Постанова № 35962640, 10.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа№ 910/16218/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Романенко П.В. - дов. б/н від 12.09.2013р.;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Балтик Майстер»,

на рішення господарського суду міста Києва від 30 вересня 2013 року,

у справі № 910/16218/13 (суддя Балац С.В.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домус Фрігус», м. Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Балтик Майстер», м. Київ,

про стягнення 156 513, 23 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Домус Фрігус» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Балтик Майстер» про стягнення 199 215,19 грн. (а.с. 4-7).

13 вересня 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про зменшення суми позову та просив стягнути з відповідача 156 513,23 грн. (а.с. 90).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30 вересня 2013 року по справі № 910/16218/13 позов задоволено повністю (а.с. 103-107).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30 вересня 2013 року у справі № 910/16218/13 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийняті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, не повно встановлено обставини справи, внаслідок чого безпідставно стягнуто з відповідача пеню та також 20 % річних.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ТОВ «Балтик Майстер» по справі № 910/16218/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 14 листопада 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/16218/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2013 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26 листопада 2013 року.

В судовому засіданні 26 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 10 грудня 2013 року у зв'язку з неявкою відповідача, який надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 10 грудня 2013 року у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А у відпустці, склад суду змінено на - головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді:, Агрикова О.В.Суховий В.Г.

Вказана колегія ухвалою від 10 грудня 2013 року прийняла справу № 910/16218/13 до свого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні 10 грудня 2013 року надав суду свої пояснення в яких проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року по справі № 910/16218/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також те, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представника відповідача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

18 лютого 2013 року між ТОВ «Домус Фрігус» (постачальник) та ТОВ «Балтик Майстер» (покупець) було укладено договір поставки №88 (надалі - договір), (а.с. 20-22).

Відповідно до 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю товар, найменування, кількість та ціна якого вказується в видаткових накладних та/або специфікаціях - доданих до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, визначених даним договором.

Згідно п. 1.3 договору, поставка товару по даному договору здійснюється у відповідності із замовленнями покупця, які оформляються шляхом підписання двосторонньої специфікації.

Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони погодили, що ціни на товар, визначаються у відповідності з діючими цінами постачальника на відповідні найменування товару. Вартість партії товару фіксується в специфікаціях, які підписуються сторонами, та/або в накладних на поставку відповідної партії товару.

Оплата вартості товару по даному договору здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України в строки, зафіксовані в підписаних сторонами специфікаціях на відповідні партії товару (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору, вартість товару підлягає оплаті покупцем постачальнику в наступному порядку: передоплата в розмірі 50% вартості замовленого товару ( в тому числі скорегованої у зв'язку зі збільшенням курсу іноземної валюти відповідно до п. 2.3) сплачується покупцем до відвантаження товару; доплата в розмірі 50% вартості замовленого товару сплачується покупцем протягом 30-ти календарних днів з дати поставки.

В п. 3.3 договору сторони погодили, що постачальник надає покупцю на кожну партію товару видаткову накладну та податкову накладну, а також у випадках, передбачених законодавством України, - документ підтверджуючий якість товару.

Сторони підписали ряд специфікацій до договору поставки № 88, в яких погодили найменування товару який постачальник зобов'язався поставити покупцеві (а.с. 23-29).

Позивач на виконання умов договору поставки у період з 19 лютого 2013 року по 17 червня 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 616 368,64 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 380 від 19.02.2013р. на суму 45 981 грн.,

№726 від 26.03.2013р. на суму 110 550 грн.,

№727 від 26.03.2013р. на суму 725 грн.,

№756 від 28.03.2013р. на суму 71 556 грн.,

№764 від 28.03.2013р. на суму 68 605 грн.,

№776 від 29.03.2013р. на суму 49 038 грн.,

№966 від 16.04.2013р. на суму 94 298,64 грн.,

№1413 від 30.05.2013р. на суму 24 185 грн.,

№1476 від 05.06.2013р. на суму 46 994 грн.,

№1630 від 17.06.2013р. на суму 98 523 грн.,

№1631 від 17.06.2013р. на суму 5 913 грн.,

Вказані видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками. Також в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару (а.с. 30-56).

Відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 472 834,76 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача та платіжними дорученнями № 2767 від 01 серпня 2010 року та № 2922 від 09 серпня 2013 року (а.с. 57-71, 91).

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений згідно договору та видаткових накладних товар становить 143 533,88 грн. (616 368,64 грн. - 472 834,76 грн.).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивачем поставлено товар належним чином та прийнятий відповідачем, однак, останній всупереч умов договору, за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості за договором поставки № 88, а відтак про необхідність їх задоволення.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені та проценти річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони договору в пункті 4.3 договору погодили, що окрім сплати пені у випадку прострочення оплати покупець у відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує постачальнику відшкодування інфляції, а також 20% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Провівши повторний розрахунок суми пені та процентів річних за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного суду встановила, що господарський суду міста Києва дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 375,64 грн. - пені та 7 603,71 грн. - 20 % річних.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача пеню та також 20 % річних, оскільки до відповідача застосована подвійна цивільно-правова відповідальність.

Вказані доводи апелянта не можуть бути прийняті судом виходячи з наступного.

Частина 2 ст. 625 ЦК України наділяє правом сторін у договорі встановити інший розмір процентів річних ніж зазначений у цій статті. Сторони використали своє право на встановлення розміру процентів річних та встановили його в розмірі 20 % (п. 4.3 договору). Договір підписаний сторонами належним чином, а отже є обов'язковим для виконання сторонами.

Нарахування процентів річних та пені не є подвійною відповідальністю оскільки пеня є штрафною санкцією, а проценти річних це плата за користування грошовими коштами.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 30 вересня 2013 року по справі № 910/16218/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Балтик Майстер» на рішення господарського міста Києва від 30 вересня 2013 року по справі № 910/16218/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Балтик Майстер» на рішення господарського суду міста Києва від 30 вересня 2013 року по справі № 910/16218/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30 вересня 2013 року по справі № 910/16218/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/16218/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий