Рішення № 3596487, 12.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.09 р. Справа № 15/77

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” м. Синельниково (код ЄДРПОУ 30012937)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34557310)

про стягнення заборгованості в сумі 227413,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Повіланський О.О. за довіреністю б/н від 15.10.2008 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” м. Синельниково до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 227413,64 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/77, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у період з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р. на підставі усної домовленості здійснив на адресу відповідача поставку товару (алкогольної продукції) на загальну суму 232670,94 грн. за видатковими та товарно–транспортними накладними. Як вказує позивач, при доставці відбулася часткова втрата продукції (бій, нестача), в результаті чого загальна вартість поставленого товару склала 227413,64 грн., що також підтверджується вказаними видатковими та товарно–транспортними накладними, завірені копії яких додані до позовної заяви.

Факт отримання відповідачем товару на суму 227413,64 грн. підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та відбитками його печатки на видаткових та товарно–транспортних накладних в графі „Прийняв”, а також податковими накладними, завірені копії яких також додані до позову. Найменування товару, кількість, ціна та сума містяться в вищезазначених документах.

З пояснень позивача вбачається, що рахунки на оплату поставленого товару відсутні у зв’язку з усною домовленістю сторін стосовно здійснення відповідачем оплати після прийняття товару згідно ст. 692 ЦК України. Реквізити позивача, необхідні для здійснення оплати, містилися у видаткових накладних.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач у встановлений ст. 692 ЦК України термін оплату отриманого товару не здійснив.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 17/02 від 17.02.2009 р. з вимогою сплатити заборгованість за товар в сумі 227413,64 грн. до 28.02.2009 р. Факт направлення вказаної претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджується відбитком штампу відповідача із зазначенням вх. № 210 та дати отримання, якою є 18.02.2009 р., а також особистого підпису особи відповідача, яка фактично прийняла претензію – асистент генерального директора Нестерова. Завірена копія претензії додана до позову. Але відповідач суму заборгованості за вказаним договором не сплатив.

Ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі видаткових накладних, адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна товару, кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: отримання товару згідно видаткових накладних, в яких зазначено підставою договір купівлі–продажу.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу товару, засновані на усній домовленості.

Позивач в додаткових поясненнях від 30.04.2009 р. зазначає, що 20.10.2006 р. між сторонами був укладений договір поставки № 145, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався у встановлений строк поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець (відповідач) зобов’язався приймати вказаний товар та сплачувати його вартість.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір вступив в силу з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2006 р.

Згідно п. 7.3 договору дія договору автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом одного місяця до закінчення терміну дії договору, вказаного в п. 7.1 договору. Завірена копія договору міститься в матеріалах справи.

Позивач вказує, що відповідно до п. 7.3 договору його дія була продовжена до 31.12.2007 р. Після закінчення терміну дії вказаного договору сторони продовжили співпрацювати. Наступні поставки товару здійснювались на підставі усної домовленості між сторонами.

У всіх видаткових накладних сторони вказують підставою договір купівлі-продажу. Будь-яких доказів зв’язку між фактами передачі товару за видатковими та товарно–транспортними накладними у період з 22.05.2008 р. по 30.09.2008 р. та договором поставки № 145 від 20.10.2006 р. до суду не надано.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Моментом пред’явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії з вимогою сплатити суму заборгованості за товар, переданий за спірними видатковими та товарно–транспортними накладними. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи з того, що претензія була отримана 18.02.2009 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 19.02.2009 р. по 25.02.2009 р. включно. Тобто строк виконання грошового зобов’язання для відповідача наступив.

Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами від 31.01.2009 р., завірена копія якого представлена позивачем до суду, зазначено, що заборгованість, вказана позивачем, складає 227413,64 грн., а заборгованість, вказана відповідачем, складає 229932,50 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі. Тобто, відповідач підтвердив актом звірки наявність заборгованості перед позивачем на більшу суму, ніж сума позовних вимог.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву вих. № 166 від 07.05.2009 р., в якому підтверджує факт здійснення позивачем поставки товару за видатковими накладними на загальну суму 229932,59 грн. У відзиві відповідач зазначає, що враховуючи важке фінансове становище відповідача у зв’язку зі світовою фінансовою кризою, він звернувся до позивача з пропозицією вирішення спору шляхом погодження графіку погашення заборгованості як умови мирової угоди. Відповідач просить суд розглянути його пропозицію щодо укладення мирової угоди з позивачем на умовах розстрочення погашення заборгованості.

Позивач надав до суду додаткові пояснення вх. № 02–41/20811 від 12.05.2009 р., згідно яких станом на 12.05.2009 р. жодних звернень з боку відповідача до позивача з приводу укладення мирової угоди по справі № 15/77 не надходило, переговорів щодо погашення існуючої заборгованості відповідачем ініційовано не було. Позивач вказує, що за даних обставин відзив відповідача можно розцінювати як спробу затягнути розгляд справи.

Виходячи з того, що мирова угода між сторонами не укладена, оскільки позивач заперечує факт її укладення, текст мирової угоди до суду також не надано, тому клопотання відповідача щодо розгляду пропозиції про укладення мирової угоди з позивачем на умовах розстрочення погашення заборгованості судом відхиляється як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити вартість отриманого від позивача товару в установлений законом строк на суму 227413,64 грн., тому позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” (юридична адреса: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 46; код ЄДРПОУ 34557310; поточний рахунок 2600912620 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантіс” (юридична адреса: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельниково, вул. Космічна, 1; код ЄДРПОУ 30012937; поточний рахунок 26003900696682 у ДФ „ПУМБ”, МФО 305813) заборгованість на суму 227413,64 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 2275,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У судовому засіданні 12.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.