Постанова № 35961764, 11.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 5021/1129/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Київтрансгаз" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. у справі господарського суду№5021/1129/12 Сумської області за позовомдочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" доКосівщинської сільської ради третя особаУправління Держземагенства у Сумському районі Сумської області про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - зобов'язання вчинити певні дії пр. Ганченко М.О. - дов. №169861 від 29.08.13р. не з'явився не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до Косівщинської сільської ради про зобов'язання Косівщинської сільської ради демонтувати огорожу цвинтаря, яка знаходиться в охоронній зоні газорозподільної станції с. Косівщина на земельній ділянці (згідно зі схемою), що перебуває у користуванні Косівщинської сільської ради і знаходиться в с. Косівщина Сумського району Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.02.2013р. (судді Зайцева І.В., Левченко П.І., Резніченко О.Ю.) позовні вимоги задоволено, зобов'язано Косівщинську сільську раду демонтувати огорожу цвинтаря, яка знаходиться в охоронній зоні газорозподільної станції с. Косівщина на земельній ділянці (згідно зі схемою), що перебуває у користуванні Косівщинської сільської ради і знаходиться в с. Косівщина Сумського району Сумської області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Косівщинська сільська рада звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. (судді Пелипенко Н.М., Камишева Л.М., Тихий П.В.), рішення господарського суду Сумської області від 20.02.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, публічне акціонерне товариство "Київтрансгаз" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. скасувати, а рішення господарського суду Сумської області від 20.02.2013р. залишити в силі.

Косівщинська сільська рада Сумського району Сумської області направила до Вищого господарського суду України клопотання про розгляд касаційної скарги без представника сільської ради.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами встановлено, що у 1994 році через дорогу від кладовища сел. Косівщина існувала газорозподільча станція, поряд з якою у грудні 2002 року було введено в експлуатацію нову газорозподільну станцію с. Косівщина.

Рішенням сесії Косівщинської сільської ради від 19.04.2007р. було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу під вказану газорозподільну станцію.

Крім того, рішенням від 23.04.2009р. Косівщинською сільською радою надано дозвіл позивачу на постійне користування земельною ділянкою під газорозподільну станцію.

04.03.2010р. було видано Державний акт Серії ЯЯ №288962 ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3000 га.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нова газорозподільна станція с. Косівщина, знаходиться на балансі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" та згідно з поясненнями Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" вказана станція відноситься до І класу, і відповідно до п.4 п.2 ст.11 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" встановлено охоронну зону в 150 м від огорожі.

Статтею 9 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що місцеві органи виконавчої влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень погоджують розміщення споруд та інших об'єктів трубопровідного транспорту на землях, наданих у користування підприємствам трубопровідного транспорту згідно із земельним кодексом України

Відповідно до п.3 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002р. до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту входять, зокрема, газорозподільні станції.

Згідно із п.4 вказаних правил для охорони об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, зважаючи на їх стратегічне значення та потенційну небезпеку, здійснюються, зокрема, такі заходи: установлення охоронних зон для діючих та тимчасово законсервованих об'єктів; організація охорони об'єктів, установлення обмежень на розміщення в охоронних зонах будівель, споруд, комунікацій і на провадження господарської діяльності у цих зонах.

Відповідно до п.п.11, 12 зазначених Правил на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється, зокрема, будувати огорожі для відокремлення приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів, виноградників тощо, а будівельні, ремонтні, земляні та поглиблюючи роботи здійснюються за згодою підприємств трубопровідного транспорту.

Розглядаючи справу по суті, апеляційний суд виходив з того, що Косівщинська рада народних депутатів Сумського району Сумської області рішенням вісімнадцятої сесії двадцять першого скликання від 01.04.1994 року "Про виділення земельної ділянки для розширення кладовища в с. Косівщина " виділила земельну ділянку в розмірі 12 га для розширення кладовища в с. Косівщина у зв'язку із різким розширенням меж села і зростанням числа мешканців за рахунок земель сільськогосподарського призначення. На цей період через дорогу від сільського кладовища вже існувала газорозподільна станція, що підтверджується проектом відведення земельної ділянки та планом.

З акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту в с.Косівщина від 19.12.2002р. вбачається, що до приймання пред'явлено об'єкт " Реконструкція АГРС в с. Косівщина".

В акті вибору земельної ділянки під будівництво АГРС та комунікацій до неї в с. Косівщина Сумського району Сумської області, з врахуванням корегування, визначено, що існуюча ГРС-3 по продуктивності не може забезпечити споживачів газом, крім того відстань від існуючої ГРС до житлових будинків села не відповідає вимогам БНіП 2.05.06-85. Виходячи із неможливості в подальшому експлуатувати існуючу ГРС, комісія прийшла до висновку, що майданчик розмірами 27х32 м під будівництво нової АГРС потрібно розмістити на вільних присадибних землях с. Косівщина на відстані 150 метрів від існуючих житлових будинків і на відстані 50 метрів від польової дороги. До АГРС необхідно прокласти дорогу довжиною 160 метрів

Таким чином будівництво нової станції було зміщено в бік дороги та здійснено на відстані 100 метрів від вже існуючого цвинтаря, що підтверджено актом від 08.09.2011р.

При цьому, на момент введення в експлуатацію газорозподільчої станції в межах її охоронної зони вже існували поховання в рамках розширеного кладовища на підставі вищевказаного рішення сільради та продовжували проводитись нові поховання, а також існував декоративний дерев'яний паркан, який згодом прийшов у непридатний стан.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області шостого скликання №20 від 15.03.2011р. "Про впорядкування та належний санітарний стан населених пунктів сільської ради" було вирішено покласти та розподілити обов'язки серед зазначених у рішенні відповідальних осіб стосовно благоустрою території сільської ради.

Так, відповідно до додатку 1 до вказаного рішення на сільського голову, виконком сільської ради та депутатів було покладено обов'язок щодо здійснення заходів із благоустрою кладовища с. Косівщина, які згідно з додатком 2 до зазначеного рішення полягають в організації та проведенні толоки, очищенні кладовища від сміття, організації його вивезення, завезенні піску та відновленні огорожі.

На виконання вказаного рішення серед заходів із благоустрою кладовища за кошти мешканців с. Косівщина на місці ветхого старого паркану було побудовано новий бетонний декоративний паркан висотою 1 м протяжністю 142 м, який позначає межу між кладовищем та автомобільною дорогою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в акті від 08.09.2011р., складеному комісією в складі: головного фахівця відділу державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки управління МНС України в Сумській області, головного державного газотехнічного інспектора Держгірпромнагляду по Сумській області, заступника голови комісії з питань ТЕБ та НС Сумського району та представників позивача, зазначено про те, що відповідачем порушено охоронну зону газорозподільної станції с. Косівщина в Сумському районі Сумської області та встановлено паркан.

Відповідач звернувся до позивача з відповідним листом від 17.11.2011р., в якому зазначив, що в проекті відведення земельної ділянки Косівщинської сільської ради для кладовища, розробленого Сумським філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1994 році та у відповідності до ст.ст.7, 9 Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів", будь-які обмеження не відображені і сільську раду про це ніхто не повідомляв, у зв'язку з чим просив відповідно до ст.19 вказаного Закону погодити встановлення декоративного паркану вздовж сільського цвинтаря висотою 1 м та довжиною 142 м і відповідно до п.4 ч.1 ст.1 та ч.1 ст.2, ст.13 зазначеного Закону, просив позивача змінити розмір охоронної зони до меж кладовища.

Проте 25.11.2011р. позивач повідомив відповідача про неможливість такого погодження.

При цьому, на момент прийняття в експлуатацію газорозподільчої станції с. Косівщина у 2002 році, на території, яка входить в охоронну зону цієї станції, вже існували поховання в рамках розширеного на підставі цього рішення кладовища та декоративний дерев'яний паркан, на місті якого відповідно до рішення Виконавчого комітету Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області шостого скликання №20 від 15.03.2011 року "Про впорядкування та належний санітарний стан населених пунктів сільської ради" було побудовано новий бетонний декоративний паркан висотою 1 м протяжністю 142 м., який позначає межу між територією поховань та дорогою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний паркан за своєю характеристикою має суто декоративне призначення, оскільки має висоту лише 1 метр і побудований для позначення межі кладовища та його зовнішнього облагороджування та не створює перешкод для потрапляння до цього кладовища, оскільки цей паркан переривається з обох боків, тобто не є замкнутим та не несе відокремлювальної та обмежувальної функцій.

Згідно із ст.9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" від 17.02.2011р. охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектах землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних картах і атласах стану земель та їх використання, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах.

Охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об'єкта магістрального трубопроводу.

Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.

Отже, відведення земельної ділянки під газорозподільні станції супроводжується здійсненням підприємствами магістральних трубопроводів заходів, спрямованих на дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, що, зокрема, передбачає усунення усіх факторів, які б могли призвести до порушення таких обмежень.

Однак, апеляційним судом встановлено, що при відведенні земельної ділянки для розміщення газорозподільної станції с. Косівщина в Сумському районі Сумської області, позивачем не враховано наявність чинного та обов'язкового до виконання рішення вісімнадцятої сесії двадцять першого скликання Косівщинської ради народних депутатів Сумського району Сумської області від 01.04.1994р. "Про виділення земельної ділянки для розширення кладовища в с. Косівщина ", яке передбачало розширення кладовища.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" в умовах існуючої на момент набрання чинності цим Законом забудови розміри охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, а також розміри внутрішніх зон безпеки таких охоронних зон можуть зменшуватися з урахуванням фактичного стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу. Зменшення розмірів охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, а також розмірів внутрішніх зон безпеки охоронних зон здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади за погодженням з підприємством магістрального трубопровідного транспорту за клопотанням власника будівлі або споруди, земельної ділянки, розташованих у межах відповідної охоронної зони, та на підставі експертного висновку, наданого спеціалізованою експертною організацією щодо стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу. Клопотання про зменшення зазначених зон може бути подано також підприємством магістральних трубопроводів. Встановлення нового розміру охоронної зони зазначається в документації із землеустрою.

При цьому, відповідач звертався до позивача з відповідним листом від 17.11.2011 р.

Однак, позивачем жодних заходів щодо врегулювання цієї обставини вчинено не було.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, невірно застосував норми матеріального права, а тому скасував рішення та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Київтрансгаз" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київтрансгаз" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. у справі №5021/1129/12 господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова