Постанова № 35957412, 09.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7588/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року 14 год. 50 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання - Каракаш Ю.І.,

за участю

представника позивача - Конев К.С., за довіреністю

представника відповідача - Кошельник М.В., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компанія Софторг" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0002172201, №0002192201, №0002212201від 28.10.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія Софторг" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0002172201, №0002192201, №0002212201від 28.10.2013 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за результатами планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства "Компанія Софторг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року Державною податковою інспекцією в Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області був складений та підписаний акт від 15.10.2013 року № 340/15-21-22-01/30628780, яким зафіксовані порушення положень Податкового кодексу України, на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення №0002172201, №0002192201, №0002212201від 28.10.2013 року.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та винесеними на підставі акту податковими повідомленнями-рішеннями №0002172201, №0002192201, №0002212201від 28.10.2013 року, вважає, що з боку позивача не було допущено порушення вимог Податкового кодексу України, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією, а саме: позивач вважає, що помилкове зазначення у відновлених актах надання послуг діючих реквізитів підприємства позивача замість попередніх, не виключають факту надання таких послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, що свідчить про безпідставне зменшення позивачу витрат у 2-4 кварталі 2012 року та донарахуванню податку на прибуток підприємств. Також позивач вважає, що є безпідставними доводи податного органу щодо несвоєчасного включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за січень-грудень 2012 року за вантажно-митними деклараціями зі спливом терміну більш ніж 365 днів, оскільки позивачем були подані уточнюючі розрахунки до раніше поданих податкових декларації з податку на додану вартість за цей період, в свою чергу, податковим органом не наведено жодної норми законодавства, яка б обмежувала в часі платника податку для використання права на податковий кредит, що виник у зв'язку із ввезенням товарів на митну територію України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників сторін судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Приватне підприємство "Компанія Софторг" зареєстроване в якості юридичної особи з 29 жовтня 1999 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 11. Т.1).

Відповідно до довідки про взяття на облік платників податків, Приватне підприємство "Компанія Софторг" перебуває на обліку ДПІ у Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області з 28.12.2000 року (а.с. 38, т.1).

Судом встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість з 19 червня 2003 року та 31 січня 2013 року йому було видано нове свідоцтво № 200105292 про реєстрацію платника податку на додану вартість через зміну юридичної адреси (а.с. 40, 41, т.1).

Також судом встановлено, що на підставі направлень, плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями ДПІ у Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства "Компанія Софторг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої був складений та підписаний акт перевірки від 15.10.2013 року № 340/15-21-22-01/30628780 (а.с. 42-81, т.1).

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1. ст.. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.1. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 43 418 грн., в тому числі: 2 квартал 2012 року - 18 559 грн., 3 квартал 2012 року - 18559 грн., 4 квартал 2012 року - 6300 грн., у зв'язку з тим, що в актах наданих послуг оренди приміщення відображено свідоцтво платника ПДВ ПП «Компаня «Софторг» № 200105292, яке присвоєно платнику лише 31 січня 2013 року; п. 198.6 ст. 198, п. 201.11, п. 201. 12 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 208 819 грн. за період січень 2012 року - липень 2012 року та завищено залишок від'ємного значення з ПДВ за перевіряє мий період на суму 460 246 грн., у зв'язку з тим, що позивачем подані уточнюючі розрахунки в серпні 2013 року до податкових декларацій з ПДВ за січень 2012 року, березень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, якими збільшені суми податкового кредиту на загальну суму 626 379 грн. по рядку 12.1 декларації «ПДВ, сплачений митним органам», незважаючи на те, що минуло більш ніж 365 днів; безпідставно включено до складу податкового кредиту по рядку 12.1. «ПДВ, сплачений митним органам» суми мита в розмірі 19 379 грн. за жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року.

Судом встановлено, що вказаний акт перевірки не був отриманий позивачем, про що був складений акт відмови від підписання та отримання примірника акту перевірки та додатків до акту перевірки від 15.10.2013 року (а.с. 77, т.2).

Проте, судом встановлено, що позивачем була надана на адресу податкового органу пояснювальна записка від 22.10.2013 року щодо виправлення помилки в актах надання послуг з доданими до неї копіями актів надання послуг з виправленими даними (а.с. 87, т.1).

На підставі цього акту перевірки, ДПІ у Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області було винесено 28.10.2013 року податкове повідомлення - рішення №0002172201 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 43418 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 709 грн. (а.с. 82, т. 1), №0002192201 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 208819 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52 205 грн. (а.с. 84. Т.1), №0002212201 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 460 246 грн. (а.с. 86, т.1).

Судом досліджені податкові декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки за спірний період, вантажно-митні декларації, договір надання складських послуг № 4 від 01.04.2012 року, укладений позивачем (Клієнт) з ФОП ОСОБА_3 (Виконавець), акти наданих послуг, договір оренди № 1 від 02.04.2012 року, укладений позивачем (Орендар) з ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець), платіжні доручення на підтвердження здійснення оплати за цими договорами, платіжні доручення на підтвердження здійснення попередньої оплати за митне оформлення ВМД згідно тарифів.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, актом перевірки зафіксовано, що відповідачем занижено податок на прибуток на загальну суму 43 418 грн., в тому числі: 2 квартал 2012 року - 18 559 грн., 3 квартал 2012 року - 18559 грн., 4 квартал 2012 року - 6300 грн., у зв'язку з тим, що в актах наданих послуг оренди приміщення відображено свідоцтво платника ПДВ ПП «Компанія «Софторг» № 200105292, яке присвоєно платнику лише 31 січня 2013 року, з посиланням на порушення пп. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.1. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем після складання та підписання акту перевірки, до дати винесення податкових повідомлень-рішень були надані письмові пояснення від 22.10.2013 року щодо помилкового відновлення актів про надання послуг з діючими реквізитами підприємства, до якого додані належним чином оформлені акти надання послуг з попередніми реквізитами підприємства позивача. Проте, вказані пояснення та виправлені акти надання послуг, не були враховані податковим органом.

Суд вважає, що допущена в актах наданих послуг оренди приміщення помилка під час їх відновлення не може свідчити про завищення позивачем валових витрат, та в порушення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, податковим органом безпідставно не враховані виправлені акти надання послуг при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Так, відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пункт 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні облікові документи, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з аналізу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість не є обов'язковим реквізитом первинного документу, інші обов'язкові реквізити в актах наданих послуг, наявні.

Крім того, судом достовірно встановлено, що під час перевірки перевіряючими також досліджувались оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам позивача, проводки банку, та поряд з актами наданих послуг, у позивача наявні належним чином оформлені та проведені банком платіжні доручення про оплату за договором оренди, які підтверджують здійснення платником податку витрат.

Також суд вважає безпідставне посилання відповідача на порушення позивачем пп. 139.1.1. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в якому йде мова про витрати, які не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами пп. 140.5. пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу), оскільки витрати на отримання складських послуг та послуг оренди пов'язані з провадженням видів господарської діяльності, передбачені за КВЕД-2010 довідкою АБ № 676430 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме: оптова торгівля машинами й устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва.

З цих підстав, суд вважає, що позивачем не було допущено порушення пп. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.1. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, а отже податкове повідомлення - рішення №0002172201 від 28.10.2013 року про донарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 43418 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 709 грн. (а.с. 82, т. 1), винесено відповідачем без урахування всієї первинної документації позивача, з невірним застосуванням приписів Податкового кодексу України, тому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002192201 від 28.10.2013 року про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 208819 грн., в тому числі: січень 2012 р. -164 грн., лютий 2012 р. - 35773 грн., березень 2012 р. - 4 грн., квітень 2012 р. - 96477 грн., травень 2012 р. - 126 грн., червень 2012 р. - 75217 грн., липень 2012 р. - 1058 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52 205 грн. (а.с. 84. Т.1), з наступних підстав.

Як зафіксовано актом перевірки, підставою донарахування податку на додану вартість стало безпідставне завищення позивачем податного кредиту з ПДВ шляхом подачі уточнюючих розрахунків у серпні 2013 року до податкових декларацій з ПДВ за січень 2012 року, березень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, зі спливом 365 днів, що є порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 201.11, п. 201. 12 ст. 201 Податкового кодексу України.

Дослідивши вантажно-митні декларації, податкові декларації з ПДВ за січень 2012 року, березень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року та уточнюючі розрахунки до цих декларацій подані у серпні 2013 року, суд вважає, що ці правовідносини не регулюються приписами п. 198.6 ст. 198 ст. Податкового кодексу України.

Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Дослідивши податкові декларації з ПДВ за січень 2012 року, березень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, вантажно-митні декларації, копії яких наявні в матеріалах справи, та враховуючи пояснення представника позивача судом встановлено, що в рядок 12.1 декларацій були внесені суми податку на додану вартість, сплачені митним органам за вантажно-митними деклараціями.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав обов'язок не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в якій виявлені помилки.

З цих підстав, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення №0002192201 від 28.10.2013 року винесено без дотримання приписів Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Матеріалами перевірки зафіксовано, що згідно порушень відображених в пп. 3.2.2. п. 3.2. акту перевірки, що послугували підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість (податковий кредит), перевіряючими було встановлено завищення позивачем залишку від'ємного значення з ПДВ за перевіряємий період на суму 460 246 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку щодо безпідставного донарахування позивачу податку на додану вартість за порушеннями, відображеними в пп. 3.2.2. п. 3.2. акту перевірки, суд вважає, що відсутні правові підстави для зменшення залишку від'ємного значення ПДВ за перевіряємий період, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002212201 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 460 246 грн., також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

З огляду на викладене, відповідно до положень Податкового кодексу України, та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Компанія Софторг" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0002172201, №0002192201, №0002212201від 28.10.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області №0002172201 від 28.10.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області №0002192201 від 28.10.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області №0002212201 від 28.10.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 09 грудня 2013 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Позовні вимоги Приватного підприємства "Компанія Софторг" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0002172201, №0002192201, №0002212201від 28.10.2013 року - задовольнити повністю.

09 грудня 2013 року.