Рішення № 3596015, 27.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/173

27.04.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

про стягнення 10 878,34 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

За участю представників сторін:

від позивача – Колойгода О.В., представник за дов. №2 від 12.01.2009;

від відповідача – не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення в порядку регресу з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі –Відповідач) страхового відшкодування в сумі 10 878,34 грн., в т.ч. 9954,35 грн. страхове відшкодування, 431,99 грн. пені, 54,00 грн. 3% річних, 438 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування автотранспортних засобів, цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, водія та пасажирів від нещасного випадку №КИ-06-1/08-116 від 07.02.2008 (далі –Договір), внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) виплачено страхове відшкодування Страхувальнику –Конончук І.О. пошкодженого автомобіля марки «Mersedes Benz»C240, державний номерний знак АА 2299 ЕС (далі –«Мерседес»), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки ТЗ КІА, д.н.з. АА 0834 НА (далі –КІА), яким скоєно ДТП, була застрахована Відповідачем, а тому останній зобов’язаний виплатити Позивачу заявлену до стягнення суму.

21.04.2009 до загального відділу суду надійшла заява від Позивача про зменшення та уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої останній просив стягнути з Відповідача 556,35 пені, 69,54 грн. 3% річних, 540,47 грн. інфляційних витрат, в зв’язку з тим, що 31.03.2009 Відповідачем було погашено основну частину заборгованості в розмірі 9954,35 грн.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки 03.03.2009 ним було отримано від Позивача відповідь на запит Відповідача щодо надання додаткових документів, після чого, у передбачені ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі –Закон) було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 9504,35 грн. (10014,5-510 (франшиза), а також відшкодовано вартість проведеного автотоварознавчого дослідження в сумі 450,00 грн.

Враховуючи той факт, що Позивач звернувся до Відповідача з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування пізніше ніж через 3 місяців, строки виплати страхового відшкодування порушено не було, а відтак, на думку Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань задоволенню не підлягають.

На призначене судове засідання повноважний представник Відповідача не з’явився, проте, 27.04.2009 до загального відділу суду надійшов відзив від останнього на позовну заяву за вих. 13047-09У від 24.04.2009 та заява про розгляд справи без його участі.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки ВДАІ Голосівїського району ГУ МВС України в м. Києві від 15.09.2008, 30.08.2008 о 13 год. 05 хв. м. Києві на вул. Ізюмській мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участю автомобіля КІА, який знаходився під керуванням Савченка А.О. та автомобіля Мерседес Бенц, яким керувала Конончук І.О.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля КІА Савченком А.О. вимог п. 11.4 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.09.2008, справа № 3-35985/08.

Загальний розмір матеріального збитку, заподіяного володільцю автомобіля «Мерседес Бенц», відповідно до звіту №1432 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу становить 10 014,35 грню

Пошкоджений автомобіль «Мерседес Бенц»був застрахований Позивачем на підставі Договору.

Відповідно до п.1 Договору за цим Страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику та/або Вигодонабувачу, а Страхувальник зобов’язується сплатити страховий платіж у визначені Договором строки та виконувати інші умови даного Договору. Цей Договір укладений на підставі Закону України «Про страхування»від 04.10.2001, ліценції серія АА №239396 від 31.01.2002 виданої Міністерством фінансів України, Правил добровільного страхування автотранспортних засобів №06-1 (нова редакція), Правил страхування заставленого майна №20-5/1 в редакції від 28.01.2002, Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів №011-1 в редакції від 14.02.2000, Правил добровільного страхування від нещасних випадків №02-1 із змінами і доповненнями.

На виконання вищевказаного Договору, за страховим актом №КИ-06-1/08-116/1-232 від 14.10.2008 Позивачем було виплачено страхове відшкодування за завдану автомобілю «Мерседес Бенц»матеріальну шкоду в сумі 10 014,35 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером від 14.10.2008.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 1 статті 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, розмір страхового відшкодування належного до сплати Відповідачем Позивачу становив 9 954,35 грн. (10 464,35 грн. –510 грн.).

Позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, зменшив позовні вимоги, в зв’язку з сплатою Відповідачем суми страхового відшкодування 9954,35 грн. та просив суд стягнути з Відповідача 556,35 пені, 69,54 грн. 3% річних, 540,47 грн. інфляційних витрат.

Враховуючи той факт, що Позивач зменшив позовні вимоги, та дані зменшення прийняте судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

25.11.2008 Позивач звернувся до Відповідача з заявою за вих. №66/08-3 та просив у строк, до 25.12.2008 відшкодувати заподіяну шкоду в сумі 9954,35 грн. шляхом перерахуванням зазначеної суми на його поточний рахунок.

Дана заява була отримана Відповідачем 04.12.2008, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідь на заяву Позивача, Відповідач листом за №206-09У від 27.01.2009 та просив додатково надати: оригінал постанови суду №3-35985/08 від 02.09.2008 Голосіївського районного суду м. Києва завірену належним чином, кольорові фото у роздрукованому вигляді або на диску.

На прохання Позивач, листом від 19.03.2009 направив на адресу Відповідача витребувані документи, разом з тим, зазначив, що пакет документів, завірений в установленому порядку, як того вимагає ст. 35.2 Закону вже надсилався на адресу Відповідача.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 статті 37 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

У відповідності до п. 2 ст. 37 Закону Передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи викладені обставини, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 556,35 грн. пені визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Розрахунок пені здійснений Позивачем відповідає нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком Позивача в сумі 69,54 грн. 3% річних, 540,47 грн. інфляційних витрат.

Зокрема, розрахунок інфляційних втрат здійснено судом з урахуванням рекомендацій викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції у розгляді судових справ».

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, п/р 26503073654301 в ТОВ «Фінанси та Кредит»ЦРУ, МФО 300937, ідентифікаційний код 20474912, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5Б, п/р №2650000017163 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, ідентифікаційний код 30729278) 556 (п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 35 коп. пені, 69 (шістдесят дев’ять) грн. 54 коп. 3% річних, 540 (п’ятсот сорок) грн. 47 коп. інфляційних витрат, а також 108 (сто вісім) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя

Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 06.05.2009