Рішення № 3595823, 13.05.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/860-22/253

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Дашивець В.Г. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/860-22/253

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест»

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Центр»

про

стягнення 287 712 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Центр»(далі-відповідач) штрафних санкцій в сумі 287 712 грн. на підставі договору № 03174П/2008 від 17 березня 2008 року.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по своєчасній поставці продукції згідно договору № 03174П/2008 від 17 березня 2008 року.

У судове засідання 23.04.2009 року представник позивача не з’явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його явки в судове засідання. Представник відповідача також не з’явився, надіслана на його адресу ухвала суду від 23.03.2009 року про порушення провадження у справі повернута поштою у зв’язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою, тому суд відклав розгляд справи на 13.05.2009 року.

В матеріалах справи знаходиться Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.40-41), в якому зазначено, що станом на 30.01.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, проспект Хіміків, буд. 12).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 23.03.2009 року про прийняття позовної заяви до розгляду, від 23.04.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 23.04.2009 року, 13.05.2009 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав.

У судове засідання 13.05.2009 року представник позивача з’явився, позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду вдруге надав Витяг з ЄДРПОУ, в якому зазначено, що станом на 13 травня 2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, проспект Хіміків, буд. 12).

Враховуючи вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якими якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, суд розглядає справу по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності представника відповідача та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 03174П/2008 від 17 березня 2008 року, за умовами якого відповідач (постачальник) повинен поставити у власність позивача (покупця) вимірювальні трансформатори напруги 110 кВ з елегазовою ізоляцією, в асортименті, кількості, в терміни, за ціною, і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами умовами Договору та Специфікацією, а позивач як Покупець зобов’язався прийняти та оплатити продукцію на умовах і у порядку, зазначених у даному договорі (пункти 1.1, 1.2 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору № 03174П/2008 від 17 березня 2008 року постачання продукції здійснюється в асортименті, обсязі, за цінами, з якісними характеристиками й у терміни, погоджені сторонами у відповідній Специфікації (пункти 3.1, 5.1 договору); пунктами 1, 4 специфікації від 17.03.2008 року до договору № 03174П/2008 від 17 березня 2008 року встановлено, що вартість продукції складає 666 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 133 200,00 грн., разом сума з ПДВ складає 799 200 грн., термін поставки продукції: червень 2008 року.

Датою постачання згідно умов договору вважається дата, зазначена постачальником на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником після здійснення покупцем приймання продукції відповідно до пунктів 3.3 та 2.3 договору (пункт 3.4), зобов’язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження представника покупця (пункт 3.5).

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свої зобов’язання за договором виконав несвоєчасно, поставивши продукцію з порушенням визначених договором та специфікації строків, а саме продукцію в кількості 6 штук на суму 532 800 грн. поставив 31 липня 2008 року (що підтверджується видатковою накладною № 31/07/1 від 31.07.2008 року та податковою накладною № 13 від 31.07.2008 року), продукцію в кількості 3-х штук на суму 266 400 грн. поставив 15 серпня 2008 року (що підтверджується видатковою накладною № 15/08/1-т від 15.08.2008 року та податковою накладною № 14 від 15.08.2008 року (а.с.11-14).

Таким чином відповідач порушив термін поставки продукції (червень 2008 року), а саме: строк прострочення 6 трансформаторів - 31 день (видаткова накладна від 31.07.2008 року), 3-х трансформаторів - 46 днів (видаткова накладна від 15.08.2008 року).

Сторони в пункті 6.2 договору встановили, що у випадку порушення постачальником термінів виконання своїх зобов’язань, оговорених умовами Договору та Специфікацією, постачальник сплачує покупцю штрафну санкцію у розмірі 1% вартості продукції за кожен день прострочення поставки, а також відшкодовує усі збитки, заподіяні покупцю внаслідок неналежного виконання своїх зобов’язань згідно договору.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов'язання, то це є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем штрафної санкції в сумі 287 712 грн.: (1% вартості 6-ти штук (532 800/100)*31 календарний день = 165 168 грн., (1% вартості 3-х штук (266 400/100)* 46 календарний день = 122 544 грн.), встановив правильність її нарахування, тому задовольняє позов повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 2 877,12 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Центр»(м. Черкаси, Соснівський район, проспект Хіміків, буд. 12, п/р 26003005609 в Київській філії СКБ «Дністер»м. Києва, МФО 300722, код ЄДРПОУ 35623499) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест»(м. Донецьк, бульвар Шевченка, буд. 11, п/р 26003001312038 у філії ЗАТ «ОТП Банк»в м. Донецьку, МФО 335775, код ЄДРПОУ 31018149) –287 712 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 2 877,12 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 13.05.2009 року.