Постанова № 35962442, 14.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа №816/5865/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача: Романка Р.І.,

представника відповідача: Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трансінтербуд" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2013 року Приватне підприємство "Трансінтербуд" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 вересня 2013 року №0001502308, №0001492308.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 02 вересня 2013 року №739/16-01-22-08/32174830, складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Трансінтербуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Асторг-М" за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки податкові органи не наділені повноваженнями щодо встановлення вини особи. Зазначав, що правові взаємовідносини позивача з ПП "Асторг-М" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договору, укладеного з ПП "Асторг-М" не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Контрагент позивача ПП "Асторг-М" на момент укладення договорів та складання податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтва платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту перевірки від 02 вересня 2013 року №739/16-01-22-08/32174830, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що під час проведення перевірки податковим органом використано акт перевірки контрагента позивача ПП "Асторг-М". Так, ПП "Асторг-М" здійснювало по ланцюгу постачання так звані "безтоварні операції", перераховувало кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини бюджету України. У контрагента позивача ПП "Асторг-М" відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби для здійснення господарської діяльності. Зауважував, що під час перевірки позивачем не були надані кошторис на виконання будівельних робіт по оздобленню, благоустрою та улаштуванню внутрішніх мереж АПК с. Полтава Південна; фактичне виконання робіт не підтверджено технічним завданням, відповідними будівельними звітами, нормами ДБН, не підтверджено, які види робіт виконувалися, які обсяги, яка їх вартість, тобто, документально не підтверджено виконання робіт. У зв'язку з цим, за результатами перевірки позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 89227,50 грн, у тому числі 59485,00 грн за основним платежем, 29742,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 93688,50 грн, у тому числі 62459,00 грн за основним платежем, 21229,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 19 серпня 2013 року по 23 серпня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП "Трансінтербуд" (код ЄДРПОУ 32174830) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Асторг-М" (код ЄДРПОУ 38052647) за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 02 вересня 2013 року №739/16-01-22-08/32174830 /а.с. 101-107/, у якому зафіксовано, порушення:

- пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, по взаємовідносинам з ПП "Асторг-М" на загальну суму 62459,00 грн, у тому числі за ІІІ квартал 2012 року на суму 62459,00 грн;

- статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 200, статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Асторг-М" на загальну суму 59485,00 грн, у тому числі за серпень 2012 року на суму 59485,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що Актом перевірки Кременчуцької ОДПІ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Асторг-М" від 18 грудня 2012 року №5583/15-222/38052647 походження товару, умови та обставини його транспортування, відповідність його технічним умовам згідно ГОСТу, отриманого ПП "Асторг-М" та у подальшому реалізованого покупцям документально не підтверджено. Даний факт, на думку відповідача, підтверджує здійснення по ланцюгу постачання так званих "безтоварних" операцій, коли угода між транзитними підприємствами відбувається на папері, ПП "Асторг-М" перераховувало кошти без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини бюджету України /а.с. 102, зворотній бік - 103/.

На підставі зазначеного, податковий орган дійшов висновку, що ПП "Асторг-М" не мало можливості здійснювати операції з придбання та подальшої реалізації робіт /а.с. 103/.

Крім того, у Акті перевірки зазначено, що для перевірки надано тільки акти здачі-прийняття виконаних оздоблювальних робіт, робіт по благоустрою та улаштуванню внутрішніх мереж, у яких зазначено лише види робіт та їх загальну вартість /а.с. 103/.

У порушення пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України підприємством на перевірку не були надані кошторис на виконання будівельних робіт по оздобленню, благоустрою та улаштуванню внутрішніх мереж АПК ст. Полтава Південна /а.с. 103/.

Фактичне виконання робіт не підтверджено технічним завданням, відповідними будівельними звітами, нормами ДБН, не підтверджено, які види робіт виконувалися, які обсяги, яка їх вартість, тобто, документально не підтверджено виконання робіт /а.с. 103/.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року №0001502308, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 89227,50 грн, у тому числі 59485,00 грн за основним платежем, 29742,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 14/, та податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року №0001492308, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 93688,50 грн, у тому числі за основним платежем 62459,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 31229,50 грн /том І, а.с. 13/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 13 вересня 2013 року №0001502308, №0001492308 суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту регулюються статтями 135, 138-139, 198, 200, 201 Податкового кодексу України (в редакції цих актів на час відображення спірних операцій в податковому обліку).

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2. цього ж 138.2. витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно пункту 138.4. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включається до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд також зазначає, що відповідно до підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2. цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09 липня 2012 року між ПП "Трансінтербуд" (Замовник) та ПП "Асторг-М" (Підрядник) укладено договір підряду №7 /а.с. 91-92/, згідно пункту 1.1. умов якого Підрядник зобов'язується виконати власними силами та засобами передбачені даним Договором роботи по будівництву об'єкту "Реконструкція централізованого огородження та випробування гальм на ст. Полтава-Південна Південної залізниці" по оздоблюванню, улаштуванню внутрішніх мереж та благоустрою території АПК на ст. Полтава Південна.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що робота вважається виконаною після підписання акту здачі-приймання робіт Замовником або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 1.6. Договору Перелік робіт, а також одиниці виміру та кількість - обумовлені в дефектному акті до Договору по реконструкції централізованого огородження та випробування гальм на ст. Полтава-Південна Південної залізниці, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість робіт за цим Договором становить 356913,60 грн., у тому числі ПДВ 59485,60 грн.

Розрахунки за виконані Підрядником будівельно-монтажні роботи проводяться Замовником на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт не пізніше 15 днів з дати їх підписання /пункт 2.2. умов Договору/.

Згідно пункту 3.1 умов Договору виконані роботи приймаються Замовником з обов'язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Підрядника.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкові накладні від 09 серпня 2012 року №322 на загальну суму 59421,60 грн, у тому числі ПДВ 9903,60 грн /а.с. 73/, від 10 серпня 2012 року №323 на загальну суму 59670,00 грн, у тому числі ПДВ 9945,00 грн /а.с. 74/, від 13 серпня 2013 року №324 на загальну суму 59193,60 грн, у тому числі ПДВ9865,60 грн /а.с. 75/, від 14 серпня 2012 року №325 на загальну суму 59928,00 грн., у тому числі ПДВ 9988,00 грн /а.с. 76/, від 15 серпня 2012 року №326 на загальну суму 59364,00 грн, у тому числі ПДВ 9894,00 грн /а.с. 77/, від 16 серпня 2012 року №327 на загальну суму 59336,40 грн, у тому числі ПДВ 9889,40 грн /а.с. 78/.

- розрахунок договірної ціни /а.с. 133-134/;

- дефектний акт /а.с. 135/;

- акти здачі-прийняття виконаних робіт за серпень 2012 року №0001 /а.с. 16/, №0002 /а.с. 17/, №0003 /а.с. 18/, №0004 /а.с. 19/, №0005 /а.с. 20/, №0006 /а.с. 21/;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року /а.с. 151/.

Оплата за виконані роботи проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів /а.с. 22-27/.

Зазначені вище документи були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також, у якій кількості, одиниці виміру та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Відповідачем достовірність записів у первинних документах позивача не заперечуються, відповідність податкових накладних вимогам закону під сумнів не ставляться.

На противагу доводам відповідача про ненадання на перевірку актів та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-2в, №КБ-3) суд зазначає наступне.

Судом враховано роз'яснення Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, викладені в листі від 09 березня 2010 року №12/19-2-9-21-2368 та відповідно до яких типові форми первинних облікових документів у будівництві "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма №КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма №КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року №554, підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

Таким чином, оскільки договір від 09 липня 2012 року №7 не містить посилань на обов'язковість застосування типових форм облікових документів у будівництві, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року №554, позивач та ПП "Асторг-М" не є підприємствами державної форми власності, підрядні роботи не виконувалися за рахунок бюджетних коштів, первинні документи бухгалтерського обліку містять необхідну інформацію щодо вчинених господарських операцій, а складені сторонами договору акти здачі-приймання робіт відповідають вимогам чинного законодавства України, суд вважає такі документи належним доказом виконання сторонами договірних зобов'язань.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

В Акті перевірки працівниками податкового органу зазначено про неможливість виконання ПП "Асторг-М" підрядних робіт, передбачених договорами, однак зазначені доводи спростовуються наступними фактами.

Контрагент позивача ПП "Асторг-М" /а.с. 122-124/ має ліцензію на здійснення будівельної діяльності серії АД №071864, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України строком дії з 03 серпня 2012 року по 03 серпня 2015 року /а.с. 61/.

Суд зауважує, що факт отримання ліцензії свідчить про наявність у контрагента позивача ПП "Асторг-М" необхідного обсягу трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання для здійснення вказаного виду діяльності, оскільки отриманню ліцензії передує подання ряду документів, зокрема, відомостей про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

Як припущення, суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента позивача ПП "Асторг-М" власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для виконання субпідрядних робіт. По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з метою вчасного виконання робіт за договором підряду від 18 червня 2012 року №П/В-12971/НЮ, укладеного між Державним підприємством "Південна залізниця" (Замовник) та ПП "Трансінтербуд" (Підрядник) /а.с. 28-29/ позивачем залучено підрядну організацію ПП "Асторг-М" (код ЄДРПОУ 38052647).

На підтвердження подальшого використання ПП "Трансінтербуд" робіт, отриманих від ПП "Асторг-М", позивачем залучено до матеріалів справи копії календарного плану виконання робіт локальних кошторисів, податкових накладних, договірних цін /а.с. 63, 64, 152-162/.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем враховано дані Акту перевірки контрагента позивача ПП "Асторг-М" /а.с. 111-114/, що на думку представника відповідача є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту та збільшення суми податкового зобов'язання за платежем та податок на прибуток.

Посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення ДПІ у м. Полтава як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Асторг-М" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо, ці факти відповідачем у жодний спосіб не перевірені.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Фактичність виконання робіт ПП "Асторг-М" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ПП "Трансінтербуд" та деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованим висновки перевірки про завищення позивачем суми податку на додану вартість на 59485,00 грн та заниження податку на прибуток приватних підприємств на суму 62459,00 грн, у зв'язку з віднесенням до їх складу сум з отриманих робіт (послуг) від ПП "Асторг-М".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Трансінтербуд" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 13 вересня 2013 року №0001502308, №0001492308.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450) на користь Приватного підприємства "Трансінтербуд" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1829,16 грн /одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять гривень шістнадцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова