Рішення № 3595478, 28.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/179

28.04.09

За позовом

Київського Державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем “Київгеоінформатика”

до

Дочірнього підприємства “Інститут “Київінжпроект” Відкритого акціонерного товариства “Київпроект”

про

стягнення 70 781, 56 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Томарова О.І. –представник за довіреністю № 16 від 18.02.09;

Від відповідача:

Муратова Н.М. –представник за довіреністю № 104-КІП від 27.03.09;

Безруких В.В. –представник за довіреністю № 128-КІП від 13.04.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське Державне підприємство геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем “Київгеоінформатика” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Інститут “Київінжпроект” Відкритого акціонерного товариства “Київпроект” про стягнення заборгованості у розмірі 70 101, 59 грн. та пені у сумі 679, 97 грн. за договором № 200 на виконання топографо-геодезичних робіт від 20.08.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 31.03.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2009 року подав документи на вимогу ухвали суд та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 31.03.2009 року подав відзив на позовну вимогу, відповідно до якого вважає вимоги позивача щодо оплати вартості фактично виконаних робіт в розмірі 70 101, 59 грн. правомірною, проте зазначає, що не існує причинно-наслідкового зв’язку між неотриманням позивачем коштів за виконані роботи та діями відповідача. Також, заявив клопотання про залучення у якості належного відповідача Відкрите акціонерне товариство “Київгаз” та у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство “Київпроект” та Головне управління палива, енергетики та енергозбереження Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Крім того, згідно з ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Суд, врахувавши те, що позов подано до належного відповідача та те, що не впливає на права та обов’язки Відкритого акціонерного товариства “Київпроект” та Головного управління палива, енергетики та енергозбереження Київської міської державної адміністрації, відхиляє клопотання відповідача про залучення у якості належного відповідача Відкрите акціонерне товариство “Київгаз” та у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство “Київпроект” та Головне управління палива, енергетики та енергозбереження Київської міської державної адміністрації.

У судовому засіданні 31.03.2009 року оголошено перерву до 14.04.2009 року.

У судовому засіданні 14.04.2009 року представник відповідача подав клопотання про про об’єднання в одну справу розгляд позовної заяви КДП “Київгеоінформатика” про стягнення з ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект” боргу за виконані топографо-геодезичні роботи та позовної заяви ВАТ “Київпроект” про стягнення з ВАТ “Київгаз” заборгованості за виконані проектні роботи по об’єкту реконструкція (заміна) газових мереж, які знаходяться в умовах підвищеної корозійної небезпеки або зупинити провадження у справі за позовом КДП “Київгеоінформатика” про стягнення з ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект” боргу за виконані топографо-геодезичні роботи до вирішення справи за позовом ВАТ “Київпроект” про стягнення з ВАТ “Київгаз” заборгованості за виконані проектні роботи по об’єкту реконструкція (заміна) газових мереж, які знаходяться в умовах підвищеної корозійної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України суддя має право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Враховуючи те, що сторонами по вищезазначених позовах є різні юридичні особи, суд відмовляє у задоволенні клопотання про об’єднання в одну справу розгляд позовної заяви КДП “Київгеоінформатика” про стягнення з ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект” боргу за виконані топографо-геодезичні роботи та позовної заяви ВАТ “Київпроект” про стягнення з ВАТ “Київгаз” заборгованості за виконані проектні роботи по об’єкту реконструкція (заміна) газових мереж, які знаходяться в умовах підвищеної корозійної небезпеки.

Згідно із ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Оскільки, відповідачем не надано доказів порушення провадження у справі за позовом ВАТ “Київпроект” та ВАТ “Київгаз” про стягнення заборгованості за виконані проектні роботи по об’єкту реконструкція (заміна) газових мереж, які знаходяться в умовах підвищеної корозійної небезпеки у сумі 161 086, 50 грн., тому суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 27/179.

У судовому засіданні 14.04.2009 року оголошено переву до 28.04.2009 року для оголошення повного тексту рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

20.08.2008 року між Київським Державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем “Київгеоінформатика” (надалі - підрядник) та Дочірнім підприємством “Інститут “Київінжпроект” Відкритого акціонерного товариства “Київпроект” (надалі - замовник) був укладений договір № 200 про виконання топографо-геодезичних робіт (надалі - Договір), за яким за завданням замовника підрядник бере на себе зобов’язання своїми силами і засобами виконати передбачені договором роботи, а замовник зобов’язується прийняти результат робіт та оплатити виконані роботи за ціною на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору замовник сплачує підряднику ціну робіт, зазначену в п. 2.1 Договору (70 101, 59 грн.) у наступному порядку: не менше 30 % авансу у строк, що не може перевищувати 5 (п’яти) банківських днів з дня посвідчення даного договору підписами та печатками уповноважених представників сторін.

Остаточний розрахунок, а саме різниця між фактично сплаченим авансом та загальною ціною робіт, здійснюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт у строк, що не може перевищувати 5 (п’яти) банківських днів з дня посвідчення акту приймання-передачі виконаних робіт підписами та печатками уповноважених представників сторін.

Як встановлено судом, відповідач не виконав умови зазначеного пункту договору та не здійснив оплату авансу у розмірі 30 % вартості робіт, проте позивач здійснив роботи на суму 70 101, 59 грн. Відповідач проти виконання робіт не заперечував та прийняв їх, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 886 від 31.10.2008 року, який знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи п.2.2.2 Договору відповідач повинен був розрахувати за надані роботи у строк до 07.11.2008 року включно.

В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що на підставі річного плану державних закупівель на 2008 рік ВАТ “Київгаз” було проведено торги на закупівлю топографо-геодезичних робіт, які входять до комплексу проектних та вишукувальних робіт з реконструкції (заміни) газових мереж, які знаходяться в умовах підвищеної корозійної небезпеки та визнано переможцем торгів ВАТ “Київпроект”, з яким укладено договір генерального підряду від 25.07.2008 року № 040803.

У зв’язку із рішенням загальних зборів акціонерів “Київпроект” 06.03.2008 року про створення дочірніх підприємств між ВАТ “Київпроект” та ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект”, було укладено договір від 20.08.2008 року № 040803-КІП на виконання зазначених робіт на умовах субпідряду.

До виконання типографо-геодезичних робіт ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київ проект” залучило на умовах субпідряду позивача та уклало договір від 20.08.2008 року № 200. Субпідрядна організація Київське Державне підприємство геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем “Київгеоінформатика” виконало типографо-геодезичні роботи в повному обсязі. На підтвердження зазначеного сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт № 886 від 31.10.2008 року на суму 70 101, 59 грн., який доданий до матеріалів справи.

ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект” передало генеральному проектувальнику ВАТ “Київпроект” результати робіт, в тому числі виконані роботи позивачем, та підписано акт здачі-приймання робіт на суму 150 000, 00 грн. В свою чергу ВАТ “Київгаз” та ВАТ “Київпроект” було підписано акт здачі-приймання проектних та вишукувальних робіт № 1 від 28.09.2008 року на суму 150 000, 00 грн.

Станом на 30.03.2009 року ВАТ “Київгаз” не здійснено перерахування коштів за фактично виконані роботи на рахунок ВАТ “Київпроект” у сумі 150 000, 00 грн.

Порушення замовником ВАТ “Київгаз” грошового зобов’язання за договором від 25.07.2008 року № 040803 призвело до порушення зобов’язання ВАТ “Київпроект”, що в свою чергу призвело до порушення зобов’язання ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект” перед позивачем за договором від 20.08.2008 року № 200 на суму 70 101, 59 грн.

Враховуючи вищевикладене, ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект” вважає належним відповідачем по справі ВАТ “Київгаз”.

Суд, не може погодитися з зазначеними твердженнями відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір № 200 від 20.08.2008 року був укладений лише між позивачем та ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект”.

ВАТ “Київгаз” не є стороною у договорі № 200 від 20.08.2008 року, а тому у нього не виникло прав та обов’язків по відношенню до позивача.

Як встановлено умовами договору № 200 від 20.08.2009 року, на позивача покладали обов’язки по здійсненню робіт, які були здійсненні у повному обсязі, що не заперечується відповідачем. В свою чергу, обов’язок щодо оплати робіт згідно п. 2.2 Договору покладався саме на відповідача - ДП “Інститут “Київінжпроект” ВАТ “Київпроект”. Крім того, договором № 200 від 20.08.2008 року не передбачено виконання відповідачем обов’язків щодо оплатити виконаних робіт за умови оплати робіт ВАТ “Київгаз” згідно договору № 040803 від 25.07.2008 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач претензій щодо якості робіт не направив, доказів виконання п. 2.2.2 Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті визнаний відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 70 101, 59 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 679, 97 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за порушення встановлених договором строків оплати робіт, замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені становить:

70 101, 59 грн. (заборгованість) * 0,01% * 96 (з 08.11.2008 року по 11.02.2009 року) = 672, 98 грн.

Отже, за перерахунком суду розмір пені становить 672, 98 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному обсязі.

Посилання ж відповідача на те, що він звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовязання, якщо воно сталося у наслідок дії обставини не переборної сили, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження виникнення у нього обставин непеборної сили.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 707, 40 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117, 93 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Інститут “Київінжпроект” Відкритого акціонерного товариства “Київпроект” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; код ЄДРПОУ 35948173), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Київського Державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем “Київгеоінформатика” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 54; код ЄДРПОУ 19028917) заборгованість у розмірі 70 101 (сімдесят тисяч сто одна) грн. 59 коп., пеню у сумі 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 707 (сімсот сім) грн. 40 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.