Рішення № 35962627, 11.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р.Справа № 922/4686/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, м. Первомайський до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Первомайський про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та поверенння земельної ділянкиза участю представників сторін:

позивача - Гарібян О.І., дов. № 03-22/1624 від 20.05.2013 року

відповідача - ОСОБА_3, дов. від 05.06.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки державної власності водного фонду від 05 липня 2002 року, укладений між Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та про зобов*язання відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку державної власності загальною площею 29,9 га., розташовану в територіальних межах Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Заяв та клопотань представниками сторін у судовому засіданні 02 грудня 2013 року не заявлено, тому суд починає розгляд справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 02 грудня 2013 року та у наданому письмовому правовому обґрунтуванні позовних вимог підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02 грудня 2013 року та у відзиві на позовну заяву проти заявленого позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 02 грудня 2013 року було оголошено перерву до 09 грудня 2013 року до 11 годин.

09 грудня 2013 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача у судовому засіданні 09 грудня 2013 року та у наданому письмовому правовому обґрунтуванні позовних вимог підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09 грудня 2013 року та у відзиві на позовну заяву проти заявленого позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 09 грудня 2013 року було оголошено перерву до 11 грудня 2013 року до 15 годин.

11 грудня 2013 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданому письмовому правовому обґрунтуванні позовних вимог наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

05 липня 2002 року між Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений договір оренди земельної ділянки державної власності водного фонду загальною площею 29,9 га., розташованої в територіальних межах Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Згідно розділу 1 договору від 05 липня 2002 року орендодавець надав, а орендар взяв в оренду земельну ділянку водного фонду з розташованою на ній водоймою (ставком) з земель державної власності в територіальних межах Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області. Загальна площа земельної ділянки 29,9 га., в тому числі пасовища 3,34 га., захисні лісонасадження 2,25 га., під водою 23,93 га.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов*язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов*язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Наявність згоди сторін по терміну дії вказаного договору підтверджується волевиявленням та підписами сторін в договорі. Строк дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки складав 10 років з 17 липня 2002 року до 17 липня 2012 року.

Пунктом 3.2. договору від 05 липня 2002 року передбачено обов*язок орендаря після закінчення строку оренди цим договором повернути орендодавцю у попередньому стані земельну ділянку.

Проте, після закінчення 17 липня 2012 року строку дії договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2002 року відповідач, як орендар ухиляється від виконання свого обов*язку та не повертає позивачу - орендодавцю земельну ділянку, оренда якої була обмежена терміном цього договору, посилаючись при цьому на продовження терміну дії цього договору оренди земельної ділянки по теперішній час.

Договір оренди земельної ділянки від 05 липня 2002 року між Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, укладено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 17 Земельного кодексу України, пункту 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" державна адміністрація здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченого Земельним кодексом України.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, статтею 20 Закону України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок в оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект землеустрою або технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування, яким і приймається рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Згідно статтей 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Згідно статтей 15, 18, 20 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. Договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом та з цього часу набирає чинності.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одерження її власником або користувачем документа (державного акту), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одерження документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

Згідно частин 1, 2 статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Пунктом 1 Указу Президента України "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" від 17 лютого 2003 року №134/203 передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них покладена на Державний комітет України по земельних ресурсах функції у складі державного земельного кадастру.

У зв'язку з цим відповідно до статтей 16, 203, 215. Цивільного кодексу України, статтей 20, 207 Господарського кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України договір оренди земельної ділянки від 05 липня 2002 року між Первомайською районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним.

Зазначений правочин щодо відчуження земельної ділянки порушує публічний порядок, а тому відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушенні конституційних прав і свобод громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пленум Верховного Суду України у пункті 18 Постанови від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", роз*яснив, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону - комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з недійсністю.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, статтями 20, 207 Господарського кодексу України, статтями 17, 123, 124, 125, 126, 152, 212, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 41, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки державної власності водного фонду від 05 липня 2002 року, укладений між Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Леніна, 16, розрахунковий рахунок 35411028000753 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23918373) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов*язати відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути земельну ділянку державної власності загальною площею 29,9 га., розташовану в територіальних межах Миронівської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Первомайської районної державної адміністрації Харківської області (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Леніна, 16, розрахунковий рахунок 35411028000753 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23918373) 1147,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2013 р.

Суддя Хотенець П.В.