Постанова № 35961937, 09.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Справа № 904/1198/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСаранюка В.І. - доповідача у справісуддівКролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"на постанову відДніпропетровського апеляційного господарського суду 10.10.2013у справі господарського суду№ 904/1198/13-г Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"доПриватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів"провизнання договору на розподіл природного газу укладеним в редакції позивачаза участю представників сторін:

від позивача - Уланова П.В.

від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" про визнання договору на розподіл природного газу (на транспортування природного газу розподільними мережами) № 2013/Т-ПР-102/136074 від 20.12.2013 укладеним в редакції позивача.

У процесі провадження у справі Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" подало до суду заяву, у якій просило визнати договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу розподільними мережами) № 2013/Т-ПР-102/136074 від 20.12.2013 укладеним в редакції позивача, в тому числі додатки № 2 та № 4 в редакції, доданій до позовної заяви, додатки № 1 та № 3 в редакції, що додаються до цієї заяви.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013 у справі №904/1198/13-г (колегія суддів у складі: головуючий суддя Петрова В.І., судді Мельниченко І.Ф., Назаренко Н.Г.) позов задоволено частково. Вирішено вважати договір від 20.12.2012 № 2013/Е-ПР-102/136074 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) та технічну угоду від 20.12.2012 (додаток 4 до договору від 20.12.2012 № 2013/Е-ПР-102/136074) укладеними між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" у редакції, наведеній у резолютивній частині вказаного рішення. В іншій частині позову відмовлено.

Зокрема, абз. 2 п. 3.5. вказаного договору викладено у такій редакції: "При перевитратах добової норми відбору природного газу без узгодження з Газорозподільним підприємством, Газорозподільне підприємство має право в установленому порядку здійснити примусове обмеження транспортування природного газу до відновлення добової норми.".

Також у наступній редакції викладено такі пункти технічної угоди від 20.12.2012 (додаток 4 до договору від 20.12.2012 № 2013/Е-ПР-102/136074):

- 2.2. "Обсяги протранспортованого газу "Замовнику" визначаються за допомогою комерційних вузлів обліку газу згідно надрукованих інструментальних звітів з коректорів (обчислювачів) за місяць, добу, протоколів про втручання в роботу, протоколів аварійних ситуацій з врахуванням актів перевірок - "Газорозподільного підприємства". Для побутових лічильників реєстрація добових витрат по системах, приладах обліку проводиться в журналах, які повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою "Газорозподільного підприємства". Для комерційного обліку газу визначається контрактна година - 8-00. Контрактна доба - проміжок часу у 24 години, що починається з контрактної години. Контрактний місяць - проміжок часу тривалістю в один календарний місяць, що починається з контрактної години першого числа календарного місяця."

- 2.11."Замовник" повинен: 2.11.1. Мати комерційний вузол обліку природного газу, обладнаний ЗВТ, які відповідають вимогам нормативних документів, і прийнятий в експлуатацію. 2.11.2. При проведенні розширення, зменшення, реконструкції, технічного переоснащення існуючої системи газопостачання "Замовник" отримує у "Газорозподільного підприємства" технічні умови на реконструкцію комерційного вузла обліку. Проектно-технічна документація на реконструкцію комерційного вузла обліку погоджується "Замовником" з "Газорозподільним підприємством" та Держспоживстандартом України у встановленому порядку."

- 2.19. "Газорозподільне підприємство" має право перевіряти роботу контрольно-вимірювальних приладів "Замовника" робочими еталонами, або шляхом підключення контрольно-вимірювальних приладів "Газорозподільного підприємства", або встановленням дублюючих вимірювальних комплексів, повірених (атестованих) органами Держспоживстандарту України, перевірки правильності застосування відповідних коефіцієнтів при підрахунках витрат газу, а також вимагати позачергової або експертної повірки цих приладів органами Держспоживстандарту України."

- 3.1."Газорозподільне підприємство" зобов'язується:

3.1.3. Складати із "Замовником" до 2-го числа місяця, наступного за звітним, Акт приймання-передачі природного газу та/або Акт виконаних робіт про кількість використаного "Замовником" природного газу за поточний місяць. У акті приймання - передачі відображаються витрати по кожному об'єкту споживання, вказується загальний підсумок. Місячні акти приймання-передачі складаються в двох примірниках."

- 3.3. "Замовник" зобов'язується:

3.3.5. Складати з "Газорозподільним підприємством" до 2-го числа місяця, наступного за звітним, Акт приймання-передачі природного газу та/або Акт виконаних робіт про кількість використаного "Замовником"' природного газу за місяць. У акті приймання - передачі відображаються витрати по кожному об'єкту споживання, вказується загальний підсумок. Місячні акти приймання-передачі складаються в двох примірниках. До актів надається підписана відповідальною особою "Замовника" роздруківка з електронного обчислювача або коректора за звітний місяць, журнали обліку витрат природного газу за звітний місяць ( для побутових газових лічильників)."

- 3.5. "Замовник" несе відповідальність за відповідність в своєму господарстві системи газопостачання проектній та виконавчо-технічній документації, збереження і безпечну експлуатацію газового господарства та ЗВТ. В разі самовільного відбору газу "Замовник" та виявлені "Газорозподільним підприємством" втручання в роботу ЗВТ, які входять до складу комерційного вузла обліку природного газу "Замовника" "Газорозподільне підприємство" припиняє постачання газу на об'єкти споживача."

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі № 904/1198/13-г (колегія суддів у складі: головуючого судді Тищик І.В., суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі № 904/1198/13-г в частині зміни абз. 2 п. 3.5. договору на розподіл природного газу (на транспортування природного газу розподільними мережами) № 2013/Т-ПР-102/136074 від 20.12.2012, виключення п. 2.2., абз. 2 п. 2.11.2. та пп. 2.11.2.1.- 2.11.2.20. п. 2.11., другого речення п. 2.19., третього речення п. 3.1.3. п. 3.1., третього та четвертого речень п. 3.3.5., п. 3.3.12., абз. 4 п. 5.1. та зміни абз. 2 п. 2.5., третього речення п. 2.11.1., 2.16., четвертого речення п.п. 3.1.3. п. 3.1., п'ятого речення пп. 3.3.5., першого речення п. 3.3. 14 п. 3.3., п. 3.5. технічної угоди (додаток до договору на розподіл природного газу № 2013/Е-ПР-102/136074 від 20.12.2012) та прийняти нове рішення, відповідно до якого викласти зазначені пункти в редакції позивача. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", п. 5.20. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, п. 2.14. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу від 01.11.1994 № 355, п. 5.4., абз. 3 п.п. 5.13, 12.10. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, п.п. 12.2., 3.12.3, 3.12.11, абз. 5 та абз. 8 п. 7.1., п. 7.3. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181, п. 11 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачами, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1687, пп. 4.6.18 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 № 254.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" направило на адресу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" проект договору на розподіл природного газу № 2013/Т-ПР-102/136074 від 20.12.2013.

15.01.2013 відповідач повернув підписаний договір з протоколом розбіжностей. Згідно протоколу відповідач пропонував викласти окремі пункти договору в іншій редакції. Розглянувши протокол розбіжностей його було підписано позивачем з протоколом узгодження розбіжностей.

У зв'язку з неможливістю врегулювання розбіжностей по окремим пунктам договору на розподіл природного газу (на транспортування природного газу розподільними мережами) № 2013/Т-ПР-102/136074 від 20.12.2013, між сторонами позивач звернувся до господарського суду з позовом про викладення вказаного договору в редакції позивача.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані посиланням на ст.ст. 179, 184, 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 617, 628, 649 Цивільного кодексу України, Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу", Правила користування природним газом для юридичних осіб, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері у сфері енергетики № 1181 від 13.09.2012, Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005. Відмовляючи позивачу у викладенні оскаржуваних ним пунктів договору та технічної угоди до нього в редакції позивача, суди попередніх інстанцій виходили із невідповідності запропонованої позивачем редакції вказаних пунктів вимогам законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно врахували вищенаведені приписи ст. 179 Господарського кодексу України, а також Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу", Правила користування природним газом для юридичних осіб, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері у сфері енергетики № 1181 від 13.09.2012, Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005, Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 № 254.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначено статтею 179 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 3 цієї статті укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 5.3.3. Правил користування природним газом для юридичних осіб, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181 розподіл природного газу без укладення договору на розподіл природного газу не допускається.

Договір на розподіл природного газу є документом, який регулює відносини між газорозподільним підприємством, що здійснює свою діяльність на закріпленій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території, і споживачем (замовником) та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін (п. 5.3.1. Правил користування природним газом для юридичних осіб, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181).

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Отже, конкретизація умов договору, укладеного на підставі типового договору, не повинна призводити до відступу від змісту останнього.

Договір на розподіл природного газу укладається відповідно до Типового договору на розподіл природного газу, затвердженого постановою НКРЕ від 6 вересня 2012 року № 1164, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2012 року за № 1654/21966 (5.3.2. Правил користування природним газом для юридичних осіб, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181).

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано надали правову оцінку оспорюваним пунктам (їх частин) договору та технічної угоди до нього, виклавши деякі з них у власній редакції, змінивши їх відповідно до приписів чинного законодавства, або виключивши їх з тексту угоди.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у даній справі колегія суддів не вбачає.

При цьому судова колегія зазначає, що правомірність викладення інших (не зазначених у касаційній скарзі) пунктів договору № 2013/Т-ПР-102/136074 від 20.12.2013 у редакції, вказаній в резолютивній частині оскаржуваного рішення не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим, виходячи з меж перегляду справи в касаційному порядку, законність та обґрунтованість судових актів в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі № 904/1198/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Кролевець О.А.

Попікова О.В.