Постанова № 35961899, 12.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 918/934/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І.- головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго"

за участю представників сторін: позивача - Удовиченко С.В.

відповідача - Сократової А.О.

на рішення господарського суду Рівненської області від 31 липня 2013 року та Рпостанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом ТзОВ "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна" до Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції,

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про скасування оперативно-господарської санкції відповідача про порушення позивачем п.6.40 ПКЕЕ, оформленої протоколом №39 від 06.06.2013 року про нарахування вартості необлікованої електроенергії в сумі 231958, 97 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 31 липня 2013 року (суддя Романюк Р.В.) позовні вимоги задоволено. Скасовано оперативно-господарську санкцію відповідача у вигляді донарахування позивачу вартості необлікованої електроенергії в сумі 231958,97 грн., оформлену Протоколом №39 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 06.06.2013 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2013 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 11 жовтня 2005 року між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії №1625, згідно умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання з постачання електричної енергії позивачеві, а позивач зобов'язався сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Як було встановлено судами попередніх судових інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2013 року внаслідок проведеної представниками відповідача перевірки засобів обліку позивача був зафіксований факт порушення позивачем п.6.40 ПКЕЕ, про що складений акт про порушення ПКЕЕ № R004681 (а.с.10).

Оскільки перевіркою було встановлено, що споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: м.Рівне, вул.Бахарєва, 23, ТП 31 відбулося самовільне зняття електричних лічильників та споживання електроенергії без них, а також зрив пломб енергопостачальної організації, комісією відповідача 06.06.2013 року, за наслідками розгляду акту на підставі п.2.1 п.п.2 Методики було прийняте рішення про донарахування позивачеві за період з 12.03.2013 року по 30.05.2013 року вартості необлікованої електричної енергії в обсязі 193240 кВТ/год в сумі 231958,97 грн., яке було оформлено протоколом №39 від 30.08.2012 року (а.с.11).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відповідачем у формі спірного рішення комісії про нарахування йому вартості необлікованої електроенергії в загальній сумі 231 958, 97 грн.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, встановлених у місцях, вказаних в акті про пломбування або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562.

Відповідно до абзацу 1 п.6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення, у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Отже, відмова представника споживача підписати акт засвідчується працівниками енергопостачальника, лише за умови участі цього представника при проведенні перевірки та складанні такого акту.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суди попередніх судових інстанцій, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, дійшли правильного висновку про те, що вказаний акт зазначеним вимогам не відповідає, оскільки, як правильно було встановлено судами, в ході проведеної працівниками енергопостачальної компанії перевірки на об'єкті відповідача, розташованому за адресою по вул.Бахарєва, 23 було фактично виявлено ознаки злому ТП-31 та відсутність двох приладів обліку. Тобто "пошкоджень чи зриву пломб, встановлених у місцях, вказаних в акті про пломбування або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів", передбачених п.6.40 Правил, представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії виявлено не було.

Докази, які б свідчили, що позивач пошкодив чи здійснив зрив пломб або пошкодив відбитки тавр на пломбах, здійснив пошкодження засобів обліку з метою зміни їх показників або самовільно провів демонтаж приладів обліку, в матеріалах справи відсутні.

Тому, спірний акт про порушення ПКЕЕ від 06.06.2013 року не може вважатись належним та допустимим, в розумінні ст.34 ГПК України, доказом вчинення позивачем правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

За таких обставин, спори такої категорії підлягають вирішенню в господарських судах України.

З огляду на викладене, суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо скасування оперативно-господарської санкції, застосованої в формі Протокольного рішення комісії відповідача №39 від 06.06.2013 року по акту №R004681 від 30.05.2013 року про нарахування вартості необлікованої електричної енергії в сумі 231 958, 97 грн.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення є такими, що відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Рівненської області від 31 липня 2013 року та Рпостанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій