Ухвала суду № 35961789, 12.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 грудня 2013 року Справа № 906/249/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу кооперативно-державного поліського науково-виробничого селекційного центру по м'ясному скотарству "Росія", с. Велика Рача Житомирської області на рішення від 25.06.2013 господарського суду Житомирської області на постановувід 21.10.2013 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 906/249/13-г господарського суду Житомирської області за позовомкооперативно-державного поліського науково-виробничого селекційного центру по м'ясному скотарству "Росія", с. Велика Рача Житомирської області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Рачанське", с. Велика Рача Житомирської області третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Селекційний центр "Україна", с. Велика Рача Житомирської областіпроповернення майна із чужого незаконного користування ВСТАНОВИВ:

Подана 11.11.2013 кооперативно-державним подільським науково-виробничим селекційним центром по м'ясному скотарству "Росія" (далі - позивач) касаційна скарга на рішення господарського суду Житомирської області від 25.06.2013 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 у справі № 906/249/13-г не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається, предметом судового розгляду у даній справі є позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу рухоме та нерухоме майно - комплекс по переробці сільськогосподарської продукції та 77 одиниць сільськогосподарської техніки. Отже, даний спір за своєю суттю є спором про витребування конкретного майна з чужого незаконного володіння.

Слід зазначити, що судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК України обов'язок щодо визначення вартості майна, яке є предметом спору, покладається на позивача.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат

Пунктом 5 частини 2 статті 4 вказаного Закону встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою, позивач за квитанцією від 11.11.2013 № 232/268 сплатив судовий збір лише в сумі 802, 90 грн., тобто у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством (за ставкою, встановленою для позову немайнового характеру).

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Отже, в касаційній скарзі має викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

У порушення вимог ст. 111 ГПК України, позивач у касаційній скарзі не зазначає ні суті порушення, ні порушених чи неправильно застосованих, на його думку, норм матеріального або процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Цитування в тексті касаційної скарги змісту постанови пленуму Вищого господарського суду України не визнається касаційною інстанцією як виконання вимог ст. 111 ГПК України щодо необхідності зазначити суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вказане є самостійною підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, після усунення зазначених недоліків позивач не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку з клопотанням про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, заявленим у порядку ст. 53 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 53, 54, 55, 86, 111, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу кооперативно-державного поліського науково-виробничого селекційного центру по м'ясному скотарству "Росія" на рішення господарського суду Житомирської області від 25.06.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 у справі № 906/249/13-г повернути її заявнику.

2. Повернути кооперативно-державному поліському науково-виробничому селекційному центру по м'ясному скотарству "Росія" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп., сплачений квитанцією від 11.11.2013 № 232/268.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич