Постанова № 35961792, 11.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 5021/504/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" Тимофєєвої О.А., м. Київ на постанову від 17.09.2013 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 5021/504/12 господарського суду Сумської області

за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС", м. Сумипровизнання банкрутомліквідатор арбітражний керуючий Тимофєєва О.А.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПКОВ "Верхувен Холдінг Уден Б.В."Писаренко О.О., довір.,ТОВ "В.І. Технолоджіс"Уманець Н.О., довір.,ліквідаторарбітражний керуючий Тимофєєва О.А., посвідч.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.04.2012 року порушено провадження у справі № 5021/504/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" (далі - Боржник, Товариство) за заявою голови ліквідаційної комісії останнього - Войтовського А.Г. в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін - далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Сумської області від 03.05.2012 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено, з урахуванням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 року - арбітражного керуючого Тимофєєву О.А.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.07.2013 року (головуючий суддя - Гордієнко М.І., судді: Спиридонова Н.О., Котельницька В.Л.) відмовлено в задоволенні клопотань кредитора - приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." (далі-Компанія) про витребування доказів, про призначення судової експертизи та в задоволенні скарги Компанії на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Тимофєєвої О.А.; клопотання про стягнення з ліквідатора збитків в сумі 5 897 000 грн. 00 коп. залишено без розгляду, а клопотання ліквідатора про затвердження оплати послуг та витрат задоволено. При цьому, затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ухвалено ліквідувати підприємство Боржника, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 24.07.2013 року, задовольнити клопотання Компанії № 4 від 04.07.2013 року про витребування доказів, задовольнити скаргу з доповненнями на дії ліквідатора Тимофєєвої О.А., задовольнити клопотання про призначення судової експертизи дійсної вартості комп`ютерного програмного забезпечення "Склад" для правильного визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню з ліквідатора Тимофєєвої О.А. Крім цього заявник просив постановити нову ухвалу, якою відмовити у затвердженні звіту ліквідатора Тимофєєвої О.А., ліквідаційного балансу банкрута та клопотання ліквідатора Тимофєєвої О.А. про затвердження оплати її послуг та витрат, відклавши їх затвердження, а також передати справу до місцевого суду для призначення нового ліквідатора, виконання ліквідаційної процедури та подальшого розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року (головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Сумської області від 24.07.2013 року скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Сумської області.

Не погоджуючись з цим судовим рішеннями апеляційного суду, ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" - арбітражний керуючий Тимофєєва О.А. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року, а ухвалу господарського суду Сумської області від 24.07.2013 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права, зокрема ст.ст. 42, 43, 22, 65 ГПК України .

Заслухавши пояснення представників скаржника та кредиторів - ПКОВ "Верхувен Холдінг Уден Б.В.", ТОВ "В.І. Технолоджіс", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відхиляючи клопотання Компанії про витребування додаткових доказів стосовно майна Боржника у справі, про призначення судової експертизи та відхиляючи скаргу на дії ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Тимофєєвої О.А., місцевий суд вказав, що в цих клопотаннях та скарзі заявник послався на докази із інформацією (дані 2010 року), що вже втратила актуальність, оскільки ліквідатором до свого звіту були подані нові докази, що спростовують інформацію про обставини, наведені вказаним кредитором. Достовірність стосовно відсутності у Боржника майна та транспортних засобів підтверджується відповідними довідками та відповідями у справі, доданими до звіту, відомості про що відображені у ліквідаційному балансі. У зв'язку із цим спростовуються заперечення щодо звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також щодо невжиття ліквідатором всіх заходів та дій з пошуку та виявлення майна Товариства. Також суд вказав, що під час розгляду справи був створений комітет кредиторів, яким були вирішені питання щодо оцінки та порядку продажу виявленого майна, а відповідні звіти ліквідатора з цього приводу були затверджені на цих зборах. А тому суд дійшов висновку про проведення реалізації майна Боржника відповідно до закону та здійснення часткового погашення вимог кредиторів. Скаржник же, на думку суду, вчиняє дії щодо затягування процедури банкрутства Товариства. Поряд з цим, суд вирішив затвердити розмір витрат та оплати послуг ліквідатора у справі.

Скасовуючи вказане рішення суду, апеляційний суд зазначив, що ліквідатором неналежним чином виконувались обов'язки у даній справі з пошуку та виявлення майна Боржника, так як на момент прийняття рішення власниками про досудову ліквідацію Боржника у останнього було в наявності нежитлове приміщення орієнтовною вартістю 7 млн. грн., 22 транспортних засоби та земельна ділянка, які вибули з володіння Боржника після прийняття вказаного рішення та за 22 дні до порушення даної справи про банкрутство, а згідно наданих ліквідатором довідок за Боржником обраховується лише один транспортний засіб, у зв'язку із чим звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника не відповідають вимогам Закону про банкрутство. Що ж до поданих Компанією клопотань про витребування доказів та проведення у справі судової експертизи, апеляційний суд вказав про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Однак суд касаційної інстанції частково не погоджується із наведеними висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені із невірним застосуванням норм Закону про банкрутство, без врахування всіх встановлених місцевим судом обставин справи та з грубим порушенням норм процесуального права.

Так, як вбачається з матеріалів справи, здійснюючи розгляд апеляційної скарги Компанії, суд ухвалою від 06.09.2013 року призначив судове засідання на 17.09.2013 року о 12 год. 00 хв. (т. 6 а.с. 3-4). Копії цієї ухвали були направлені сторонам та іншим учасникам провадження у даній справі, у тому числі ліквідатору Тимофєєвій О.А. та на адресу Боржника. Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, копія вказаної ухвали була направлена ліквідатору - арбітражному керуючому Тимофєєвой О.А. за невірною адресою - 01010, м. Київ, 10, вул. І. Мазепи, оф. 2 (т. 6 а.с. 62-66), а тому повернулась без вручення адресату із відміткою - "за закінченням терміну зберігання". Вірною ж адресою вказаного арбітражного керуючого є наступна - 01010, м. Київ, 10, вул. І. Мазепи, оф. 4 (т. 6 а.с. 5, 24, 142, 144). Також касаційний суд враховує повернення без вручення адресатові згаданої ухвали від 06.09.2013 року, направленої на адресу Боржника, із відміткою - "организация выбыла" (т. 6 а.с. 58-60).

А тому, ліквідатор Боржника не знав та не міг знати про судове засідання 17.09.2013 року, коли апеляційним судом і була винесена оскаржувана постанова.

Згідно ж протоколу судового засідання від цієї дати (т. 6 а.с. 47) в судовому засіданні 17.09.2013 року жодний із представників сторін та учасників провадження у справі не з'явився.

Саме наведені обставини щодо неповідомлення (неналежного повідомлення) ліквідатора Боржника про час та місце розгляду справи в апеляційному суді стали підставою для звернення цього ліквідатора із касаційною скаргою у даній справі на оскаржувану постанову апеляційного суду та були визначені у цій скарзі у якості підстав для скасування такої постанови.

Викладене свідчить, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята, а справу розглянуто цим судом за відсутністю, зокрема ліквідатора, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду, що є порушенням норм 42, 43, 44, 47 ГПК України, ст.ст. 32, 51 Закону про банкрутство, а відповідно до норм п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування цього рішення апеляційного господарського суду.

Що ж матеріальних підстав, за яких була прийнята визначена постанова апеляційного суду, колегія суддів зазначає про таке.

Так, однією із підстав для скасування рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника стало, на думку апеляційного суду, неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень та обов'язків щодо виявлення та пошуку майна Товариства, у тому числі щодо майна, яке вибуло після прийняття засновниками рішення про припинення діяльності Товариства в досудовій процедурі ліквідації останнього та за 22 дні до порушення стосовно останнього справи про банкрутство.

Дійсно, відповідно до норм ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство на ліквідатора покладені такі повноваження, як подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

При цьому подання заяви про визнання недійсною угоди боржника, укладеної до порушення стосовно нього справи про банкрутство, не є обов'язком ліквідатора. І відповідальність за незаконність укладених угод та інших правочинів з відчуження майна боржника до порушення стосовно нього справи про банкрутство на призначеного вже в процедурі банкрутства ліквідатора не покладається. Відповідні питання мають ставитись до голови ліквідаційної комісії, який очолював та відповідав за всі дії, що були вчинені, у тому числі стосовно майна Боржника, в досудовій процедурі ліквідації Товариства, та який має нести відповідальність за незаконність вчинення згаданих вище правочинів. Аналогічний висновок був зроблений касаційним судом в постанові від 23.10.2013 року у даній справі за результатами здійснення перегляду ухвали місцевого суду від 05.06.2013 року про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі та постанови апеляційного суду від 22.08.2013 року про залишення її без змін.

Також цей висновок узгоджується і з приписами частин 1 та 6 ст. 51 Закону про банкрутство, якими визначено коло осіб, на яких покладається відповідальність за порушення вимог частини першої цієї статті (щодо недотримання вимог стосовно підстав для порушення справи про банкрутом в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство). Такими особами є власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили вказані порушення. У зв'язку із цим саме на вказаних осіб покладається солідарна відповідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів) боржника.

Як же встановили суди попередніх інстанцій, згідно довідок та інших документів (витягів тощо), наданих на запит саме ліквідатора Тимофєєвої О.А. та вже у процедурі ліквідації Товариства (після порушення справи про банкрутство та визнання Боржника банкрутом), стосовно майна, про яке згадує скаржник (нерухоме майно, земельна ділянка, 22 транспортних засобів - т. 1 а.с. 148-150, т. 2 а.с. 1-3, т. 4 а.с. 19, 83, 145, 223, т. 5 а.с. 174), були надані відомості про відсутність у Товариства такого майна вже станом на момент порушення провадження у даній справі (т. 4 а.с. 3-7, 153-170, 200-249, т. 5 а.с. 1-61).

До того ж, як вже вказував касаційний суд в згаданій постанові від 23.10.2013 року, посилання скаржника на незаконне вибуття частини майна Товариства до порушення стосовно нього справи про банкрутство суперечить доводу скаржника щодо необхідності додатково витребувати докази стосовно наявного у Товариства майна, враховуючи встановлені судами обставини щодо неодноразового направлення ліквідатором запитів з цього приводу та отримання численних відповідей, що містяться у матеріалах справи. В наданих же ліквідатором численних запитах до органів БТІ та ДАІ та відповідями цих органів на вказані запити повідомляється про відсутність нерухомого майна та щодо виявлених транспортних засобів. Позов же про дійсність укладеного Боржником з ТОВ "В.І. Технолоджіс" договору про передачу майнових прав на інтелектуальну власність розглядався в позовному провадженні та у задоволенні цього позову було відмовлено.

Саме за цих обставин касаційний суд погоджується із підставами та мотивами відхилення судами попередніх інстанцій клопотань Компанії про витребування додаткових доказів у справі та щодо проведення у справі судової економічної експертизи стосовно вартості майнових прав на створене ТОВ "В.І. Технолоджіс" програмне забезпечення "Склад".

До того ж скаржник, звертаючись із аналогічними вимогами в касаційній скарзі (про витребування додаткових доказів та проведення судової експертизи), не врахував межі повноважень касаційного суду, визначені нормами ст. 1117 ГПК України.

Поряд з викладеним, касаційний суд звертає увагу, як встановили суди попередніх інстанцій, що умови та порядок продажу виявленого ліквідатором Боржника майна Товариства розглядались та затверджувались створеним у справі комітетом кредиторів.

Також колегія суддів враховує факт визнання Боржника банкрутом постановою від 03.05.2012 року, а також передбачені нормами ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство граничні строки проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

За таких обставин слід погодитись із правомірними та обґрунтованими висновками місцевого суду щодо затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та оплати послуг та витрат ліквідатора, а також необхідність у зв'язку із цим припинити провадження у справі про банкрутство (п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство

А тому, у зв'язку із викладеним та виходячи із повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 6 ст. 1119 ГПК України та приписів п. 2 ч. 2 ст. 11110 цього ж кодексу, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як незаконна, а скасована нею ухвала місцевого суду - залишенню в силі, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 31, 17, 22, 25, 32, 40, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 42, 43, 44, 47, 35, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" Тимофєєвої О.А. задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. у справі № 5021/504/12 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Сумської області від 24.07.2013 р. у справі № 5021/504/12 залишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 12.12.2013 року.