Постанова № 35957043, 09.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа№ 910/13733/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

Від позивача: представник Грабовський О.О. - за довіреністю,

Від відповідача: представник Риков О.О.- за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року

у справі № 910/13733/13 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова

компанія "Омега"

до Приватного акціонерного товариства "Українська

транспортна страхова компанія"

про про відшкодування шкоди в порядку регресу

в розмірі 4 814,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Омега" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 4 814,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Омега" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 092-03-07-4475-10 від 24.02.2012 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля Honda, д.н. АА7178МА, а тому Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Омега" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "Renault", д.н. АІ3250АІ, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" (страховий поліс № АВ/1274304), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року у справі № 910/13733/13 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем не дотримано вимоги ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Крім того, апелянт стверджує, що позивачем не було надіслано відповідачу регресної вимоги.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" та Колупаєвим Антоном Євгенійовичем укладено договір № 092-03-07-4475-10, за умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані із володінням, користуванням, розпорядженням автомобіля Honda, д.н. АА7178МА.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 13.04.2012 року у Київській області сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Renault, д.н. АІ3250АІ, під керуванням Негоди Миколи Олексійовича та застрахованого автомобіля під керуванням Колупаєва Антона Євгенійовича, що підтверджується довідкою № 8996068 про ДТП ЦБДР.

Відповідно до Постанови Броварського міськрайонного суду Київської області № 1007/7255/2012 (провадження 3/1007/2120/2012) від 10.07.2012 року, Негоду Миколу Олексійовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та накладено штраф у сумі 340,00 грн.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як вбачається зі звіту № 1454-4 про оцінку автомобіля від 16.05.2012 року, збиток, завданий власникові автомобіля Honda, д.н. АА7178МА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 314,92 грн.

Встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Омега" на підставі страхового акту № 9024-Т від 05.06.2012 року виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5 314,92 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою вих. № 2450 від 10.09.2013 року (а.с. 39).

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування Страхувальнику до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Омега" перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 28.08.2012 року про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі № 23/279.

Матеріали справи свідчать про те, що цивільно-правова відповідальність водія Негоди Миколи Олексійовича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/1274304).

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Негоди Миколи Олексійовича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Омега" за відшкодування страхової виплати є Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія".

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що позивачем не дотримано вимоги ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у відповідній редакції) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем не було надіслано відповідачу регресної вимоги, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 09.01.2013 року Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Омега" звернулося до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" з регресною вимогою про сплату страхового відшкодування в сумі 5 314,92 грн., приклавши до заяви всі необхідні документи (а.с. 6).

Проте, відповідач направив позивачу лист, в якому зазначив, що одержав регресну вимогу позивача від 09.01.2013 року та просив надати копію платіжного доручення, завіреного обслуговуючим банком для вирішення питання про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що позивач дотримався всіх необхідних дій для отримання відшкодування збитків в порядку регресу.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 314,92 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно покладено судовий збір за подання позовної заяви в порядку ст. 49 ГПК України на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року у справі № 910/13733/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/13733/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна