Постанова № 35961820, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 925/776/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Вамп"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.10.2013р.у справігосподарського суду Черкаської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вамп"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Черкаська міська рада, 2) Комунальне підприємство "Черкасиводоканал", 3) Черкаський міський РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго", 4) товариство з обмеженою відповідальністю "Мікат-Нафта"проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за участю представників сторін:

позивача: Карнаушенко С.О. (представник за дов. від 11.06.2013р. №9),

відповідача: Римарчук М.В. (представник за дов. від 02.01.2013р. №01),

третьої особи 1-4: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Вамп" звернулось з уточненим позовом до ТОВ "Вест Ойл Груп" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загальною площею 5700 кв.м., яка розташована в м. Черкаси по вул. 30-річчя Перемоги, 7, шляхом демонтажу розташованих на цій земельній ділянці інженерних комунікацій, а саме водопроводу, каналізації та кабелю електромережі за рахунок відповідача.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 р. у справі №925/776/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Вамп" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушенням судом норм матеріального права, а саме ст. 99, 100, 125 ЗК України, ст. 376, 401-404 ЦК України.

У відзиві ТОВ "Вест Ойл Груп" просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.07.2004 р. на підставі рішення № 5-286 Черкаської міськради від 29.12.2003р. між Черкаською міською радою та ТОВ "Мікат-Нафта" укладено договір оренди землі, предметом якого є передача в строкове платне користування земельну ділянку по вул. 30-річчя Перемоги, 7/1, в м. Черкаси під розміщення автозаправної станції в комплексі з секцією супутніх товарів і автомийкою замкнутого циклу.

16.03.2007р. між ТОВ "Вест Ойл Груп" та ТОВ "Мікат-Нафта" укладено інвестиційний договір №122, предметом якого є діяльність по проектуванню, будівництву та веденню в експлуатацію автозаправочного комплексу (АЗС) на земельній ділянці, розташованій в м. Черкаси по вул. 30-річчя Перемоги, 7/1. Замовником проектування та будівництва АЗС виступало ТОВ "Мікат-Нафта", яке було орендарем вищевказаної земельної ділянки і реалізовувало своє право на забудову .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Черкаської міської ради 04.06.2008 р., ТОВ "Вест Ойл Груп" є власником АЗС по вул. 30-річчя Перемоги, 7/1, м. Черкаси.

Судом також встановлено, що 02.02.2005р. на підставі рішення №7-65 Черкаської міськради від 04.11.2004р. між ТОВ "Вамп" (орендар) та Черкаською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки площею 5 700 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 7 терміном на 49 років під комплекс автосервісу.

Спір між сторонами виник з тих причин, що без дозволу позивача через його земельну ділянку були прокладені підземні комунікації відповідачем, який не має права земельного сервітуту на експлуатацію ліній електропередачі та трубопроводів на цій земельній ділянці.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд попередніх інстанцій виходив з того: - що законність дій TOB "Мікат-Нафта" з проектування та будівництва на земельній ділянці по вул. 30-річчя Перемоги, 7/1 у м. Черкаси підтверджується наявними в матеріалах справи документами; - що TOB "Мікат-Нафта" набуло права користування суміжною земельною ділянкою раніше за ТОВ "Вамп"; - що будівництво АЗС та прокладення інженерних комунікацій по спірній земельній ділянці погоджено з власником цієї земельної ділянки, яким є Черкаська міська рада; - що позивач не вимагає встановлення сервітуту, а матеріали справи не містять доказів заперечення відповідача проти можливості його укладення; - що позивачем не надано доказів обізнаності TOB "Мікат-Нафта" на час проектування та будівництва АЗС з фактом перебування у користуванні TOB "Вамп" суміжної земельної ділянки.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

На думку колегії прийняті у справі рішення та постанова цим вимогам не відповідають з огляду на таке.

Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений ст.124 ЗК України, відповідно до частини першої якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст. 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Доказів наявності у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. 30-річчя Перемоги, 7 у м. Черкаси та доказів наявності згоди чи дозволу позивача на прокладення інженерних комунікацій по його земельній ділянці матеріали справи не містять.

Звідси, твердження суду попередніх інстанцій щодо законності будівництва підземних комунікацій по належній позивачу земельній ділянці тільки тому, що власником земельної ділянки є Черкаська міська рада, яка погодила прокладення інженерних комунікацій по спірній земельній ділянці, за відсутності відповідного рішення ради та договору оренди цієї земельної ділянки колегія визнає помилковим.

Помилковими в цьому контексті вважає колегія і застосування судами ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", оскільки її положення розповсюджуються на осіб, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, що не має ніякого відношення до прокладання інженерних комунікацій по земельній ділянці, яка забудовнику не належить.

Поза увагою суду 1-ї та 2-ї інстанції залишився і той факт, що прокладення інженерних комунікацій по земельній ділянці позивача здійснювалось в рамках будівництва АЗС в період після надання позивачу в оренду спірної земельної ділянки згідно договору оренди від 02.02.2005р., пунктом 8.1 якого закріплена відсутність обмежень земельної ділянки будь-якими правами інших фізичних осіб, юридичних осіб або будь-яким іншим чином, що спростовує твердження суду стосовно того, що TOB "Мікат-Нафта" набуло права користування суміжною земельною ділянкою раніше за ТОВ "Вамп".

Що ж до наявних у справі розроблених та виданих Черкаським міським РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" технічних умов та договору про приєднання АЗС ТОВ "Мікат-Нафта" до електричних мереж № 3171 від 15.03.2004р., то в силу вищенаведеного вони не є належним доказом набуття останнім права користування спірною суміжною земельною ділянкою.

При цьому твердження суду попередніх інстанцій стосовно того, що позивач не вимагав встановлення сервітуту, а матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача проти можливості його укладення, протирічать вимогам ст. 402 ЦК України, відповідно до змісту якої саме відповідач мав звертатись з вимогою про встановлення земельного сервітуту до власника (володільця) земельної ділянки, яким є позивач у справі, доказів чого матеріали справи також не містять.

За таких обставин, враховуючи, що судами не встановлено усю сукупність обставин, які мають значення для справи, не з'ясовано дійсні правовідносини сторін та не застосовано законодавство, яке регулює спірні правовідносини, всі ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. у справі №925/776/13 скасувати.

Справу направити до господарського суду Черкаської області на новий розгляд.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко