Постанова № 35958894, 04.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. Справа№ 910/16058/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Буравльова С.І.

Дідиченко М.А.

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2013,

у справі № 910/16058/13 (суддя Бондарчук В.В.),

за позовом Приватного акціонерного товариства "Аеробуд",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія",

про стягнення 13 500,62 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міcта Києва від 26.09.2013, повний текст якого складено 30.09.2013, позов Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" задоволено, а саме, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" 12 798,96 грн. - основного боргу, 1701,66 грн. - 3% річних та 1 720,50 грн. - судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору № 215041 від 15.04.2011, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України щодо своєчасної оплати заборгованості за вказаним договором в розмірі 12 798,96 грн. Також, за прострочення відповідачем перед позивачем оплати по договору № 215041 від 15.04.2011, судом було стягнуто 701,66 грн. 3% річних з посиланням на приписи ст.. 625 Цивільного кодексу України.

18.10.2013 (згідно штемпеля Господарського суду міста Києва) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія", не погодившись з прийнятим рішенням, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2013 у справі № 910/16058/13 - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються доводами щодо порушення місцевим господарським судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, неповному з`ясуванню обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків господарського суду дійсним обставинам, зокрема, щодо визначення правової природи договору №215041 від 15.04.2011 та щодо доказів виконання позивачем умов договору №215041 від 15.04.2011, зокрема, щодо передачі виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Позивачем в порядку ст. 96 Господарського процесуального кодексу України до канцелярії суду подано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія», в якому позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2013 у справі № 910/16058/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія» по справі №910/16058/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 для розгляду апеляційної скарги у справі №910/16058/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Буравльов С.І., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 скаржнику відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/16058/13 від 26.09.2013, прийнято до провадження апеляційну скаргу, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013, в зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, розгляд апеляційної скарги у справі №910/16058/13 відкладлено на 04.12.2013.

Відповідач (апелянт) в судове засідання своїх представників не направив, причин неявки суд не повідомив, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Позивач в судове засідання своїх представників не направив, однак, через канцелярію Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуального строку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, встановленого статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

15.04.2011 між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія», як замовником, та позивачем Приватним акціонерним товариством «Аеробуд», як підрядником, укладено договір підряду №215041 на виконання проектних робіт, відповідно до п. 1.1 якого відповідач поручає, а позивач приймає на себе зобов'язання виконати роботи по розробці проектної документації стадії «РД», розділ «Електропостачання» об'єкту відповідача «Кафе-бар №4 «Навколо світу», що розташоване в терміналі «В» ДП МА «Бориспіль».

Відповідно до п. 1.5 договору результатом виконаних робіт за договором є створення проектної документації стадії «РД» по електропостачанню об'єкту відповідача «Кафе-бар №4 «Навколо світу», що розташоване в терміналі «В» ДП МА «Бориспіль».

Ціна договору складає загальна вартість робіт, які належить виконати позивачу за договором. Загальна вартість робіт за договором затверджена сторонами в кошторисі №1 (додаток №1), який є невід`ємною частиною даного договору та становить разом з ПДВ - 12 798,97 грн. (п.2.1). Відповідач проводить оплату виконаних робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 2.4).

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що позивач приступає до виконання робіт, що є предметом договору протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання від відповідача вихідних даних. Загальний строк виконання робіт за договором становить 60 (шістдесят) календарних днів. Приймання-передача виконаних робіт за цим договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів виконаних робіт (п. 4.1). По завершенню виконаних робіт підрядник надає замовнику на затвердження акт виконаних робіт в 2 (двох) примірниках та комплект проектної документації (п.4.2). замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня одержання акту виконаних робіт і проектної документації, направити підряднику підписаний акт виконаних робіт (п.4.3).

Згідно з п. 1.8 договору право власності на проектну документацію за цим договором переходить від підрядника до замовника в момент підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (актів виконаних робіт) на умовах договору.

Відповідно до п. 8.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.

Відповідно до акту прийомки виконаних проектно-вишукувальних робіт за травень 2011, підписаного представниками позивача та відповідача 31.05.2011 без будь-яких зауважень та заперечень, та скріпленого печатками сторін, вартість виконаних позивачем за договором робіт становить 12 798,96 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначав, що відповідач неналежним чином виконав умови договору підряду №215041 на виконання проектних робіт від 15.04.2011 в частині здійснення оплати послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 12 798,96 грн., яку позивач просив стягнути у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Київський апеляційний господарський суд, проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за своїми правовими ознаками укладений між сторонами договір є договором підряду.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначені відповідним договором.

За умовами укладеного між сторонами договору № 215041 від 15.04.2011 відповідач зобов'язаний здійснити оплату виконаних позивачем робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Умовами договору № 215041 від 15.04.2011 сторони погодили, що приймання-передача виконаних робіт за цим договором оформлюється сторонами шляхом підписання актів виконаних робіт (п. 4.1), які позивач, по завершенню виконання робіт надає відповідачу в двох примірниках разом з комплектом проектної документації (п.4.2), після отримання яких відповідач підписує акти та повертає один примірник позивачу (п.4.3).

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем згідно договору виконані роботи на суму 12 798,96 грн., що підтверджується актом №1 прийомки виконаних проектно-кошторисних робіт за травень 2011.

Відповідачем акт прийомки виконаних позивачем проектно-вишукувальних робіт підписано без будь-яких зауважень та заперечень, зокрема і стосовно того, що проектна документація йому позивачем передана не була, чим спростовуються доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності доказів передання позивачем проектної документації, на виготовлення якої було укладено зазначений договір.

Крім того, за умовами договору № 215041 від 15.04.2011 обов`язок відповідача по оплаті виконаних позивачем робіт виникає саме на підставі акту виконаних робіт, підписаного сторонами.

Таким чином, відповідачем порушено умови договору від № 215041 від 15.04.2011, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Також, оскаржуваним рішенням суду було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 701,66 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення 3 % річних, перевіривши розрахунок яких, здійснений позивачем, щодо строків та сум нарахувань, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на корись позивача 701,66 грн. 3% річних (за період з 08.06.2011 до 04.04.2013).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - задоволенню не підялгає.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2013 по справі №910/16058/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2013 по справі №910/16058/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16058/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.І. Буравльов

М.А. Дідиченко