ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" листопада 2013 р. м. Київ К/800/45180/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
- визнати протиправною відмову УПСЗН Запорізької РДА Запорізької області щодо відшкодування витрат пов'язаних з наданням пільг, відповідним категоріям громадян, щодо плати за електроенергію;
- зобов'язати УПСЗН Запорізької РДА відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ витрати, пов'язані з наданням пільг за період з 01.07.2011 року по 01.12.2011 року в розмірі 17669,74 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачу нараховану плату за спожиту громадянами електроенергію з 50% знижкою понад норми споживання - 75 кВт. год., оскільки відшкодування заборгованості за спожиту електроенергію понад показник необхідного споживання - 75 кВт. год. має здійснюватись громадянами самостійно без врахування знижки 50%.
У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що відповідачем при відшкодуванні нарахованої позивачем плати за електроенергію, що використовується на комунально-побутові потреби для пільгових категорій споживачів, допущено порушення в частині відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за електроенергію. При розрахунках пільговим категоріям громадян позивачем нараховувалась плата за спожиту електроенергію для пільгових категорій споживачів із застосуванням 50- відсоткової знижки на загальний обсяг спожитої електроенергії (з ПДВ) та 100% в межах норм. В той же час, відповідач протиправно відшкодував нараховану позивачем плату за спожиту електроенергію з 50-ти відсотковою знижкою лише на обсяг електроенергії в межах норм споживання у розмірі 75 кВт год. (з ПДВ).
В запереченнях на касаційну відповідач просить залишити її без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки при їх ухвалені не було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
При розрахунках пільговим категоріям громадян позивачем нараховувалась плата за спожиту електроенергію із застосуванням 50- відсоткової знижки на загальний обсяг спожитої електроенергії (з ПДВ) та 100% в межах норм.
В той же час, відповідач відшкодував нараховану позивачем плату за спожиту електроенергію з 50-ти відсотковою знижкою лише на обсяг електроенергії в межах норм споживання у розмірі 75 кВт год. (з ПДВ).
Станом на 01.01.2012 року, УПСЗН Запорізької РДА недоперерахувало ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ видатки на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг в розмірі 17669,74 грн. за період з липня 2011 року по грудень 2011 року пільговим категоріям: «Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Сільський працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Міліціонер на пенсії», «Сільський міліціонер на пенсії», «Податковий міліціонер на пенсії», «Пожежник на пенсії», що підтверджується Актами звірки взаємних розрахунків за використану електричну енергію по пільговим категоріям громадян між ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ та УПСЗН Запорізької РДА від 01.09.2011 - 01.01.2012 відповідно періоду фактичних нарахувань. Таким чином, на думку позивача, ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ за період з 01.07.2011 по 01.12.2011 необґрунтовано не отримало кошти на загальну суму 17669,74 грн.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
Статею 26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо; за особами рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненими зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, зберігається право на пільги відповідно до цього Закону.
Зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якою частину четверту статті 22 Закону України «Про міліцію» доповнено словами «в межах норм, встановлених законодавством» - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)».
Отже, зазначена норма з 22.05.2008 року існує в такій редакції: «Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива».
Цією ж статтею, передбачено, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою КМ України від 29.01.2003 року № 117, встановлено, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга».
Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги.
Відповідно до вимог ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групиа або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Згідно з ч. 7 ст. 22 Закону «Про міліцію» за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
У разі, коли право на одну і ту саму пільгу передбачено різними нормативно-правовими актами, ця пільга надається за одним із них за вибором ветерана органів внутрішніх справ (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»).
Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року встановлено, що надання пільг на оплату електроенергії ветеранам органів внутрішній справ та звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Споживач, який має декілька пільг, може обрати одну, більшу за розміром пільгу.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що працівникам бюджетна установ, у тому числі працівникам міліції, які згідно з законодавством України мають право на знижку плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), зазначені знижки надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. А саме, згідно вимог Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року № 426 (із змінами та доповненнями).
Відшкодування енергопостачальнику витрат, пов'язаних з наданням вищезазначеної пільгової знижки за спожиту електричну енергію працівникам міліції, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років здійснюється на підставі вимог статті 39 Закону Україна «Про Державнішй бюджет України на 2009 рік» та відповідно до Порядку перерахування в 2009 році деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання населенню пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україн від 11.01.2005 року № 20
Згідно Додатку № 3 «Про Державний бюджет України на 2011 рік», а саме коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету № 3511150 надання пільг для таких категорій споживачів здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом.
Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 № 256, відповідача визначено головним розпорядником коштів, який зобов'язаний проводити відповідні відшкодування.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання електричної енергії.
Згідно зі статтею 21 вказаного Закону, окремо визначаються нормативи коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств, установ і організацій соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування, які не покриваються виплатами населення. Нормативи фінансування встановлюються під час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, а також під час формування бюджетів соціальних фондів.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що у відповідача існує обов'язок відшкодовувати витрати, пов'язані із наданням пільг по сплаті електроенергії працівникам міліції, державної кримінально-виконавчої служби, податкової служби, пожежникам на пенсії, звільнених за віком, хворобою або вислугою років поза межами встановлених норм, що не було враховано судами попередніх інстанцій.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року в справі № 0870/726/12 - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області щодо відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям осіб за період з 01.07.2011 року по 01.12.2011 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області відшкодувати Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж витрати, пов'язані з наданням пільг за період з 01.07.2011 року по 01.12.2011 року в розмірі 17669,74 грн. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання: № 260373141420 Філія - Запорізьке обласне Управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926.
Повернути Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж судовий збір у розмірі 450,93 грн. сплачений згідно квитанцій від 26 січня 2012 року № 1305 і № 1306, від 21 червня 2012 року № 10869 та від 2 вересня 2013 року № 17757.
Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий І.Я. Олендер
Судді В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський
Судове рішення № 35962261, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 27.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 0870/726/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: