Рішення № 3596011, 14.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/170

14.04.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн ГІК»

про

стягнення 50 972, 99 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Ляпін Д.В. –представник за довіреністю б/н від 13.01.2009 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн ГІК»про стягнення заборгованості у розмірі 33 914, 29 грн., індексу інфляції у сумі 15 205, 03 грн. та 3% річних у розмірі 1 853, 67 грн. за договором № 7-02/07 від 07.02.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.03.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 року розгляд справи було відкладено до 14.04.2009 року у зв’язку із неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів.

Позивач у судове засідання 14.04.2009 року з’явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов’язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

Представник відповідача у судове засідання 14.04.2009 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

07.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн ГІК»(надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Т»(надалі - підрядник) був укладений договір № 7-02/07 (надалі - Договір), за яким замовник доручає, а підрядник виконує роботи з риття котловану і вивозу ґрунту власним транспортом на об’єкті за адресою: м. Київ, вул. Дехтяренко, 22.

Згідно із п. 3.1 Договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від вартості вивезеного грунту.

На виконання умов Договору відповідач перерахував позивачу аванс на суму 15 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.7 Договору роботи вважаються виконаними після підписання сторонами актів виконаних робіт.

Позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 179 224, 80 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2007 року від 28.02.2007 року та квітень 2007 року від 28.04.2008 року, а також довідками про вартість виконаних робіт за лютий та квітень 2007 року, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється відповідно до актів виконаних робіт протягом трьох банківських днів після їх підписання.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи на суму 74 185, 18 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.03.2007 року. Крім того, сторонами було проведено залік взаємної заборгованості згідно акту № АВ-0000023 від 312.03.2007 року на суму 24 670, 35 грн., акту № АВ-0000032 від 28.04.2007 року на суму 9 350, 35 грн. та акту № АВ-0025 від 30.09.2007 року на суму 22 104, 63 грн.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 914, 29 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті визнаний відповідачем згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 07.05.2008 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 33 914, 29 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 1 853, 67 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 15 205, 03 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних становить:

33 914, 29 грн. (заборгованість) * 3% * 665 (з 07.05.2007 року по 02.03.2009 року) / 365 = 1 853, 67 грн.

Отже, розмір 3% річних становить 1 853, 67 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

33 914, 29 грн. (заборгованість) * 144, 83 % (зведений індекс за період з травня 2007 року по січень 2009 року) –33 914, 29 грн. = 15 205, 03 грн.

Таким чином, сума індексу інфляції становить 15 205, 03 грн. та підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, 80 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн ГІК»(04074, м. Київ, вул. Резервна, 8; код ЄДРПОУ 21496577), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Т»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 23; код ЄДРПОУ 32524519) заборгованість у розмірі 33 914 (тридцять три тисячі дев’ятсот чотирнадцять) грн. 29 коп., 3% річних у сумі 1 853 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят три) грн.. 67 коп., індекс інфляції у розмірі 15 205 (п'ятнадцять тисяч двісті п’ять) грн.. 03 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 491 (чотириста дев’яносто одна) грн. 19 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.