Рішення № 3595853, 07.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2009 р. Справа № 17/139/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Чернявській Я.А..,

з участю представників сторін:

від позивача –Буткевич М.І., довіреність № 23 від 19.01.2009 року;

від відповідача –не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/139/09

За позовом: Заступника військовоо прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави –Міністерства оборони України в особі Державного підприємства «Житомирський ремонтно-механічний завод», Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвінське, вул. Дружби народів, 1,

До відповідача: державного підприємства «Миколаївський ремонтно –механічний завод», м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120,

про: розірвання договору № 92 від 22.08.2008 року та стягнення заборгованості у розмірі 357 900 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник військовоо прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави –Міністерства оборони України в особі Державного підприємства «Житомирський ремонтно-механічний завод»(надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом державного підприємства «Миколаївський ремонтно –механічний завод»(надалі - відповідач) про розірвання договору № 92 від 22.08.2008 року та стягнення заборгованості у розмірі 357 900 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

22 серпня 2008 року між Державним підприємством «Житомирський ремонтно -механічний завод»- Покупець і Державним підприємством «Миколаївський ремонтно -механічний завод»- Продавець, було укладено Договір № 92, за умовами якого Продавець зобов’язується продати, а Покупець провести оплату та прийняти на умовах Договору товар, зазначений в Додатку № 1 до договору - виріб спеціального призначення АТМ -1 МІ, в кількості 4 шт., по ціні 62500 грн. 00 коп. за одиницю, на загальну суму 250000 грн. 00 коп. + 50000 грн. 00 коп. (ПДВ 20%).

Всього на загальну суму 300 000 грн.

У відповідності 3.1 Продавець зобов’язується передати Покупцю майно протягом 65 днів з дати підписання Договору тобто з 22.08.2008 року.

У відповідності з п. 4.1 Договору ціна договору складає 300 000 грн. в тому числі ПДВ 20% - 50 000 грн.

У відповідності з п. 5.1 Договору 100% вартості товару Покупець сплачує протягом 5-ти днів з моменту підписання Договору.

У відповідності з п. 5.2 Договору у випадку не поставки в повному обсязі майна у встановлений п. 3.1 Договору строк Продавець повертає перераховані в якості попередньої оплати кошти на розрахунковий рахунок Покупця.

У відповідності з п. 6.1 Договору Продавець передає майно у власність Покупця протягом 60 днів з моменту надходження коштів в повному обсязі на розрахунковий рахунок Продавця, з належно оформленим і підписаним актом прийому - передачі.

У відповідності з п. 8.1 Договору за порушення встановлених за Договором термінів постачання Виробів з вини Продавця, Покупець на підставі претензії прийнятої Продавцем, має право на стягнення пені згідно чинного законодавства України.

У відповідності з п. 10.1 Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами.

У відповідності з п. 10.2 Договору, його дія закінчується після виконання Сторонами зазначених у ньому обов'язків.

Позивач на виконання вимог п. 5.1 Договору платіжним дорученням № 1384 від 28 серпня 2008 року перерахував Відповідачу грошові кошти в розмірі 300 000 грн., що складає 100 % від вартості продукції яка повинна бути продана Відповідачем для Позивача на виконання вимог Договору № 92 від 22 серпня 2008 року.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач товар Позивачу у встановлені Договором строки (до 28 жовтня 2008 року) не передав. В зв'язку з цим 17 грудня 2008 року Позивач звернувся до Відповідача з листом вих. № 2016 від 17.12.2008 року з вимогою повернення Позивачу грошових коштів в розмірі 300 000 грн. перерахованих Відповідачу, як передоплату за поставку товару за Договором № 92 від 22 серпня 2008 року.

Відповідач листом вих. № 117 від 29.01.2009 року від повернення грошових коштів в сумі 300 000 грн. відмовився.

У відповідності з вимогами ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідач в порядку ст. 188 Господарського кодексу України Договір № 92 від 22 серпня 2008 року розривати в добровільному порядку відмовляється, грошові кошти в розмірі 300 000 грн., в добровільному порядку перераховувати на розрахункові рахунки Позивача відмовляється.

У відповідності з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України - порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності з вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України - у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності з вимогами ст. 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності з вимогами ст. 615 Цивільного кодексу України - у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання, внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

У відповідності з вимогами ст. 651 Цивільного кодексу України - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На даний час Позивач в зв’язку із істотним порушенням Відповідачем умов Договору № 92 від 22 серпня 2008 року не має наміру вимагати від відповідача виконання зобов'язання передбаченого Договором № 92 від 22 серпня 2008 року в натурі, і вимагає розірвання Договору № 92 від 22 серпня 2008 року та повернення грошових коштів сплачених Відповідачу за зазначеним договором.

Крім того, позивач на підставі п. 8.1 договору та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України нарахував відповідачу пеню у розмірі 36 900 грн. (300 000 грн. * 0,1% * 123 дня) та штраф у розмірі 21 000 грн. (300 000 грн. * 7%).

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав. Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи.

Враховуючи наведене справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарськогокодексу України разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України заміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, на думку суду, є його порушенням, і є належною підставою розірвання договору.

Враховуюч наведене, позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачаем не оскаржені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника військовоо прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави –Міністерства оборони України в особі Державного підприємства «Житомирський ремонтно-механічний завод» задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати договір від 22 серпня 2008 року № 92, укладений між Державним підприємством «Житомирський ремонтно -механічний завод»та Державним підприємством «Миколаївський ремонтно - механічний завод».

3. Стягнути з державного підприємства «Миколаївський ремонтно – механічний завод», м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120 (код ЄДРПОУ 078563714010) суму попередньої оплати у розмірі 300 000 грн., пеню у розмірі 36 900 грн. та штраф у розмірі 21 000 грн. на користь Державного підприємства «Житомирський ремонтно-механічний завод», Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвінське, вул. Дружби народів, 1 (р/р 2600830022759 в Житомирськійфілії ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 311937, код 07620094).

4. Стягнути з державного підприємства «Миколаївський ремонтно – механічний завод», м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120 (код ЄДРПОУ 078563714010) дежавне мито у розмірі 3 579 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 13.05.2009 року.