Рішення № 3595859, 05.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.09 Справа№ 15/40

за позовом: Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області, м. Львів,

до відповідача: закритого акціонерного товариства “Фірма Львів-Петроль”, м. Львів,

про стягнення 29205,40 грн.

Суддя Костів Т.С.

Секретар Качур Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача –Матіяш І.А. –представник (довіреність №1112вих від 19.11.2008 р.)

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позовну заяву подано Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Львівській області, м. Львів, до закритого акціонерного товариства “Фірма Львів-Петроль”, м. Львів, про стягнення 29205,40 грн. за спожиті комунальні послуги, у т.ч. 23250,99 грн. –за комунальні послуги, 18260,75 грн. –за спожитий газ, 932,48 грн. –за водопостачання та водовідведення, 4057,76 грн. –обслуговування ліфтів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 31.03.2009 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 31.03.2009 р., 23.04.2009 р..

Представникам сторін роз’яснювались їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що розділом 5 договору оренди приміщень для офісу від 16.02.2001 р. на відповідача покладено обов’язок оплачувати н7а рахунок позивача вартість комунальних послуг згідно рахунку позивача. Позивач направляв відповідачеві рахунки на оплату, однак, такі оплачені не були. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю. Відзиву по справі, однак, не надав. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

16.02.2001 р. між Банком “Україна” (орендодавець) та АТЗТ фірма “Львів-Петроль” був укладений договір оренди приміщень для офісу, згідно із п. 1.2. якого площа, яка передається в оренду в будинку в м. Львів, вул. Чоловського, 2, становить 634,1 кв.м..

Згідно із п. 5.6. договору, вартість послуг оплачується згідно рахунку орендодавця, за обов’язковим погодженням із орендарем, протягом 5 днів з часу його подачі, щомісячно, за попередній місяць, наступним чином: плата за газ вираховується у процентному відношенні від загальної площі будинку до орендованої площі, оплачується щомісячно на іпсдтаві рахунків постачальника (виробника послуг) газу; плата за ліфт, за вивіз сміття, послуги водопостачання, водовідведення та каналізації вираховується в процентному відношенні від загальної кількості осіб, що перебувають у трудових відносинах з орендарем, щомісячно, на підставі рахунків (з врахуванням) рахунків постачальників (виробників) послуг; плата за електроенергію вираховується від потужності енергоспоживаючого обладнання, освітлення приміщень, що знаходяться в користуванні орендаря. Ціна 1 кВт год. обраховується згідно даних “Львівобленерго”. Відповідно до п. 8.1. договору, час, протягом якого приміщення будуть зайняті після припинення дії договору, оплачується на умовах, які діяли в період оренди.

У відповідності до переліку об’єктів цілісного майнового банківського комплексу Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”, викупленого Кабінетом Міністрів України, що передаються до сфери управління (в оперативне управління) державних органів, затвердженого Розпорядженнм Кабінеу Міністрів України №599-р від 13.10.2003 р. “Про використання викупленого майна Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”, будівля відділення в м. Львів, вул. Чоловського, 2, загальною площею 9586 кв.м. передана Державній судовій адміністрації. 21.11.2003 р. був підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна ОПЕРв Львівської дирекції банку “Україна”, що реалізовується згідно договору купівлі-продажу від 28.08.2003 р..

Згідно із ч. 1 ст. 268 ЦК УРСР, який діяв на час існування відповідних відносин, при переході права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.

01.12.2003 р. між позивачем та відповідачем був складений протокол щодо оплати комунальних послуг, яким встановлено, що відповідач фактично займає приміщення на п’ятому поверсі площею 647,4 кв.м.; у відповідача працює 40 чоловік. Відповідач зобов’язався спільно з позивачем укласти трьохсторонню угоду з підприємствами постачальниками комунальних послуг. Однак, доказів укладення такої угоди суду не надано, сторони визнали її відсутність.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.11.2008 р. у справі №19/165 було зобов’язано ЗАТ “Фірма “Львів-Петроль” усунути перешкоди в користуванні майном, яке належить Державній судовій адміністрації України за адресою м. Львів, вул. Чоловського, 2 та виселено ЗАТ “Фірма “Львів-Петроль” з приміщень першого поверху площею 20 кв.м., п’ятого поверху площею 645 кв.м. за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується, зокрема, розрахунком КРУ зайвої оплати за комунальні послуги, які надані для ЗАТ “Фірма “Львів-Петроль” протягом 2006, 2007 та 9 місяці 2008 роки, додатком до розрахунку, листом КРУ №08-15м/6727 від 03.12.2008 р. “Про усунення порушень виявлених ревізією”, відповідачем не повернуто позивачу вартість спожитих послуг.

Позивач направив відповідачу відповідні рахунки, однак, доказів їх оплати станом на дату розгляду справи суду не надано, як і доказів заперечень відповідача щодо під ставності їх нарахування чи розміру.

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечено, що розмір відповідної йому частки комунальних послуг становить 23250,99 грн., 18260,75 грн. –за спожитий газ, 932,48 грн. –за водопостачання та водовідведення, 4057,76 грн. –обслуговування ліфтів, усього - 29205,40 грн.. Правильність розрахунку відповідач не заперечував, доказів зворотнього суду не надав.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, судові витрати покласти на відповідача. Керуючись ст. ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Фірма “Львів-Петроль” (79000, м.Львів, вул.Листопадового Чину, 8, код ЗКПО 03482596) на користь територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області (79018, м.Львів, вул.Чоловськього, 2, код ЄДРПОУ 26306742) 29 205, 40 грн., 292, 05 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповдінсоті до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.