Постанова № 35961930, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 904/1648/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаФедусова Р.М. дов. від 01.01.2013 року відповідачаСінюхіна І.В. дов. від 26.09.2013 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постановувід 30.09.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/1648/13-г господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення 28151,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у розмірі 28151,40 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013 року (суддя Ємельянова О.О.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року (головуючий суддя Прудніков В.В., судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 28151,40 грн. плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу та судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013 року та постанову Дніпропетровської області апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити у повному обсязі.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а саме п.п. 3, 8, 9, 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, п. 8 Правил зберігання вантажів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, статей 42, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" регулюються тимчасовою угодою № ПР/М-07-2/14-НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці від 21.09.12 року.

На підставі укладеної вище угоди, за накладними №№ 46550851, 46629812, 46610010, 46562534, 46551107, 46551115, 46551123, 46548632, 46550836, 46548707, 46548699, 46548749, 46548673, 46548756, 46548657, 46548772, 46548764, 46565479 порожні вагони власності ДП "Укрспецвагон" було прийнято залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458, дані вагони було затримано на підставі наказів №№ 187, 188, 190, 191 від 20.08.2012 року, через зайнятість колій на станції призначення Рядова у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 № № 26089171, 24089361 та збір за зберігання вагонів по накопичувальним карткам ф. ФДУ-92 №№ 31089003, 04099004, 04099005, 04099006, всього на загальну суму 28 151,40 грн.

Відомості плати за користування вагонами працівниками та накопичувальні картки ПАТ "Північний ГЗК" підписано із запереченням: "З сумою за затримку не згодні. ПАТ "Північний ГЗК" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статею 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно п.8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та п. 2 Тарифного керівництва № 1 п.п. 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки, що ним не було зроблено.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію міг бути прийнятий вантаж (яка була вільна на час затримки).

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Факт затримки вагонів на станції в очікувані під вантажні операції з вини ПАТ "Північний ГЗК" підтверджується актами загальної форми доданими позивачем до матеріалів справи (т. 1 а.с. 42-76), які підписано відповідальними представниками комбінату без заперечень.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дані акти доводять вину відповідача у зайнятості колій станції, що послужило причиною неможливості доставки вантажу до станції призначення.

Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих ПАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Милорадівка, Кудашівка, Девладово та Приворот, у порядку передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№3, 2, 8, 12 від 20.08.12р., акти загальної форми ГУ-23 №№ 8 від 20.08.12р, 2 від 20.08.12р., 330 від 20.08.12р, 336 від 22.08.12р., 12 від 20.08.12р. Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Рядова представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

На час видачі наказів №№ 187, 188, 190, 191 на станції Рядова була лише 1 вільна колія № 3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. рядова, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.05року № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суди визнали безпідставними.

Згідно Положення зайнятості колій по ст. Рядова (т. 2 а.с. 201-222, т. 3 а.с. 1-22), а також пояснень поїзного диспетчера Криворізької дирекції залізничних перевезень Вєтлянда С.І (т.2 а.с. 199-200), на час затримки спірних вагонів по акту про затримку вагонів № 3 від 20.08.12р. (наказ № 187) на станції Рядова була лише 1 вільна колія № 3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Колії № 5, І,7 зайнято вагонами, які було затримано з вини одержувача вантажу, тобто відповідача. Колії № ІІ,4,,6,8,9,10 були зайняті під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під'їзної колії на станції Терни та Рядова. На час затримки спірних вагонів по акту про затримку вагонів № 8 від 20.08.12 (наказ № 188) на станції Рядова була лише 1 вільна колія № 3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Колії № 5, І, 7 зайнято вагонами, які було затримано з вини одержувача вантажу, тобто відповідача. Колії № ІІ, 4, 6, 8, 9, 10 були зайняті під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під'їзної колії на станції Терни та Рядова.

На час затримки вагонів та видачі наказу № 191 була вільна колія № 3 для обгону локомотивів, колії 5, І, 6, 7, 8 зайняті вагонами, які затримано з вини вантажоотримувача, колії 4, ІІ, 9, 10 були зайняті під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під'їзної колії на станції Терни та Рядова. На час затримки вагонів та видачі наказу № 190 була вільна колія № 3 для обгону локомотивів, колії 5, І, 6, 7, 8 - зайняті вагонами, які затримані з вини вантажоодержувача, колії 4, ІІ, 9, 10 - зайняті під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під'їзної колії на станції Терни та Рядова.

Зазначені відповідачем у відомості плати за користування вагонами заперечення відповідно до статті 121 Статуту, п. 16 Правил судами спростовані, оскільки вказані норми не є підставою для звільнення його від плати за користування вагонами.

Статтею 121 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; у інших випадках, передбачених Правилами користування вагонами і контейнерами.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у наступних випадках: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переборну спроможність. Вказана максимальна переборна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки користування вагонами (контейнерами), цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року у справі № 904/1648/13-г господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач