КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2009 № 39/30
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Назаров К.Є. - представник за довіреністю,
від відповідача : Саєнко Ю.М. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Т.М.М."
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.02.2009
у справі № 39/30 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор"
до ТОВ "Фірма "Т.М.М."
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 25081,88 грн.
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2008 року позивач звернувся до Господарського суду з позовомпро стягнення з відповідача 23326,81 грн. основного боргу, пеню в розмірі 1560,07 грн., 3% річних в розмірі 195,00 грн. в зв’язку з неналежним виконанням Фірми „Т.М.М.” – товариства з обмеженою відповідальністю умов договору № 708 про проведення рекламної кампанії від 01.06.2008 року (далі – Договір).
Рішенням Господарського суду м.Києва від 02.02.2009р. у справі №39/30 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 22332,87 грн. основного боргу, 1130,60 грн. пені, 141,32 грн. 3% річних, 236,05 грн. державного мита та 111,05 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 02.02.2009р. скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 612-614 Цивільного кодексу України та ст.ст.4-7, 43, 84 ГПК України.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
01.06.2008р. між позивачем, (як виконавцем) та відповідачем, (як замовником) був укладений договір № 708 про проведення рекламної кампанії, за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої сторонами адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити дані послуги. Крім того, замовник зобов'язався оплачувати послуги виконавця в розмірі, порядку й способом, передбачених даним договором і додатковими угодами до договору та підписати і передати виконавцю акту про виконані послуги (пп. 2.1, 3.1.12., 3.1., 4.8.).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна (вартість) послуг підлягає узгодженню сторонами до розміщення реклами й вказується в рахунку-фактурі, яка виставляється виконавцем.
На підставі п. 4.4. Договору сторони погодили, що для проведення платежів за договором рахунок-фактура може бути переданий замовнику по факсимільному зв'язку не пізніше, ніж за 14 календарних днів до дати оплати, передбаченої в п. 4.3. договору, проте, виконавець зобов'язаний на протязі 7 календарних днів з дати передачі по факсимільному зв'язку відправити на адресу замовника оригінал рахунку-фактури.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг на протязі перших 10 календарних днів кожного місяця проведення рекламної кампанії у відповідності з рахунком-фактурою виконавця незалежно від факту отримання замовником оригіналу такого рахунку-фактури.
Позивач посилається на те, що на виконання умов договору № 708 про проведення рекламної кампанії від 01.06.2008р. надав відповідачу на підставі рахунку-фактури № СФ-0001770 від 06.08.2008р. послуги по розміщенню реклами на суму 9675,55 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № ОУ-0001901 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.09.2008р., на підставі рахунку-фактури № СФ-0002139 від 11.09.2008р. послуги по розміщенню реклами на суму 9675,55 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № ОУ-0002209 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.2008р., на підставі рахунку-фактури № СФ-0002323 від 09.10.2008р. послуги по розміщенню реклами на суму 2981,77 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № ОУ-0002438 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2008р., на підставі рахунку-фактури № СФ-0002717 від 17.11.2008р. послуги по розміщенню реклами на суму 993,94 грн. Однак, доказів на підтвердження здачі-прийняття послуг по розміщенню реклами на підставі рахунку-фактури № СФ-0002717 від 17.11.2008р. на суму 993,94 грн. колегії суддів не надано.
З метою досудового врегулювання господарського спору, 05.12.2008р. позивач направив відповідачу претензію № 05/12-1-08 з вимогою протягом 5 днів з моменту її отримання сплатити заборгованість у розмірі 23326,81 грн., оскільки, зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг по розміщенню реклами відповідачем не виконано в повному обсязі. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.
В силу ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З статті 205 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті надання послуг по розміщенню реклами та ґрунтуються на вищезазначеному Договорі.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач отримав послуги по розміщенню реклами, але зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав в повному обсязі. Зазначене не спростовано відповідачем.
Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині основного боргу, оскільки відповідач не виконав свої зобов’язання у відповідності до умов Договору №708 про проведення рекламної кампанії від 01.06.2008 р. в розмірі 22332,87 грн.
Щодо законності рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню частково.
Відповідно до умов Договору оплата проводиться після виставлення рахунків-фактури факсимільним зв'язком (п.4.4 Договору). Відповідач заперечує факт отримання рахунків-фактури.
В матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу рахунків-фактури.
Оскільки укладений Договір між сторонами не передбачає строку та порядку оплати у разі не виставлення рахунків-фактури, в такому випадку слід застосовувати положення ч.2 ст.530 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем нарахована пеня та 3% річних з 11.08.2008р. по 15.12.2008р., однак, вимога про виконання зобов'язання (претензія) була отримана відповідачем 09.12.2008р. (а.с. 25)
Отже, враховуючи встановлені вище обставини та положення ч.2 ст.530 ЦК України, колегія вважає, що обов’язок відповідача виконати свої зобов’язання за Договором виник лише 16.12.2008р., тобто через сім днів з дня пред’явлення вимоги позивача про сплату боргу.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем належними та допустимими доказами не доведено обґрунтованості своїх позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким частково задоволені позовні вимоги, підлягає скасуванню частково в частині стягнення 3% річних та пені, в якому слід відмовити; в іншій частині оскаржуване рішення слід залишити без змін; апеляційну скаргу Фірми „Т.М.М.” – товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фірми „Т.М.М.” – товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2009 року задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2009 року у справі №39/30 скасувати частково.
3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Аутдор” задовольнити частково.
4. Стягнути з Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б; код ЄДРПОУ № 14073675; рахунок № 260019800772 у ВАТ "ТММ-Банк" м. Києва, МФО 300896), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 80 літ. А; код ЄДРПОУ № 33239190; рахунок № 260006836 у ВАТ "Родовід Банк" м. Києва, МФО 321712) 22332,87 грн. (двадцять дві тисячі триста тридцять дві гривні 87 коп.) основного боргу, 223,33 грн. держмита за подання позову та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 80 літ. А; код ЄДРПОУ № 33239190; рахунок № 260006836 у ВАТ "Родовід Банк" м. Києва, МФО 321712) на користь Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б; код ЄДРПОУ № 14073675; рахунок № 260019800772 у ВАТ "ТММ-Банк" м. Києва, МФО 300896) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 62,73 грн..
7. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.
8. Матеріали справи №39/30 направити до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.
Судове рішення № 3595610, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 22.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 39/30. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: