Рішення № 3596508, 12.05.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "12" травня 2009 р. по справі № 06/74-38

Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувшисправу

за позовом Приватного підприємства "Інтер-Континент", м. Луцьк

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Батьківщина", Рожищенсий р-н, с. Доросині

про стягнення 31321грн. 64коп.

за участю представників:

від позивача: Конончук М. В. (дов. № 27 від 06.04.2009р.),

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Приватне підприємство "Інтер-Континент" звертаючись до суду із позовом до відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Батьківщина" та просить стягнути 31321грн. 64коп. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 03/10-08/02 від 03.10.2008р., копії накладних на відвантаження товару № РН 000672 від 16.10.2008р., № РН 0000714 від 28.10.2008р. та копії доручення до накладної НБК № 654076 від 28.10.2009., копію платіжного доручення №163 від 13.11.2008р..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача вимог ухвал від 18.03.2009р. та від 28.04.2009р. не виконав, в судове засідання не прибув, причини неявки суду не пояснив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

встановив:

03 жовтня 2008 року між приватним підприємством "Інтер-Континент" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Батьківщина" було укладено договір поставки товару № 03/10-08/02.

Відповідно до умов вказаного договору, постачальник - приватне підприємство "Інтер-Континент" зобов’язалось передати у власність покупцю нафтопродукти, згідно накладних на відвантаження товару, а останній – прийняти цей товар та здійснити оплату - протягом 1 календарного дня з дати відвантаження зазначеної у накладних.

На виконання умов договору ПП "Інтер-Континент"здійснило поставку та передало у власність СВК "Батьківщина" нафтопродукти на загальну суму 26759 грн. 4020 коп., що підтверджується накладними на відвантаження №РН – 0000672 від 16.10.208р., (довіреність НБК №654068 від 16.10.2008р.), РН – 000071 від 28.10.2008р. (довіреність НБК №654076 від 28.10.2008р.).

Водночас СВК "Батьківщина" зобов’язання по оплаті здійснив частково, а саме – на суму 5000 грн., що стверджується платіжним дорученням №163 від 13.11.2008р..

Отже, на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар, відповідно до договору поставки № 03/10-80/20 від 03.10.2008р., становить 21759 грн. 40 коп.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору поставки товару.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 467 грн. 59 коп. 3% річних за період з 17.10.2008р. по 25.11.2008р. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 546,548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

За умовами договору ( п.8.1) у випадку прострочення термінів оплати вина сторона повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За таких обставин нарахована позивачем пеня , за період з 17.10.2008р. по 25.11.2008р. 561,40 грн. підлягає до стягнення згідно вимог ст.258 Цивільного кодексу , ст.232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання".

Статтею 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” визначено такі види кредиту як фінансовий та товарний, а тому укладення господарюючими суб’єктами договору поставки товарів на умовах відстрочення кінцевого розрахунку та під процент не суперечить чинному законодавству України.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 8533,55 грн. плати за користування товарним кредитом за період з 17.10.2008р. по 25.11.2008р. є обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Беручи до уваги викладене, позов підлягає до задоволення, а саме: в частині стягнення з відповідача 31321 грн. 64коп., з них: 21759грн. 40коп. основного боргу, 8533грн. 55коп. за користування товарним кредитом, 561 грн. 10 коп. пені; 467 грн.59 коп. – 3% річних.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати , які складаються із державного мита в сумі 313 грн. 22 коп., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст. 11, 258, 526, 546, 548, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 77, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю – в сумі 31321 грн. 64 коп.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Батьківщина" (Волинська обл., Рожищенсий р-н, с. Доросині, код ЗКПО 03735760, р/р 260094944 у ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 3035569) на користь Приватного підприємства "Інтер-Континент" (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, код ЗКПО 33680873, р/р 260083013625 у філії ВОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України» МФО 303398) 31321 грн. 64 коп. з них 21759 грн. 40коп. основної заборгованості, 8533грн. 55коп. за користування товарним кредитом, 561грн. 10коп. пені, 467грн. 59коп. річних та 313 грн. 22коп в повернення витрат по сплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя