Постанова № 35956986, 09.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа№ 910/14331/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

Від позивача: представник Буняк Ю.І. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року

у справі № 910/14331/13 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Дитяча косметика"

до Приватного підприємства з іноземною інвестицією у формі

Товаристваз обмеженою відповідальністю "Фалбі"

про стягнення 92 608,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитяча косметика" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" про стягнення 92 608,79 грн., з яких 84 802,95 грн. основного боргу, 5 991,04 грн. пені, 1 814, 80 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки продукції №3/12/11 від 16.12.2011 року щодо оплати за поставлену продукцію.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року у справі № 910/14331/13 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу на суму 84 802,95 грн., та прийняти нове, яким в цій частині стягнути 83 531,05 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що накладною № 00639 від 31.10.2012 року відповідачем було повернуто позивачу продукцію на суму 863,24 грн.

Крім того, апелянт стверджує, що відповідачем було сплачено позивачу 408,66 грн. за поставлену продукцію згідно накладної №0004702 від 01.11.2012 року.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача, про час та місце судового засідання, а саме поштові повідомлення № 09795247, № 09795255.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2011 року між Товариством з обмежено відповідальністю "Дитяча косметика" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (покупець, відповідач) було укладено Договір №3/12/11 про поставку продукції, за умовами якого позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність покупця продукцію, найменування та загальну кількість якої, а також її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначено у специфікації, яка міститься в Додатку №1 до Договору і є його невід'ємною частиною, а відповідач зобов'язувався прийняти вказану продукцію та оплатити її вартість.

Відповідно до п. 2.4. Договору продукція поставляється відповідачу на умовах DDP згідно з Правилами "Інкотермс" в редакції 2000р., з урахуванням умов, передбачених Договором.

Пунктом 3.2. Договору сторони узгодили, що датою поставки буде вважатись день приймання продукції відповідачем.

У п.п. 4.1., 4.1.2. Договору передбачено, що ціна одиниці кожного виду продукції визначається у Специфікації, що міститься в додатку до Договору. Загальна вартість та кількість продукції, яка передається покупцю в межах Договору, визначається сумою загальних вартостей та кількостей (обсягу) продукції, що вказані в накладних, за якими покупець отримав продукцію від постачальника протягом дії Договору.

Згідно з п. 4.3. Договору вартість продукції, що входить до складу кожної окремої поставки вказується у накладних, якими супроводжується поставка продукції.

Як передбачено п. 5.1. Договору, оплата кожної поставленої партії продукції провадиться на умовах відстрочення платежу, яке передбачає обов'язок покупця оплатити вартість поставленої йому партії продукції не пізніше, ніж через 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту її отримання.

Пунктами 5.3., 5.4. Договору встановлено, що розрахунки за продукцію проводяться у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника. Зобов'язання покупця по оплаті продукції вважається виконаним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 94 702,95 грн., що підтверджується видатковими накладними № ДК-0002188 від 31.05.2012р. на суму 8 211,60 грн., № ДК-0002517 від 21.06.2012р. на суму 6 293,38 грн., № ДК-0003030 від 26.07.2012р. на суму 16 474,58 грн., № ДК-0003268 від 09.08.2012р. на суму 7 372,20 грн., № ДК-0003339 від 14.08.2012р. на суму 8 592,34 грн., № ДК-0003722 від 05.09.2012р. на суму 22 003,03 грн., № ДК-0004187 від 03.10.2012р. на суму 3 910,08 грн., № ДК-0004463 від 19.10.2012р. на суму 2 979,36 грн., № ДК-0004702 від 01.11.2012р. на суму 3 409,32 грн., № ДК-0000398 від 31.01.2013р. на суму 15 457,06 грн., яка відповідачем була прийнята, про що свідчать відтиски штампів та печаток відповідача, а також підписи уповноважених довіреностями представників відповідача на вказаних видаткових накладних (а.с. 17-35).

Проте, матеріали справи свідчать про те, що за поставлений позивачем товар за вказаними накладними відповідач розрахувався частково, перерахувавши на рахунок позивача суму в розмірі 9 900,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 36).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 84 802,95 грн.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що накладною № 00639 від 31.10.2012 року відповідачем було повернуто позивачу продукцію на суму 863,24 грн., оскільки, дослідивши вказану накладну на повернення товару, судовою колегією встановлено, що за нею повертався товар за видатковими накладними, які стосуються іншого договору, укладеного між сторонами.

Крім того, не заслуговують на увагу твердження апелянта стосовно того, що відповідачем було сплачено позивачу 408,66 грн. за поставлену продукцію згідно накладної №0004702 від 01.11.2012 року, оскільки, як вбачається з банківської виписки позивача, у призначенні платежу здійсненого відповідачем 27.11.2012 року зазначено: за одержану косметику згідно накладних № 995 від 06.03.2012 року та № 1275 від 23.03.2012 року, за якими здійснювалась поставка товару відповідно до Договору № 39/11-08 від 01.11.2008 року.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 84 802,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 5 991,04 грн. пені та 1 814, 80 грн. 3 % річних судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 1 814, 80 грн. 3% річних.

Перевіривши розмір 3 % річних за прострочення платежу за поставлену позивачем продукцію, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 814, 80 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3. Договору у випадку прострочення оплати продукції покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши розмір пені за прострочення платежу за поставлену позивачем продукцію, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 991,04 грн. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі", на рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року у справі № 910/14331/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/14331/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна