АА 0379010, АА 0379034) від 29 вересня 2013 року (т.2 а.с.23), акт виконаних обов'язків до акта від 29 вересня 2013 року, підписаний ПП «Еркер» та ТОВ «ЛОТТА М» 4 жовтня 2013 року (т.2 а.с.24), платіжне доручення №670 від 4 жовтня 2013 року на суму 108000 грн. (т.2 а.с.25), платіжне доручення №668 від 2 жовтня 2013 року на суму 270000 грн. (т.2 а.с.26), платіжне доручення №629 від 30 вересня 2013 року на суму 225000 грн. (т.2 а.с.27).

Крім того, представником позивача подано:

- платіжне доручення №709 від 3 березня 2010 року на суму 266000 грн. (призначення платежу: оплата за вексель серії АА №0379024, т.2 а.с.28);

- платіжне доручення №624 від 11 лютого 2010 року на суму 266000 грн. (призначення платежу: оплата за простий вексель з іменним індосаментом, т.2 а.с.29);

- платіжне доручення №581 від 1 лютого 2010 року на суму 256500 грн. (призначення платежу: оплата за вексель серії АА №0379025, т.2 а.с.30);

- платіжне доручення №830 від 13 квітня 2010 року на суму 125000 грн. (призначення платежу: оплата за вексель серії АА №0379023, т.2 а.с.31);

- платіжне доручення №819 від 8 квітня 2010 року на суму 150000 грн. (призначення платежу: оплата за вексель серії АА №0379023, т.2 а.с.32);

- платіжне доручення №1723 від 1 вересня 2010 року на суму 128000 грн. (призначення платежу: оплата за вексель серії АА №0379028, т.2 а.с.33);

- платіжне доручення №1696 від 27 серпня 2010 року на суму 160000 грн. (призначення платежу: оплата за вексель серії АА №0379028, т.2 а.с.34).

Щодо самих векселів, згідно яких відбувалась оплата, відповідно до перерахованих платіжних доручень, як і стосовно витребовуваних судом актів прийому-передачі векселів від ПП «Еркер» до ТОВ БФ «Астрабуд», а також інших, окрім наданих, векселів та актів їх прийому-передачі від наступних векселедержателів до ПП «Еркер», представником позивача було надано пояснення про їх відсутність у зв'язку із закінченням встановленого для їх зберігання трирічного строку.

Постановою Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2008 року ТОВ «БФ «Астрабуд» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора такого товариства (т.1 а.с.129).

29 листопада 2008 року тим же судом затверджено ліквідаційний баланс та ухвалено ліквідувати банкрута ТОВ «БФ «Астрабуд» у зв'язку із банкрутством (т.1 а.с.136).

Судом досліджено ліквідаційний баланс (т.1 а.с.138) та звіт ліквідатора (т.1 а.с.137). Згідно таких документів будь-якого майна, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, третіх осіб, у яких знаходиться майно, прав інтелектуальної власності, інших матеріальних цінностей не виявлено, у зв'язку із чим зроблено висновок про відсутність активів для включення до ліквідаційної маси ТОВ «БФ «Астрабуд».

З метою з'ясування дати припинення ТОВ «БФ «Астрабуд» судом направлено запит до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, на який 21 жовтня 2013 року отримано відповідь. Так, згідно, наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців датою внесення відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ «Астрабуд» є 11 грудня 2006 року, підставою внесення такого запису вказано судове рішення (т.2 а.с.13-15).

Відомості щодо стану розгляду кримінальної справи стосовно посадових осіб підприємства позивача Інспекції, за твердженням її представника, - не відомі.

Разом із тим, представником ПП «Еркер» подано копію постанови від 18 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи за фактом вчинення службовими особами цього підприємства умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, службового підроблення за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (т.2 а.с.94-96).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (стаття 9 цього Закону).

Як визначено у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакцій, діючій на час виникнення спору) валовий дохід включає, зокрема і доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 такого Закону безповоротну фінансову допомогу визначено, зокрема, як: суму коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; суму безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

До безнадійної заборгованості, згідно положень пункту 1.25 статті 1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», належить заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Тобто заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності, також відноситься до категорії безнадійної заборгованості.

Як визначає підпункт 5.1 статті 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 14 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

За правилами статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» (у редакції, яку належить застосовувати у цьому випадку) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно із частиною третьою статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Відповідно до вимог статті 75 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі» (запровадженого Конвенцією, що набула чинності для України 06.01.2000, Уніфікований закон) простий вексель містить: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Як закріплює стаття 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо строку платежу (статті 33 - 37) та щодо позовної давності (статті 70 і 71).

Згідно зі статтею 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

За нормами частини першої статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

За приписами частини другої статті 198 Цивільного кодексу України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається. Володілець незаконно виготовленого або підробленого цінного паперу має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків.

У силу пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» № 5 від 8 червня 2006 року згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними. Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Пунктом 8 такої постанови передбачено, що за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів. Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 Цивільного кодексу, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

Як закріплює частина друга статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписами частини третьої статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Як передбачено статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За нормами пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Із аналізу наведених правових норм випливає, що у правовідносинах, які виникають у сфері обігу простих векселів, ліквідація векселедержателя та відсутність у нього правонаступників не означає припинення зобов'язань векселедавця.

Особливістю простого векселя є те, що боржником за таким векселем завжди виступає векселедавець. Векселедержатель, у свою чергу, може використовувати простий вексель як засіб платежу у розрахунках з третіми особами, здійснюючи таким чином переведення власної заборгованості на векселедавця. У такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги у іншого кредитора. Отже, після ліквідації попереднього векселедержателя вексель не втрачає своєї сили боргового цінного паперу та може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним.

Тобто лише за умови наявності в активах векселедержателя на дату його ліквідації виданих позивачем простих векселів можна робити висновок про невідображення у складі оподаткованого доходу суми безнадійної кредиторської заборгованості за векселями.

За наслідками дослідженого ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора суд приходить до висновку про відсутність простих векселів на балансі ТОВ «БФ «Астрабуд» станом на час ліквідації.

Крім того, суд звертає увагу і на те, що відомості про наявність непогашеної підприємством «Еркер» перед ТОВ «БФ «Астрабуд» заборгованості також відсутні

Враховуючи викладене, суд резюмує, що лише за умови існування встановлених фактів щодо ліквідації контрагента позивача і наявності у його активах на час ліквідації векселів, які не пред'явлено позивачеві до сплати, або ж відомостей про наявність заборгованості позивача перед таким товариством, можна було б зробити висновок про виникнення у ПП «Еркер» інших доходів із сум непогашеної заборгованості.

За відсутності таких обставин, зважаючи на відсутність у податкового органу сумнівів у реальності операцій із виконання робіт, в якості оплати за які було використано векселі, враховуючи відображення умови щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів у відповідних договорах, укладених в письмовій формі, а також, що строк позовної давності стосовно виконань зобов'язань за векселями не минув, беручи до увагу встановлений податковим законодавством строк для зберігання первинних та інших документів, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, суд не вбачає підстав для твердження про те, що кредиторська заборгованість позивача перед товариством «БФ «Астрабуд» набула статус безнадійної заборгованості.

Такий висновок узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 21 серпня 2013 року, якою справу, що розглядається, направлено на новий розгляд. Зокрема, звернуто увагу на те, що лише за умови існування достовірно встановленої обставини щодо ліквідації контрагента позивача і наявності у його активах на час ліквідації векселів, які не пред'явлено позивачеві до сплати, можна зробити висновок про виникнення у позивача інших доходів із сум непогашеної заборгованості, що підлягають включенню до складу валового доходу підприємства. Зазначено, що векселедержатель, у свою чергу, може використовувати простий вексель як засіб платежу у розрахунках з третіми особами, здійснюючи таким чином переведення власної заборгованості на векселедавця. У такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги у іншого кредитора. Отже, після ліквідації попереднього векселедержателя вексель не втрачає своєї сили боргового цінного паперу та може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним.

Як закріплює частина п'ята статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

За наслідками встановлених у ході судового розгляду обставин суд приходить до висновку про не підтвердження факту отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги у вигляді несплаченої товариству «БФ «Астрабуд» суми за виконані роботи, яка трансформувалася у безнадійну заборгованість.

Суд підкреслює, що належних доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували б законність і обґрунтованість податкових повідомлень-рішень щодо нарахування позивачу суми податку на прибуток і штрафних санкцій, - Інспекція не надала.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що у цьому випадку податковий орган не довів правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 24 квітня 2008 року №1205/000877232/0, від 3 липня 2008 року №1785/000877232/1, від 12 вересня 2008 року №2038/000877232/2 в частині нарахування податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 5249334 (п'ять мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 50 коп., із яких 2624667 (два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 25 коп. - за основним платежем та 2264667 (два мільйони двісті шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 25 коп. - штрафні санкції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 грудня 2013 р.