ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "05" травня 2009 р. по справі № 06/70-38
Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувшисправу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак - Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційної фірми "Луцьккондитер"
про стягнення 21549грн. 36коп.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак - Україна" звернувшись із позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційної фірми "Луцьккондитер" та просить стягнути 21549грн. 36коп. заборгованості за поставлену гофропродукцію.
В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №26/05/08 від 26.05.2008р., видаткову накладну № ГФ-00631 від 05.06.2008р., довіреність №530946/24 від 14.06.2008р.
Представник позивача в судове засідання не прибув, разом з тим, подав суду заяву у якій позовні вимоги визнає у повному розмірі та просить розглядати справу без участі його представника.
Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув, позову не оспорив, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог на вимогу ухвали суду не подав.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали по справі в їх сукупності, судом встановлено.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 26/05/08 від 26.05.2008р., укладеного між ТзОВ ВКФ "Луцьккондитер" та ТзОВ "Дунапак-Україна" , останнє за накладною № ГФ-00631 від 05.06.2008р. на підставі довіреності ЯОЦ
№ 530946/24 від 04.06.2008р. поставило товариству гофропродукцію на суму
18 967,68 грн.
Пунктом 5.2. договору купівлі - продажу сторонами було погоджено, що покупець проводить розрахунки на протязі 20-ти календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.
Між тим, ТзОВ "Луцьккондитер" розрахунок за отриманий товар в порушення умов договору не здійснив.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Як встановлено, цивільні права та обов'язки у позивача - ТзОВ "Дунапак-Україна" та покупця - ТзОВ "Луцьккондитер" виникли на підставі договору купівлі-продажу товару № 26/05/08 від 26.05.2008р.
За договором купівлі-продажу ( ст.655 ЦК України) одна сторона
( продавець) передає або зобов'язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно
( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, зобов'язання по оплаті отриманого товару у відповідача виникло з 27.06.2008р.
На момент розгляду справи товар відповідачем не оплачений, заборгованість становить 18 967 ,68 грн.
За таких обставин сума основного боргу в розмірі 18 967,68 грн. підставна та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 546,548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.
За умовами п.6.4.договору у випадку прострочення термінів оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
За таких обставин нарахована позивачем пеня за період з 27.06.2008р. по 27.12.2008р., підлягає до стягнення згідно вимог ст.258 Цивільного кодексу та ст.232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" в сумі 2 294,83 грн.
Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення 3 % річних за період з 27.06.2008р. по 27.12.2008р. підлягає до задоволення в розмірі 286,85 грн.
Беручи до уваги викладене, позов підлягає до задоволення в повній сумі
21 549,36 грн., в т.ч. 18 967,68 грн. основного боргу, 2 294,83 грн. пені,286,86 грн. - 3 % річних.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати , які складаються із державного мита в сумі 215,49 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. та слід покласти на нього.
Вимога про оплату послуг адвоката в сумі 800 грн. підлягає до стягнення частково в сумі 400 грн. При цьому судом взято до те, що позивач поніс витрати по оплаті договору про надання правової допомоги та юридичних послуг адвокату Янклевич Я.Є. в сумі 800 грн., що підтверджується платіжним дорученням
№ 4000463 від 03.03.2009р.
Разом з тим, згідно п.28 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" у вирішенні питання щодо розміру витрат на послуги адвоката, які покладаються на сторону можуть братися: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
У визначенні розумно необхідного розміру сума, які підлягає сплаті за послуги адвоката, судом взято до уваги витрати на відрядження представника позивача, час на підтоговку матеріалів та вартість оплати відповідних послуг, як склалася у Волинській області.
Водночас, позивач, подаючи позов до суду сплатив державне мито в сумі
2 294,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4000464 від 03.03.2009р. , тоді як згідно п.3 Декрету КМ України "Про державне мито" до сплати підлягало 215,49 грн. За таких обставин, зайво сплачене державне мито в сумі 2 079,34 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України за рішенням суду.
Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України,
ст.ст. 44, 49, 68, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити повністю в сумі 21 549,36 грн.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" ( м.Луцьк, вул.Володимирська,57а , р/р 260013011613 у філії "Волинське центральне відділення ПІБ", МФО 303138, код ЄДРОПУ 00382027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна"
(81750, м.Ходорів, вул.Стрілецька,11 , Жидачівського району, Львівської області,
р/р 2609014039 у ПЛФ ВАТ "Кредобанк" , МФО 325365, код ЄДРПОУ 30028622)
21 549,36 грн. заборгованості ( в т.ч. 18 967,68 грн. основного боргу, 2 294,83 грн. пені,286,86 грн. - 3 % річних ) та 215,49 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 400 грн. витрат на послуги адвоката.
3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна"
( 81750, м.Ходорів, вул.Стрілецька,11 , Жидачівського району, Львівської області, р/р 2609014039 у ПЛФ ВАТ "Кредобанк" , МФО 325365, код ЄДРПОУ 30028622)
з державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 2 079,34 грн.
Суддя В.М.Дем'як
Судове рішення № 3595796, Господарський суд Волинської області було прийнято 05.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 06/70-38 . Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: