Ухвала суду № 35958255, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 814/2699/13-а

Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства фірми «Інтер-В» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013р. в справі за поданням Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва до приватного підприємства фірми «Інтер-В» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И Л А :

14 червня 2013р. Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - приватного підприємства фірми «Інтер-В» (далі - ПП «Інтер-В»). В обґрунтування подання зазначено, що наказом ДПІ призначена документальна позапланова виїзна перевірки відповідача. На виконання наказу, інспектори ДПІ 12.06.2013 року здійснили вихід за його адресою, пред'явили направлення та наказ про проведення перевірки, але відповідач відмовився допустити інспекторів до проведення перевірки та підписати документи. Вказані обставини послугували підставою для прийняття начальником ДПІ рішення про умовний адміністративний арешт майна, обґрунтованість якого і просить підтвердити ДПІ.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень не подавав.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013р. подання задоволено повністю. Підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - приватного підприємства фірми «Інтер-В».

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просив прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи.

11.06.2013 року ДПІ прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП фірми «Інтер-В» з питань взаєморозрахунків з контрагентами-покупцями платниками податку на додану вартість за період лютий-березень 2013 року, та неподання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит органу державної податкової служби № 2712/10/22-116 від 27.05.2013 року протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту» (а.с. 11), а також видано направлення на перевірку від 12.06.2013 року № 463, 464 та № 465 (а.с. 6-8).

Фахівцями ДПІ 12.06.2013 року здійснено вихід за юридичною адресою відповідача з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Інтер-В». Проте, перевіряючих зустріла головний бухгалтер підприємства, та повідомила, що директор ПП «Інтер-В» відсутній, а отримувати копію наказу та підписувати направлення на проведення позапланової виїзної перевірки вона відмовилась, про що свідчить акт про відмову посадових осіб платника податків від підпису у направленні на перевірку (а.с. 9), акт про неможливість розпочати перевірку (а.с. 10) та акт відмови від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с. 12).

У зв'язку з чим 14.06.2013 року ДПІ прийняла рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 14).

Суд першої інстанції вважав вищезазначене рішення обґрунтованим.

Судова колегія погоджується з цим висновком та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 п. 20.1. пп. 20.1.4. Податкового кодексу України (далі - ПК), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 81 ПК України закріплені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що посадова особа податкової інспекції має право приступити до проведення перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення таких документів: направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки і службового посвідчення.

Ця ж стаття надає право платнику податків не допустити посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, якщо: 1) посадові особи ДПІ не пред'явили або не надіслали вище перелічені документи; 2) якщо такі документи оформлені з порушенням вимог, які висуваються до них ПК.

Як зазначає апелянт, причиною недопуску став наказ директора ПП «Інтер-В» від 19 квітня 2011р., яким заборонено головному бухгалтеру при виконання обов'язків головного бухгалтера підприємства ПП «Інтер-В» надавати, зокрема Державній податковій службі за будь-яких підстав, будь-які первинні бухгалтерські документи, бухгалтерську та податку звітність, реєстраційні документи та ін. без письмового розпорядження керівника підприємства (а.с.45)

Статтею ст. 81 п. 81.1. ПК визначено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відтак, судова колегія не приймає довід апелянта до уваги, оскільки він не відноситься переліку обставин, за яких неможливо допустити до перевірки ДПІ.

Згідно із ст. 94 п. 94.1. п. 94.2. пп. 94.2.3. ПК, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосований, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно ст. 94 п. 94.6. ПК, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідною умовою для застосування адміністративного арешту майна, є відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідач безпідставно відмовив посадовим особам ДПІ у проведенні перевірки.

Судова колегія вважає, що повідомлення ДПІ під час апеляційного провадження про зняття арешту з майна ПП «Інтер-В» на підставі їх рішення від 22.08.2013р. не впливає на визначення вірності прийнятого судом першої інстанції рішення, оскільки на день розгляду справи зазначених обставин не існувало. Ці обставини не мають суттєвого значення для розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність дій ДПІ при застосуванні умовного адміністративного арешту майна відповідача.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства фірми «Інтер-В» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко