Постанова № 35957481, 09.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2013 року справа № 904/4637/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.

суддів: Павловського П.П., Науменка І.М.,

секретар судового засідання: Назаренко С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, директор, паспорт АК № 795504 від 28.01.2000 р., ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 25.11.2013 р.;

від відповідача - 1: ОСОБА_3 представник, довіреність № б/н від 05.09.2013 р.;

від відповідача - 2: ОСОБА_3 представник, довіреність № б/н від 18.04.2013;

від третьої особи: ОСОБА_4, представник, довіреність № 1569 від 25.06.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 р. по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський арматурний завод", м.Дніпропетровськ;

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Технопром", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5А і зареєстрований в реєстрі за №815, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський арматурний завод" продало Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "ТЕХНОПРОМ" будівлю механічного цеху літ АВ-2, загальною площею 5166,3 кв.м., яка складається з об'єктів - літ АВ-2, АВ1-2, АВ2-1, АВ3-1, АВ4-1, та частину будівлі літ. АГ-1, загальною площею 913,6 кв.м., яка складається з об'єктів - літ. АГ-1, аг-1, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, будинок 14:

- частина виробничої будівлі літ "АГ-1", площею 920,6 кв.м., за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд.14, вартістю 243390 грн.;

- будівля механічного цеху літ. "АВ-2", загальною площею 5166,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд.14, вартістю 979100 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на порушення відповідачами під час укладення договору вимог ч.1 ст.203, ст.228 ЦК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 р. у даній справі (суддя Крижний О.М.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 з посиланням на те, що оспорюваний правочин виконаний сторонами, а позивач взагалі не є правомочним суб'єктом звернення до суду щодо його оспорювання, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

25.11.2013 р. позивач надав суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення у справі № 904/7703/13 та набрання ним законної сили, з посиланням на ч.1 ст.79 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що згадане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки результат розгляду справи № 904/7703/13 не має значення для вирішення даного спору.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський арматурний завод" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Технопром" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5А і зареєстрований в реєстрі за №815, за умовами якого продавець передав у власність покупця будівлю механічного цеху літ АВ-2, загальною площею 5166,3 кв.м., яка складається з об'єктів - літ АВ-2, АВ1-2, АВ2-1, АВ3-1, АВ4-1, та частину будівлі літ. АГ-1, загальною площею 913,6 кв.м., яка складається з об'єктів - літ. АГ-1, аг-1, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, будинок 14:

- частина виробничої будівлі літ "АГ-1", площею 920,6 кв.м., за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд.14, вартістю 243390 грн.;

- будівля механічного цеху літ. "АВ-2", загальною площею 5166,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд.14, вартістю 979100 грн.

Згідно п.3 договору продаж нерухомого майна вчинено за 1213490,00 грн. Зазначену суму покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 календарних днів. Право власності на нерухоме майно переходить до покупця з моменту повного розрахунку за передане у власність нерухоме майно та його державної реєстрації.

28.11.2011 р. між сторонами спірного договору було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої зобов'язання відповідача-2 по оплаті вартості спірного нерухомого майна є припиненим у зв'язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог.

04.05.2011 р. за № 29846811 Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" здійснено державну реєстрацію права власності відповідача-2 на нерухоме майно на підставі спірного договору.

Предметом пору у даній справі є визнання недійсним спірного договору, з підстав, передбачених ч.1 ст.203, ст.228 ЦК України.

За ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий

правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Під час розгляду даної справи, судом першої інстанції встановлено, що товариству з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс" на підставі свідоцтва про право власності 22.01.2002 р., зареєстрованого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі № 55ЮН за реєстровим № 2647-46, належало право власності на будівлю механічного цеху літ АВ-2, загальною площею 5166,3 кв.м., яка складається з об'єктів - літ АВ-2, АВ1-2, АВ2-1, АВ3-1, АВ4-1, та частину будівлі літ. АГ-1, загальною площею 913,6 кв.м., яка складається з об'єктів - літ. АГ-1, аг-1, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, будинок 14.

Під час примусового виконання виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 29.06.2010 р. про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський арматурний завод" з товариства з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс" плати у розмірі 885000 грн. (реєстровий номер 5228); про стягнення на користь ТОВ "Дніпропетровський арматурний завод" з ТОВ "БАД Детальсервіс" плати у розмірі 885000 грн. (реєстровий номер 5236); про стягнення на користь ТОВ "Дніпропетровський арматурний завод" з ТОВ "БАД Детальсервіс" плати у розмірі 885000 грн. (реєстровий номер 5240), на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 08.02.2011 р. "Про передачу нереалізованого майна боржника" було передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський арматурний завод" наступне майно Товариства з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс": частина виробничої будівлі літ. "АГ-1", площею 920,6 кв.м., за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14, вартістю 243 390 грн. та будівля механічного цеху літ. "АВ-2", загальною площею 5166,3 кв.м., що знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14, вартістю 979 100 грн.

На підставі зазначених документів товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський арматурний завод" були оформлені правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач послався на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2012 р., яким ОСОБА_7 був визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.358 та ч.4 ст.190 КК України. Цим вироком встановлено, що на підставі підроблених документів, а саме: довіреності на ім'я ОСОБА_7 від ТОВ "БАД Детальсервіс" від 11.10.2010 р. та простих векселів про фінансову заборгованість ТОВ "БАД Детальсервіс" серії АА № 1954867 від 05.05.2010 р. на суму 885000 грн., серії АА № 1954863 від 05.05.2010 р. на суму 885000 грн., серії АА № 1954869 від 05.05.2010 р. на суму 885000 грн., засудженим було вчинено ряд послідовних дій, наслідком яких стало позбавлення ТОВ "БАД Детальсервіс" майна на загальну суму 10314634,7 грн.

На думку позивача, згаданим вироком фактично встановлено, що відповідач-1 набув право власності на будівлю механічного цеху літ. "АВ-2", загальною площею 5166,3 кв.м., та на частину виробничої будівлі літ. "АГ-1", площею 920,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 14, внаслідок злочинних дій та протиправного вилучення вказаного майна з власності позивача.

Позивач вважає, що у відповідача-1 не виникло права власності на об'єкти нерухомого майна, що були продані ним за спірним договором, оскільки відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. У відповідача-1, внаслідок нікчемного правочину, не виникло право власності на об'єкти нерухомого майна за спірним договором, а тому відповідно до ст. 658 ЦК України відповідач-1 не мав права відчужувати його на користь відповідача-2 за спірним правочином.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави визнання договору недійсним, зазначені позивачем, зводяться до спрямованості його на незаконне заволодіння майном позивача.

Стверджуючи про незаконне вибуття спірного нерухомого майна з володіння позивача, останній не надав належних доказів, що відповідач-2 є недобросовісним набувачем.

Щодо оцінки, наданої судом першої інстанції, обраному позивачем способу захисту своїх прав, то колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно прийнято до уваги правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постановах Верховного Суду України від 4.12.2012 р. у справі № 3-55гс12, від 11.12.2012 р. у справі № 3-65гс12.

Так, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК. У речових правовідносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК, що дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК України.

Відповідно до ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

При цьому Верховний Суд України зазначив, що оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БАД Детальсервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 р. по справі № 904/4637/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Постанова складена в повному обсязі 12.12.2013 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді П.П.Павловський

ОСОБА_8