Постанова № 35963348, 01.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 р. Справа № 2а-14298/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. по справі № 2а-14298/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Карпос", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням змінених позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0002032302/0 та №0002042302/0 від 18.12.2008 року, №0002032302/1 та №0002042302/1 від 22.01.2009 року, №0002032302/2 та №0002042302/2 від 23.02.2009 року, прийняті відносно нього. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0002032302/0 та №0002042302/0 від 18.12.2008 року, №0002032302/1 та №0002042302/1 від 22.01.2009 року, №0002032302/2 та №0002042302/2 від 23.02.2009 року, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос".

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Карпос" з питань дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період з 28.12.2006 року по 30.06.2008 року, за результатами якої 04.12.2008 р. було складено акт перевірки №6830/23/34629821, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що, на думку податкового органу, призвело до заниження товариством податку на прибуток на загальну суму 94792,00 грн.; пп. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що, на думку податкового органу, призвело до заниження товариством податку на додану вартість на загальну суму 5833,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.12.2008 року №0002032302/0 на загальну суму податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток 123230 грн. та №0002042302/0 на загальну суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість - 8750,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем були винесені аналогічні податкові повідомлення-рішення №0002032302/1 та №0002042302/1 від 22.01.2009 року, №0002032302/2 та №0002042302/2 від 23.02.2009 року, тобто, на таку ж саме суму податкового зобов'язання.

Колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що витрати, понесені позивачем за договором про надання послуг від 01.01.2008р. № 01-01/08-6, в зв'язку з проведеденням в податковому обліку операцій на якому проведені нарахування, є витратами на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів в межах господарської діяльності підприємства.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 12 1994 р. № 334 із змінами та доповненнями визначено, що під терміном „валові витрати виробництва та обігу" розуміється сума будь-яких витрати платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Колегія суддів зазначає, що господарська діяльність, визначення якої закріплено в п.1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається з 01.01.2008р. № 01-01/08-6, договору поставки №01/01/08-7, не заперечується сторонами, послуги марчайзінгу надавалися позивачу ТОВ фірмою «Пранк», стосовно товару який позивач поставив цьому ж ТОВ фірма «Пранк». Тобто послуги надавалися відносно майна яке вибуло з власності підприємства, підприємством у власності якого це майно знаходилося.

Колегія суддів зазначає, що фактично позивач сплачував ТОВ фірмі «Пранк» кошти за вчинення дій щодо реалізації ТОВ фірмою «Пранк» належного їй товару, що не має відношення до господарської діяльності позивача.

В зв'язку з наведеним, податковим органом суми витрат по операції правомірно не враховані до складу витрат. Також, з урахуваннням вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 «Про податок на додану вартість», щодо придбання товарів та послуг для використання у господарської діяльності, правомірно суми податкового кредиту по операції (758833,33 грн.) не прийняті податковим органом.

Також, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8750 грн.(основний платіж 5833 грн.), розрахунок податку на додану вартість податковим органом проведено з урахування того, що до складу податкового кредиту у березні 2008 року суму ПДВ у розмірі 2193096 грн. на підставі податкової накладної № 3, отриманої від ПП „Ювента" на суму 2193096 грн. віднесеної до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008 року за № 5, без наявності вказаної податкової накладної на момент перевірки. В свою чергу позивачем до перевірки було надано податкову накладну № 3 від 31.03.2008р. на суму ПДВ 2263095,74 грн. отриману від ПП «Ювента» на поставку товарів, яка не була включена до складу податкового кредиту у березні 2008р., що є порушенням п.п.7.2.6. п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість. З урахуванням завищення податкового кредиту за березень 2008 року у розмірі 2268929грн. (2193096 грн. + 75833 грн.) та заниження податкового кредиту за березень 2008 року у розмірі 2263096 грн. перевіркою було встановлено заниження податку на додану вартість 5833 грн.

Колегія суддів зазначає, що наведені дії податкового органу не призвели до нарахування зайвих сум податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст постанови виготовлений 08.04.2013 р.