Постанова № 35959098, 03.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 р. Справа №801/10064/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Базового відділення Кримської республіканської дирекції ПАО «Райффайзен Банк Аваль»

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим із вимогами про зобов'язання відповідача зняти арешт з розрахункового рахунку НОМЕР_1 у КРД ПАО «Райффайзен Банк Аваль». Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчі провадження у відношення позивача завершені, списані в архів та зніщені, однак, р/р НОМЕР_1 позивача знаходиться під арештом, що перешкоджає йому закрити вказаний розрахунковий рахунок.

У судове засідання представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не з'явились, повідомлені належним чином та завчасно про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили.

Враховуючі, що наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивача фактично не втратив наміру вирішення позовних вимог, приймаючі до уваги, що в матеріалах справи є заперечення відповідача, пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторін.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як свідчать матеріали справи, у 2007 році на примусовому виконанні у Державній виконавчій службі в м. Джанкой та Джанкойському районі у відношенні ОСОБА_1 знаходилось зведене виконавче провадження про стягнення з боржника на користь держави заборгованості на загальну суму 86,10 гривень.

Позивач у травні 2013 року звернувся до Базового відділення Кримської республіканської дирекції ПАО «Райффайзен Банк Аваль» з питання щодо закриття розрахункового рахунку НОМЕР_1, де йому стало відомо про знаходження вказаного рахунку під арештом згідно з постановою Державної виконавчої службі в м. Джанкой та Джанкойському районі.

ОСОБА_1 23.05.2013 року звернувся до відповідача з заявою про зняття арешту, в задоволенні якої листом 19.06.2013 року було відмовлено у зв'язку із знищенням виконавчого провадження та, як наслідок, відсутністю відомостей про наявність чи відсутність арешту накладеного на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 відкритий у Базовому відділенні Кримської республіканської дирекції ПАО «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до матеріалів справи, вказане виконавче провадження закрито на підставі п.5 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції 1999 року), яка закріплювала підстави повернення виконавчого документу стягувачеві у разі, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місце проживання боржника - фізичної особи, а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника, та знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та має право здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені наслідки завершення виконавчого провадження, де зазначено, що у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно. Аналогічні положення містились у Законі України "Про виконавче провадження", що діяв на час закінчення виконавчого провадження про стягнення з позивача до державного бюджету 86,10 гривень.

Таким чином, суд звертає увагу, що після закінчення виконавчого провадження, в межах якого постановою державного виконавця Державної виконавчої службі в м. Джанкой та Джанкойському районі від 06.04.2007 року накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1, що знаходяться на р/р НОМЕР_1 в Кримській республіканській дирекції АППБ «Аваль», МФО 324021, до повного погашення заборгованості в сумі 86,10 гривень, державний виконавець у порядку положень Закону України "Про виконавче провадження" повинен був зняти арешт з грошових коштів позивача, що знаходились на р/р НОМЕР_1.

Приймаючі до уваги, що наявні у справі документи, свідчать, що після закінчення виконавчого провадження не було прийнято мір по скасуванню арешту, накладеного на грошові кошти боржника під час виконавчого провадження, в межах якого була прийнята постанова від 06.04.2007 року про накладення арешту на грошові кошти, які належить боржнику - ОСОБА_1, та при цьому, суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, а відповідачем не надано суду доказів в підтвердження правомірності існування арешту грошових коштів, що належать ОСОБА_1 та знаходяться на р/р НОМЕР_1 в Базовому відділенні Кримської республіканської дирекції ПАО «Райффайзен Банк Аваль» на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 06.04.2007 року прийнято у межах виконавчого провадження, яке було закрите повним його виконанням, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючі, що позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача зняти арешт з розрахункового рахунку НОМЕР_1 у Кримській республіканській дирекції ПАО «Райффайзен Банк Аваль», суд вважає необхідним зазначити, що дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження державної виконавчої служби у вирішенні питання про зняття арешту, що накладений даним органом. Суд не може підміняти державний орган, який прийняв рішення, що оскаржується, приймати замість рішення, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Але, приймаючи до уваги, що відсутність правомірного обґрунтування підстав для наявності арешту, накладеного на грошові кошти боржника, постановою Державної виконавчої службі в м. Джанкой та Джанкойському районі від 06.04.2007 року, з урахуванням закінчення виконавчого провадження під час виконання якого був накладений арешт, та він є припиненим відповідно до положень ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження", тому належним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування постанови Державній виконавчої службі в м. Джанкой та Джанкойському районі від 06.04.2007 року про накладення арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_1, що знаходяться на р/р НОМЕР_1 в Кримській республіканській дирекції АППБ «Аваль», МФО 324021, до повного погашення заборгованості в сумі 86,10 гривень.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, скасувавши постанову Державної виконавчої службі в м. Джанкой та Джанкойському районі від 06.04.2007 року про накладення арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_1, що знаходяться на р/р НОМЕР_1 в Кримській республіканській дирекції АППБ «Аваль», МФО 324021, до повного погашення заборгованості в сумі 86,10 гривень, суд має можливість вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав та інтересів позивача.

У судовому засіданні 03 грудня 2013 року судом оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 06 грудня 2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративній позов задовольнити.

2. Скасувати постанову Державної виконавчої службі в м. Джанкой та Джанкойському районі від 06.04.2007 року про накладення арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_1, що знаходяться на р/р НОМЕР_1 в Кримській республіканській дирекції АППБ «Аваль», МФО 324021, до повного погашення заборгованості в сумі 86,10 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.