Рішення № 3595915, 12.05.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 травня 2009 р. Справа 11/70-09

за позовом дочірньої компанії «Укртрансгаз»в особі Бердичівського лінійного

виробничого управління магістральних газопроводів, м. Бердичів

Житомирської області

до відкритого акціонерного товариства завод «Керамзит», м. Вінниця

про стягнення 19 831 грн. 17 коп..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:

від позивача - В. Дзюбенко за довіреністю;

від відповідача - не з‘явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства завод «Керамзит»заборгованості за договором з транспортування природного газу магістральними газопроводами в загальному розмірі 19 831,17 грн., з яких: 16 246,01 грн. – основний борг, 1159,65 грн. –інфляційні нарахування, 2176,93 грн. –пеня та 248,58 грн. –3% річних.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору з транспортування природного газу магістральними газопроводами № ПР/2007-Т/1.0286 від 11.01.2007р. відповідачу за період з лютого по грудень 2008 року надано послуги з транспортування 3793239 м куб природного газу вартість яких склала 155 773,03 грн.. Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплату вартості послуг Споживач проводить до 20 числа місяця наступного за звітним. Проте відповідач порушив взяті на себе зобов‘язання та розрахувався за отримання послуги частково, в сумі 139 527,02 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 16246,01 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 16.03.2009р. та 14.04.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору та доказів його виконання не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 94336 та клопотання ВАТ завод «Керамзит»про ознайомлення з матеріалами справи.

Враховуючи, що судом було вжито всіх заходів для реалізації відповідачем права на захист своїх прав та інтересів, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

11 січня 2007 року між дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (позивач) та відкритим акціонерним товариством завод «Керамзит»(відповідач) укладено договір за № ПР/2007-т/1.0286 з транспортування природного газу магістральними газопроводами за умовами якого позивач зобов‘язався забезпечити транспортування природного газу, переданого Постачальником, в загальному потоці до мережі ВАТ «Вінницягаз»для подальшої передачі відповідачу, в межах обсягів, погоджених у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 8.2 договору договір продовжено на 2008 рік.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 979 від 19.07.2007р. «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу»встановлена вартість транспортування природного газу яка склала 48,36 грн. за тис.м.куб. З 01.09.2008р. відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07.08.2008р. «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу»вартість транспортування природного газу складає 30,60 за тис.м.куб.

Як зазначено вище ВАТ «Вінницягаз»здійснює транспортування природного газу мережами низького тиску безпосередньо до споживача –ВАТ завод «Керамзит»і веде облік спожитого газу.

Згідно реєстру спожитого газу та актів приймання-передачі послуг за транспортування газу № 332 від 29.02.2008р., № УГГ-004345 від 31.03.2008р., № 332 від 30.04.2008р., № 332 від 30.05.2008р., № 332 від 27.06.2008р., № 332 від 31.07.2008р., № 332 від 29.08.2008р., № УГГ-008376 від 30.09.2008р., № 332 від 31.10.2008р., № 332 від 28.11.2008р., № 332 від 30.12.2008р. за період з лютого по грудень 2008 року відповідачу надано послуги з транспортування 3793239 м куб природного газу вартість яких склала 155 773,03 грн..

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку (а.с. 42-64), відповідачем проведено часткові розрахунки за отримання послуги в сумі 139527,02 грн. Таким чином, неоплаченим залишились послуги на суму 16246,01 грн., що підтверджується також обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 05.11.2008р..

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 16246,01 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з п. 5.5 договору при несвоєчасній оплаті послуг з транспортування газу у строки, зазначені в п. 4.1 даного договору, відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з розрахунку , позивач просить стягнути пеню в розмірі 2176,93 грн., за період з 21.04.2008р. по 09.02.2009р. виходячи з приписів ЦК України.

Суд не може погодитись з твердженням позивача щодо нарахування пені за нормами ЦК України, оскільки між сторонами договору виникли господарські правовідносини і до них слід застосовувати норми ГК України, як спеціального закону, який регулює господарські відносини.

Так, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачений спеціальний строк позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, ч.6 ст.232 ГК України, передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ст. 258 ЦК України в 1 рік.

Беручи до уваги вищевикладене, період нарахування пені обмежений ч.6 ст.232 ГК України та становить з 21.04.2008р. 21.10.2008р., розмір якої складає 1432,47 грн..

Наведене свідчить, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені і як наслідок її розмір, а тому в позові в частині стягнення 714,46 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано 1159,65 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір трьох процентів річних за договором № ПР/2007-Т/1.0286 від 11.01.2007р. за період з 21.04.2008р. по 09.02.2009р. становить 248,58 грн..

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства завод «Керамзит»(21022, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 28, код 05513419) на користь дочірньої компанії «Укртрансгаз»в особі Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (13307, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Білопільська, 100, код 20403361) 16246 (шістнадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 01 коп. –боргу; 1159 (одну тисячу сто п‘ятдесят дев‘ять) грн. 65 коп. –інфляційних нарахувань; 248 (двісті сорок вісім) грн. 58 коп. –3% річних; 1432 (одну тисячу чотириста тридцять дві) грн. 47 коп. –пені; 190 (сто дев‘яносто) грн. 87 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита; 113 (сто тринадцять) грн. 57 коп. –відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення 714,46 грн. пені відмовити.

4 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5 Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 14.05.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 –позивачу –(13307, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Білопільська, 100)

3 –відповідачу –(21022, м. Вінниця, вул. Айвазовського, )